Номер провадження 1-кп/243/650/2025
Номер справи 243/2551/25
« 02 » квітня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
- секретаря судового засідання - ОСОБА_2
- прокурора - ОСОБА_3
- потерпілої - ОСОБА_4
- обвинуваченого - ОСОБА_5
- захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує функціонування електронного судочинства в Україні в залі № 4 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за № 12025053510000059, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 17 лютого 2025 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Краматорської окружної прокуратури Донецької області 28 березня 2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел.. Черкаське Слов'янського району Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утримані чотирьох неповнолітніх дітей, не є особою з інвалідністю, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 частина 1 КК України,
Угода про визнання винуватості досягнута під час досудового розслідування справи.
Відповідно до Судового наказу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05 жовтня 2018 року по справі № 243/9505/18 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повинен сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання дітей - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 01 жовтня 2018 року.
Будучи обізнаним про необхідність сплати аліментів, маючи умисел на ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), ігноруючи рішення суду та ухиляючись від його виконання, ОСОБА_5 , будучи фізично здоровим та працездатним, всупереч вимогам ст.21, ч. 3 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до положень яких усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, та що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття, в період виникнення заборгованості, а саме з 10 листопада 2018 року по 17 лютого 2025 року аліменти не сплачував, добровільно матеріальну та будь-яку іншу допомогу своїм дітям не надавав.
За період виникнення заборгованості зі сплати аліментів, а саме з 10 листопада 2018 року по 17 лютого 2025 року ОСОБА_5 добровільно матеріальну та будь яку іншу допомогу своїм дітям не надавав, однак був офіційно працевлаштований та отримував певний дохід, а саме в період часу з 01 квітня 2019 року по 30 серпня 2019 року, з 26 вересня 2019 року по 10 жовтня 2019 року, з 01 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року перебував з ФОП ОСОБА_11 в трудових відносинах, в листопаді 2020 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «Грін-Трейд Компані», в період часу з 06 серпня 2021 року по 20 серпня 2021 року працював за цивільно-правовим договором у КП Слов'янської міської ради «Керуюча Компанія №4», з 01 вересня 2021 року укладав Договір цивільно-правового характеру, строк дії якого до 15 листопада 2022 року з ТОВ «Моноліт-Центр», перебував у трудових відносинах згідно розпорядження Черкаської селищної ради в період часу з 03 квітня 2023 року по 28 квітня 2023 року, з 03 травня 2023 року по 31 травня 2023 року, працював на ТОВ «СПЕЦТЕХРЕСУРС» в період часу з 23 лютого 2024 року по 25 червня 2024 року, а також мав дохід від тимчасових неофіційних робіт.
Не маючи обмежень щодо фізичної праці та протипоказань за станом здоров'я, а також будучи обізнаним про необхідність виконання свого обов'язку зі сплати аліментів та можливості настання кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 , аліменти не виплачував, що призвело до виникнення заборгованості по виплаті аліментів в період з 10 листопада 2018 року по 17 лютого 2025 року в розмірі 495026,38 гривень.
ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтею 164 частиною 1 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
27 березня 2025 року між Прокурором Краматорської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025053510000059, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 17 лютого 2025 року та обвинуваченим ОСОБА_5 , з участю його захисника - адвоката ОСОБА_6 укладено Угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно наданої суду разом з Обвинувальним актом Угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_5 під час судового розгляду справи повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується: а) беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні і б) сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 164 частиною 1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк один рік із покладенням обов'язків, передбачених статтею 59-1 КК України, визначених судом.
Згідно даної угоди Прокурор Краматорської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025053510000059, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 17 лютого 2025 року та обвинувачений ОСОБА_5 , з участю його захисника - адвоката ОСОБА_6 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за статтею 164 частина 1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений визнав свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні. Також вказаною Угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 частиною 1 КК України, у виді пробаційного нагляду на строк один рік із покладенням обов'язків, передбачених статтею 59-1 КК України, визначених судом.
В Угоді передбачені наслідки укладення та затвердження Угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Прокурор у судовому засіданні зазначила, що при укладенні Угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, та просила суд Угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене в Угоді про визнання винуватості покарання.
