про встановлення нового строку для подання звіту
01 квітня 2025 року
м. Київ
справа №380/9974/23
адміністративне провадження №К/990/40423/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Кравчука В.М. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції питання виконання постанови Верховного Суду від 12 червня 2024 року
у справі № 380/9974/23
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання відмовити протиправною, зобов'язання вчинити дії,
У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій просив визнати протиправними дії відповідача щодо складення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року №С/6235 від 17 квітня 2023 року із незазначенням надбавки за особливі умови проходження служби в розмірі 65% та премії 35%, зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ) з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова КМУ № 704) щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, зокрема, з урахуванням надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65 % та премії у розмірі 35 % для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2022 року його пенсії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Верховний Суд постановою від 12 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року скасував. Ухвалив нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 з приводу зменшення в довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 1 січня 2022 року № С/6235 розміру надбавки за особливості проходження служби з 65% до 1% та премії з 35% до 10%. Зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, в яких на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 35% посадового окладу.
22 серпня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у якій позивач просить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 у місячний строк подати звіт про виконання постанови Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 380/9974/23.
Звертаючись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду від 12 червня 2024 року у цій справі, ОСОБА_1 вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, зі змісту якої вбачається, що надбавка за вислугу років в розмірі 50% посадового окладу та окладу за військовим званням, та всі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, надбавка за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 % посадового окладу та премія в розмірі 35% посадового окладу обраховані не з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, встановленим в даній довідці.
Зазначене, за твердженням позивача, свідчить про неналежне виконання відповідачем постанови Верховного Суду від 12 червня 2024 року в справі №380/9974/23, що призвело до порушення вимог частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У цій заяві ОСОБА_1 також наголосив, що звертався до ІНФОРМАЦІЯ_4 самостійно, однак у відповідь на звернення йому 29 липня 2024 року надійшов лист, де відповідачем вказано, що ним виконуються лише ті рішення судів, у яких зазначені конкретні розміри додаткових видів грошового забезпечення.
Позивач вказує, що така бездіяльність відповідача призвела до порушення гарантій, установлених законодавством для військовослужбовців, порушень його прав та інтересів, які були захищені судовим рішенням, що набрало законної сили, однак не виконується належним чином.
У поданих 29 листопада 2024 року додаткових пояснення ІНФОРМАЦІЯ_2 наголошує, що на виконання постанови Верховного Суду від 12 червня 2024 року позивачу видано оновлену довідку з урахуванням розміру надбавки за особливості проходження служби 65% та премії 35%. Зауважує, що предметом позову у справі № 380/9974/23 було встановлення у довідці додаткових видів грошового забезпечення у зменшених відсотках, а не розрахунок додаткових видів грошового забезпечення. Таким чином, дії відповідача, вчинені при складанні довідки станом на 01 січня 2022 року, для перерахунку пенсії позивачу, є правомірними та такими що не суперечать постанові Верховного Суду у справі № 380/9974/23.
Ухвалою від 18 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 380/9974/23 призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 грудня 2024 року о 14:00 год в приміщенні Касаційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.
28 листопада 2024 року разом із додатковими поясненнями, ІНФОРМАЦІЯ_2 заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника. 09 грудня 2024 року від ОСОБА_1 надійшло аналогічне клопотання, де позивач також наголосив, що підтримує заявлені ним вимоги.
У судовому засіданні, що відбулося 10 грудня 2024 року, Суд, враховуючи заявлені учасниками справи клопотання про розгляд справи без їх участі, вирішив продовжити розгляд заяви ОСОБА_1 у порядку письмового провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 380/9974/23 задоволено. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання постанови Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 380/9974/23.
26 грудня 2024 року на виконання ухвали Верховного Суду від 11 грудня 2024 року відповідачем направлено звіт про виконання постанови Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 380/9974/23.
Вказаний Звіт мотивований тим, що положеннями пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова КМУ №704) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
З огляду на це, на думку відповідача, розрахунок додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, премія), також розраховуються на підставі положень постанови КМУ №704, тобто виходячи з розміру 1762 грн.
З огляду на вищезазначене, ІНФОРМАЦІЯ_2 наголошує, що постанова Верховною Суду від 12 червня 2024 року виконана у межах покладених Судом зобов'язань.
22 січня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій зазначено, що звіт відповідача не підтверджує виконання постанови Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 380/9974/23, оскільки відповідачем не видано позивачу оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року враховуючи положення постанови КМУ № 704 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260), а пояснення щодо правильності раніше виданої довідки у поданому звіті не відповідають положенням вищенаведених постанов Уряду.
Оцінюючи повноту та належність виконання рішення Верховного Суду, враховуючи зміст та мотиви поданого Звіту, Суд вказує наступне.
Конституція України гарантує обов'язковість судового рішення, що є однією з основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129 Основного Закону); держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).
Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія) у Доповіді про правовладдя, ухваленій на її 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25- 26 березня 2011 року [CDL-AD(2011)003rev], зазначила, що «юридична визначеність» вимагає додержання принципу res judicata, що в тому числі охоплює виконання остаточних рішень судів (пункт 46).
Судовий контроль є одним з найефективніших способів забезпечення виконання судових рішень, оскільки є гарантією дотримання закону та прав інших суб'єктів; дозволяє мінімізувати можливість зловживань; стимулює зобов'язану особу виконувати судові рішення добровільно та без застосування до неї відповідних санкцій; передбачає можливість застосування додаткових заходів для виявлення реальних перешкод у виконанні судового рішення, зокрема шляхом реагування на це окремими судовими рішеннями; сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до судової системи.
