01 квітня 2025 року
м. Київ
справа №240/13248/24
адміністративне провадження №К/990/5495/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Желєзного І. В.,
перевіривши касаційну скаргу Дзундзи Юрія Романовича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року
у справі № 240/13248/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за період з 02.09.2021 по 13.06.2024.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за затримку у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 02.09.2021 по 19.07.2022 в сумі 65906,72 грн (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот шість гривень сімдесят дві копійки) та за період з 19.07.2022 по 12.06.2024 (у межах шестимісячного строку) в сумі 133885,76 грн (сто тридцять три тисячі вісімсот вісімдесят п'ять гривень сімдесят шість копійок), а всього 199792,48 грн (сто дев'яносто дев'ять тисяч сімсот дев'яносто дві гривні сорок вісім копійок).
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року скасовано.
Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Позовну заяву в частині позовних вимог, що стосується стягнення середнього заробітку за фактом несвоєчасної виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (індексація грошового забезпечення) у розмірі 82370,85 грн, яка виплачена 17.10.2023 року - залишено без розгляду.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні за період з 02.09.2021 по 12.06.2024 у сумі 105362, 27 грн ( сто п'ять тисяч триста шістдесят дві гривні двадцять сім копійок) .
В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, представник позивача подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2025 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику строку у 10 днів для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду документу про сплату судового збору в розмірі 1937 грн 92 коп.
12 березня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява разом з платіжною інструкцією про сплату судового збору № ACP3-A4EK-7BAB-PC12 від 12.03.2025 року.
Разом з касаційною скаргою було подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що в межах тридцяти днів була подана касаційна скарга на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №240/13248/24. Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2025 року касаційну скаргу було повернуто та роз'яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Так, 11 лютого 2025 року, без зволікань, було подано касаційну скаргу з урахуванням зауважень, які були зазначені в ухвалі Верховного Суду.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України).
З огляду на викладене, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана первісна касаційна скарга протягом 30 днів з дня отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, а повторно касаційна скарга подана без зволікань після повернення Верховним Судом.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
В обґрунтування зазначає, що апеляційний суд застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 360/380/23, від 29 січня 2024 року по справі № 560/9586/22, від 15 лютого 2024 року у справі № 420/11416/23, від 22 лютого 2024 року у справі № 560/831/23, від 29 лютого 2024 у справі №460/42524/22, від 14 березня 2024 року у справі № 560/6960/23, від 25 квітня 2024 року у справі № 440/8467/23, від 30 квітня 2024 року у справі № 560/6962/23, від 01 травня 2024 року у справі № 140/16184/23 щодо того, яким чином повинен застосовуватися принцип співмірності в період до 19.07.2022 року, а також визначення самої суми середнього заробітку, що належить до виплати.
Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 440/5543/22, від 29 січня 2024 року у справі № 560/9586/22, від 15 лютого 2024 року у справі № 420/11416/23, від 22 лютого 2024 року у справі № 560/831/23, від 29 лютого 2024 у справі №460/42448/22, від 14 березня 2024 року у справі № 560/6960/23, від 10 квітня 2024 року у справі № 360/380/23, від 06 грудня 2024 року по справі № 440/6856/22 щодо правильного застосування норм статті 117 КЗпП України у редакції чинній, як до так і після 19 липня 2022 року, а також обставин які підлягають дослідженню та встановленню судами при прийнятті рішення.
Щодо оскарження постанови у частині залишення апеляційної скарги без розгляду, то скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права (частини першої статті 123 КАС України) та зазначає, що суд апеляційної інстанції встановивши, що позивачем було подано позовну заяву після закінчення строків, установлених законом, повинен був надати позивачу можливість протягом десяти днів, звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення такого строку, чого здійснено не було.
Окрім того, скаржник посилається на підпункти а), в) пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу та зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та має виняткове значення для позивача.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.
Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, а також на підставі підпунктів а), в) пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
Поновити Дзундзі Юрію Романовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Дзундзи Юрія Романовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі № 240/13248/24.
Витребувати із Житомирського окружного адміністративного суду справу №240/13248/24.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
І. В. Желєзний