Потерпіла - ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила, що надає згоду на укладення Угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 . Прокурором надано Заяву потерпілої - ОСОБА_4 , відповідно до якої вона надає згоду на укладення угоди між прокурором та обвинуваченим.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КК України, в обсязі підозри, та пояснив, що під час укладення угоди діяв добровільно, розуміє свої права та наслідки укладення Угоди про визнання винуватості, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження Угоди про визнання винуватості та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно Угоди про визнання винуватості зобов'язання. Розуміє, що умисне невиконання Угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Укладаючи відповідну Угоду про визнання винуватості, він цілком розумів надані йому законом права, а також роз'яснені судом наслідки укладення та затвердження вказаної Угоди, визначені ст. 473 КПК України і щодо відмови від здійснення прав, передбачених п. 1ст. 474 КПК України, в тому числі і наслідки невиконання вказаної Угоди, визначені ст. 476 КПК України. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена Угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь - якого насильства, примусу, погроз.
Просив Угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 підтримав позицію свого підзахисного, та просив призначити йому узгоджену міру покарання, зазначив, що будь-якого тиску на обвинуваченого вчинено не було, всі дії є добровільними, укладення угоди відбувалося в його присутності, просив затвердити Угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження Угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
У відповідності до вимог частини 5 статті 469 КПК України укладення Угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь - який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Перед ухваленням рішення про затвердження Угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання з'ясував в обвинуваченого чи цілком він розуміє: 1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а також він має такі права:
- мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
- мати захисника у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом або захищатися самостійно;
- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
Суд роз'яснив ОСОБА_5 наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України та характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Сторони просять затвердити Угоду про визнання винуватості.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена Угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно частини 4 ст. 469 КПК України, Угода про визнання винуватості між прокурором, підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода, завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 164 частина 1 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, що в силу вимог частини 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення Угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.п. 1.4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження Угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді і що угода відповідає вимогам закону і вважає можливим затвердити Угоду про визнання винуватості між Прокурором Краматорської окружної прокуратури Донецької області - ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025053510000059, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 17 лютого 2025 року та обвинуваченим ОСОБА_5 , з участю його захисника - адвоката ОСОБА_6 , так як дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за статтею 164 частина 1 КК України, і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11 грудня 2015 року № 13, сторони угоди (незалежно від її виду) зобов'язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання.
У відповідності до вимог статті 50 КК України « Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.»
Домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Зокрема, сторони мають узгоджувати покарання, враховуючи: - положення пунктів 1 - 2 ч. 1 ст. 65 КК, тобто 1) у межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК, та 2) відповідно до положень Загальної частини КК. Зокрема, у випадку, коли в санкції статті (санкції частини статті), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, не встановлено мінімальної межі покарання, сторони мають виходити із положень розділу X Загальної частини КК; - ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК). За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди з огляду на положення статей 65, 75 КК мають право, використовуючи положення ст. 69 КК, узгоджувати: а) основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, або б) інше основне покарання, більш м'який його вид, не зазначений у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК за цей злочин; в) не визначати додаткове покарання, передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК як обов'язкове, за винятком випадків, встановлених ч. 2 ст. 69 КК України.
Врахування зазначених вимог кримінального закону має бути відображено у змісті угоди, а узгоджена міра покарання повинна мати конкретний вираз.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити Угоду про визнання винуватості від 27 березня 2025 року між Прокурором Краматорської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024053510000059, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 17 лютого 2025 року та обвинуваченим ОСОБА_5 , з участю його захисника - адвоката ОСОБА_6 .
Визнати ОСОБА_7 винуватим за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 частина 1 КК України.
Призначити ОСОБА_12 узгоджене сторонами покарання за ст. 164 частина 1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк один рік.
Відповідно до частини 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Виконання Вироку доручити Відділу № 12 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях.
Захід забезпечення кримінального провадження відповідно до видів, передбачених ст. ст. 131, 176 КПК України не обирався та не застосовувався.
Речові докази по справі: Постанова про відкриття виконавчого провадження, Постанова про арешт коштів боржника, Постанова про арешт майна боржника, Постанова про розшук майна боржника, Постанова про стягнення виконавчого збору, Постанова про накладення штрафу, Постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, Постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, Постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, Постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, Повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників на 22 аркушах, які долучено до матеріалів кримінального провадження № 12025053510000059, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 лютого 2025 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 25 лютого 2025 року, що зберігаються у матеріалах кримінального провадження № 12025053510000059, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 лютого 2025 року ( Номер провадження 1-кп/243/650/2025,Номер справи 243/2551/25) - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12025053510000059, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 лютого 2025 року ( Номер провадження 1-кп/243/650/2025,Номер справи 243/2551/25).
Роз'яснити, що у разі невиконання Угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з Клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції на підставі Угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:
-обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначеного судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди.
-прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України Угода не може бути укладена.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Вирок постановлено, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Головуючий суддя ОСОБА_1