31 березня 2025 року
м. Київ
справа №120/6044/24
адміністративне провадження №К/990/11546/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі №120/6044/24 за позовом ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року.
18 березня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі №120/6044/24.
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена 22 листопада 2024 року, а касаційну скаргу передано до відділення поштового зв'язку 12 березня 2025 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
При цьому, скаржник у касаційній скарзі не порушує питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Також, скаржником не додано жодних доказів щодо отримання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
За таких обставин, Верховний Суд пропонує подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, надати належні докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення, наприклад, копія зазначеної скаржником розписки про отримання судового рішення або конверт (копію конверту) в якому було надіслано оскаржуване судове рішення із зазначенням трек-номеру (поштового штих-коду) та з якого можна відстежити поштове відправлення на офіційному веб-сайті ПАТ Укрпошта або зазначити інші поважні причини для поновлення строку на касаційне оскарження й надати докази, що їх підтверджують.
За приписами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Положеннями статті 330 КАС України визначено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
За приписами пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстави, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 цього Кодексу підстав.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій та третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми права чи неправильність її застосування.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що аргументи заявника зводяться до часткового опису обставин справи, з посиланням на норми КАС України. Проте аргументів щодо неправомірності застосування судом апеляційної інстанції приписів статті 305 КАС України або порушення ним інших процесуальних норм у скарзі не наведено.
Суд наголошує, що підставами касаційного оскарження можуть бути не будь-які порушення процесуального права, а лише ті, які впливають на правильність вирішення судом процесуального питання або які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Вирішуючи питання щодо розміщення підпису на документі, зокрема, на апеляційній скарзі, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі №930/191/23 зазначила, що підпис перед текстом документа не виконуватиме посвідчувальної функції щодо його змісту, може виконувати інші завдання, зокрема візування.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що такої ж позиції щодо місця розташування підпису дотримується у своїй практиці й Європейський суд з прав людини, який у роз'ясненні «Типові помилки під час заповнення заяви і як їх уникнути» (CommonMistakes inFilling inthe ApplicationForm andHow toAvoid Them) помилкою № 5 визначив надсилання документів без оригінального підпису в кінці (not sending the application form with the original signature at the end).
Отже, належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).
Велика Палата Верховного Суду у вже згаданій вище ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі №930/191/23 сформулювала висновок, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), що свідчитиме про дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливить спотворення його змісту. Такий підхід запобігатиме зловживанню заявником своїми процесуальними правами в частині оспорення юридичної сили документа (його підписання чи непідписання), а також усуватиме сумніви в інших учасників відповідних правовідносин щодо правових наслідків подання такого документа.
Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що такий підхід не звужує обсягу існуючих процесуальних прав учасників судового процесу, а створює підґрунтя для належного використання таких прав та запобігає їх зловживанню. У такому разі потреба в дотриманні завдання відповідного судочинства превалює над бажанням особи розташувати підпис в іншому місці, ніж під текстом його документа, особливо коли таке бажання не має переконливого обґрунтування.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга, подана від імені ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 09 травня 202 року4, містить графічне відображення підпису, розташоване у лівому верхньому куті першої сторінки перед текстом зазначеної скарги, натомість не підписана скаржником після викладу тексту цієї скарги.
Водночас касаційна скарга не містить обгрунтувань неправомірності застосування судом апеляційної інстанції приписів статті 305 КАС України або порушення ним інших процесуальних норм.
Крім того, аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. До касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до акту Верховного Суду від 17 березня 2025 року № 216 під час розкриття конверта (пакета), отриманого поштою (ШКІ - 23600 0013627 5), виявлено такі недоліки - відсутній один примірник копії касаційної скарги.
Отже, скаржнику необхідно надати копію касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку, уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскаржуваного судового рішення та обґрунтувань своєї позиції та копію касаційної скарги.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі №120/6044/24 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині виконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді А. Г. Загороднюк
Л. О. Єресько