31 березня 2025 року
м. Київ
справа № 320/19172/23
адміністративне провадження № К/990/33126/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа», про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2024 року, ухвалену у складі колегії суддів: Голяшкіна О.В., Заїки М.М., Шведа Е.Ю., особа, яка приєдналася до касаційної скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа»,
1. У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» (далі також ТОВ «Торгова електрична компанія», позивач) звернулася до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також Національна комісія, Регулятор, НКРЕКП, відповідач), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа», у якому просило:
- визнати протиправними дії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, стосовно погодження торгової платформи ТОВ «Українська енергетична біржа» для визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання та середньозваженої ціни природного газу відповідно до пункту 10 Глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи України, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2493, у формі листа від 17 січня 2022 року № 84/16.3.1/5-22 за підписом Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, опублікувати спростування інформації про прийняття нею рішення про погодження з 19 січня 2022 року торгової платформи ТОВ «Українська енергетична біржа» для визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання та середньозваженої ціни природного газу відповідно до пункту 10 Глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи України, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2493.
2. Ухвалою від 04 квітня 2024 року Київський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «Торгова електрична компанія» про поновлення строку звернення до суду та задовольнив заяву Національної комісії та клопотання третіх осіб про залишення адміністративного позову без розгляду. Цією ж ухвалою суду першої інстанції поданий у цій справі позов залишений без розгляду.
3. За результатом апеляційного перегляду справи Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову від 27 липня 2024 року, якою вищенаведену ухвалу Київського окружного адміністративного суду скасував, а справу направив до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
4. Не погоджуючись із вказаною постановою апеляційного суду, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати й залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
5. Здійснюючи розгляд цієї справи в касаційному порядку, колегія суддів підкреслює, що зважаючи на вимоги касаційної скарги, у першу чергу постає питання щодо можливості оскарження у касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції, про касаційний перегляд якої просить відповідач.
6. Таке питання стосується питання права скаржника на касаційне оскарження ухваленої апеляційним судом постанови, а тому підлягає вирішенню в межах цієї справи перед оцінкою доводів учасників справи по суді доводів та вимог, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження.
7. Відповідаючи на поставлене вище питання, Верховний Суд виходить з такого.
8. Подібне за змістом питання вже вирішувалось Верховним Судом у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суд у справі № 380/970/24.
9. 19 березня 2025 року колегія суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постановила ухвалу, якою касаційне провадження у справі № 380/970/24 закрила.
10. У зазначеній ухвалі Верховний Суд виснував, що постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі (зокрема, ухвал про: повернення заяви позивачеві (заявникові), відмови у відкритті провадження у справі, залишення позову (заяви) без розгляду, закриття провадження у справі), якою така ухвала була скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду, не може бути предметом касаційного оскарження.
11. В обґрунтуванні такої позиції, об'єднана палата зазначала, що право на касаційне оскарження гарантоване Конституцією та законами України, однак лише у визначних законом випадках.
12. Вирішуючи питання щодо можливості оскарження в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції, якою було скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі (зокрема, ухвали про повернення позовної заяви) Верховний Суд у справі № 380/970/24 вважав за необхідне звернутися до практики країн Європейського Союзу (далі також ЄС), змістовного тлумачення положень статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у співвідношенні з положеннями Конституції України та загальними засадами адміністративного судочинства.
13. Зокрема, покликався на загальноприйняту практику застосування процесуальних фільтрів й зазначав, що у ЄС переважає підхід, згідно з яким, спір має бути вирішено в суді першої інстанції. Апеляційна інстанція виправляє допущені помилки, а касаційна розглядає лише фундаментальні питання. Таке обмеження має законну мету - дотримання встановленого законом раціонального порогу для подання скарг до Верховного Суду задля забезпечення того, щоб найвища інстанція з огляду на її роль розглядала лише питання, які мають фундаментальне значення.
14. Проаналізувавши, зокрема, норми статей 328 та 353 Кодексу адміністративного судочинства України, у їх взаємозв'язку з вищенаведеною практикою ЄС, підходами Європейського суду з прав людини до визначення обсягу права на касаційне оскарження та порогу його обмежень у передбачених законом випадках, конституційними приписами та положеннями національного законодавства, якими регламентоване таке право, об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді в ухвалі від 19 березня 2025 року у справі № 380/970/24 констатувала, що законодавець послідовно унормував засади адміністративного судочинства й спрямував їх на обмеження можливості касаційного оскарження окремих процедурних судових рішень як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції.
15. Верховний Суд звертав увагу й на те, що ухвали суду першої інстанції, які відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають касаційному оскарженню, за своєю суттю є такими, що або мають певний вплив на права та обов'язки учасників процесу, який за своїм характером та природою може прирівнюватися до впливу, який має рішення суду, яким вирішено спір по суті (ухвали про: забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову), або перешкоджають реалізації учасникам процесу фундаментального права на доступ до суду, тобто перешкоджають подальшому провадженню у справі (зокрема, ухвали про: повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі, залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі).
16. На думку об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, якщо відповідне втручання чи обмеження щодо прав і свобод учасника адміністративного процесу усунуте судом апеляційної інстанції, а ухвала суду першої інстанції, яка становила таке втручання, скасована, то і відсутній предмет касаційного перегляду.
17. З цих підстав Верховний Суд сформував правову позицію, згідно з якою у разі ухвалення судом апеляційної інстанції постанови про скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі (зокрема, ухвали про: повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі, залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі) та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, усуваються перешкоди для подальшого провадження у справі, тому суд касаційної інстанції в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України не має повноважень для перегляду такої постанови апеляційного суду.
18. Висновок про те, що вищенаведені постанови суду апеляційної інстанції не можуть бути оскаржені у касаційному порядку викладався Верховним Судом й в ухвалах від 02 липня 2024 року та від 11 липня 2024 року, постановлених у справах № 640/6003/22 та № 380/4008/24 відповідно, якими касаційне провадження у справі було закрите.
19. Об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від такого правозастування та фактично з ним погодилась.
20. У справі ж, яка розглядається, предметом касаційного оскарження та вимогами касаційної скарги охоплюється постанова апеляційного суду, якою скасована ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском звернення до суду, тобто ухвала, яка перешкоджає подальшому провадження у справі, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.
21. Така постанова, за висновками, викладеними в ухвалі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 380/970/24, касаційному оскарженню не підлягає, а тому касаційне провадження у справі, що розглядається, належить закрити на підставі статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України як таке, що відкрите на судове рішення, перегляд якого процесуальним законом не передбачений.
22. Керуючись статтями 340, 341, 339, 344, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційне провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа», про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2024 року, особа, яка приєдналася до касаційної скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа», - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною й не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: А.І. Рибачук
Т.Г. Стрелець