Схожі праві висновки зроблені Конституційним Судом України у рішенні у справі за конституційною скаргою Приватного підприємства «Генеральний будівельний менеджмент" про відповідність Конституції України (конституційність) пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України (щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини) від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
З 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Розгляд звіту про виконання судового рішення здійснено судом з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом № 4094-ІХ, в порядку письмового провадження.
Згідно частини першої - третьої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Отже, з указаних законодавчих положень вбачається, що суд може вжити заходів реагування в контексті судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 30 червня 2022 року у справі № 826/9960/15, а також Верховним Судом в ухвалах від 11 серпня 2020 року у справі №160/3586/19, від 17 вересня 2024 року у справі №200/3958/19-а, від 25 лютого 2025 року у справі № 580/2522/24, від 03 березня 2025 року у справі № 160/5259/20.
Усталеною судовою практикою також сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов'язком.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 травня 2021 року у справі № 9901/598/19.
Слід також зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вбачається з резолютивної частини постанови Верховного Суду від 12 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу зменшення в довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 1 січня 2022 року № С/6235 розміру надбавки за особливості проходження служби з 65% до 1% та премії з 35% до 10%. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, в яких на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 35% посадового окладу.
Дослідивши поданий ІНФОРМАЦІЯ_2 звіт про виконання постанови Верховного Суду від 12 червня 2024 року колегія суддів встановила, що на виконання зобов'язання, покладеного відповідною постановою, відповідачем видано позивачу довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, яка складається з наступних видів грошового забезпечення:
посадовий оклад (57 т.р.): (2481 х 5,52) - 13700,00грн
оклад за військовим (спеціальним) званням (полковник): (2481 X 0,84) -2080.00грн
надбавка за вислугу років (50 %) ПО+ОВЗ : 5605.00грн
надбавка за особливості проходження служби ( 65 %) ПО+ОВЗ+НВР : 10929.75грн
надбавка за службу в умовах режимних обмежень ( 15 %) ПО: 1459.50грн
надбавка за кваліфікацію ( 0 %) ПО 0.00
надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі ( 0 %) ПО 0,00
доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук ( 0 %) ПО 0,00
доплата за вчене звання ( 0 %) ПО 0,00
надбавка за почесне звання ( 0 %) ПО 0,00
премія ( 35 % ) ПО: 3405,50грн
Всього- 37179,75
При цьому зі змісту вказаної довідки, вбачається, що розмір посадового окладу та окладу за військовим званням правильно обраховано з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022року - 2481 грн. Але надбавка за вислугу років в розмірі 50% посадового окладу та окладу за військовим званням, та всі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, надбавка за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 % посадового окладу та премія в розмірі 35% посадового окладу обраховані не з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, встановленим в даній довідці.
Враховуючи зазначене, Суд зазначає таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон № 2262-ХІІ.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
За змістом частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Позиція Верховного Суду щодо застосування статті 63 Закону № 2262-ХІІ, викладена, зокрема у постановах від 07 вересня 2018 року у справі № 806/1472/16, від 01 червня 2022 року у справі № 814/659/18, від 24 січня 2024 року у справі № 200/613/23, від 28 березня 2024 року у справі № 160/3235/23, від 04 квітня 2024 року у справі № 380/859/23
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011- XII (далі - Закон № 2011- XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Отже, Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 26 липня 2023 року у справі № 380/16010/21.
30 серпня 2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 2 постанови КМУ № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 5 Постанови № 704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право установлювати, зокрема надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
З огляду на це, Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 затверджено "Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (далі - Порядок № 260), яким згідно з пунктом 1 розділу I, визначено механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Пунктом 2 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 4 розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Згідно із положеннями пунктів 1, 2 розділу VI Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків. Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.
Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Згідно з пунктами 1, 2, 3 розділу ХVІ Порядку № 260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи питання відсоткового розміру додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, звільнених з військової служби, у постанові від 23 травня 2024 року у справі № 380/19324/23 також вказала, що розміри надбавки за особливості проходження служби та премії мали бути визначені у довідках про розмір грошового забезпечення станом на відповідний рік у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої його було звільнено на пенсію, тобто надбавка за особливості проходження служби - 65 % посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та премія - 35 % посадового окладу.
Таким чином, з указаних положень вбачається, що розміри вищезазначених додаткових видів грошового забезпечення, зокрема надбавки за особливості проходження служби та премії розраховуються з базової величини - посадового окладу, розмір якого, зокрема у спірних правовідносинах, визначається з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2022 року.
Щодо посилання відповідача на положення пункту 4 постанови КМУ № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 висловив позицію у аналогічних правовідносинах та вказав, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови КМУ №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови КМУ №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постановах від 31 серпня 2022 року у справі №120/8603/21-а, від 30 березня 2023 року у справі № 320/9431/21,
При цьому, Суд також наголошує, що відповідач помилково стверджує, що пункт 4 постанови КМУ № 704 врегульовує порядок розрахунку розміру додаткових видів грошового забезпечення.
Беручи до уваги викладене, Суд констатує факт невиконання відповідачем постанови Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 380/9974/23. З огляду на це, Суд вважає доцільним у межах розпочатої за ініціативою ОСОБА_1 процедури судового контролю зобов'язати відповідача подати новий звіт про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 52, 248, 355, 359, 381-1, 382-382-3 КАС України, Суд
Відмовити ІНФОРМАЦІЯ_1 у прийнятті звіту про виконання постанови Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 380/9974/23.
Установити ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк для подання звіту про виконання постанови Верховного Суду від 12 червня 2024 року в адміністративній справі №380/9974/23.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали подати до Верховного Суду звіт про виконання постанови Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 380/9974/23 разом з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: В.М. Кравчук
С.М. Чиркін