01 квітня 2025 року
м. Київ
справа №380/23208/24
адміністративне провадження №К/990/7007/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2025 року у справі №380/23208/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військова частина НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частина НОМЕР_1 , у якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 16 березня 2016 року до 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 16 березня 2016 року до 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 16 березня 2016 року до 28 лютого 2018 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16 березня 2016 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу (базового місяця) для обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації грошового забезпечення та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року та з урахуванням виплачених сум.
На зазначене рішення суду, військовою частиною НОМЕР_1 було подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі № 380/23208/24 залишено без руху у зв'язку із її не відповідністю вимогам, встановленим статтею 296 КАС України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2025 року у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку відмовлено та апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі № 380/23208/24 повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із таким рішенням апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 19 лютого 2025 року через підсистему "Електронний суд".
Скаржник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2025 року.
Верховний Суд ухвалою від 10 березня 2025 року касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2025 року у справі №380/23208/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військова частина НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії, - залишив без руху із встановленням строку на усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду: документу про сплату судового збору, у визначеному Судом розмірі.
На виконання цієї ухвали, скаржник направив до суду заяву, в якій просить продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Проаналізувавши вищезазначене клопотання скаржника, Верховний Суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про можливість продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків, строком у десять днів.
Керуючись статтями 45, 119, 121, 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд,
Клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків, -задовольнити.
Продовжити військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали Верховного Суду від 10 березня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
………………………….
.........................
………………………....
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду