31 березня 2025 року
м. Київ
справа №400/2470/24
адміністративне провадження №К/990/7045/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Територіальному управлінню Служби судової охорони у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати додаткової щомісячної винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, за період несення служби з 01 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року, розміром 30 000,00 грн на місяць;
- зобов'язання здійснити нарахування та виплату додаткової щомісячної винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, за період несення служби з 01 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року, розміром 30 000,00 грн.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року повернуто адміністративний позов на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року без змін.
20 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 400/2470/24 залишено без руху. Установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання: уточненої касаційну скаргу та примірник касаційної скарги для відповідача.
10 березня 2025 року від ОСОБА_1 на електрону адресу Верховного Суду надійшла уточнена касаційна скарга.
Перевіряючи вказану уточнену касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За правилом частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з абзацом другим частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до абзацу третього частини восьмої цієї статті особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
В той же час, Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (абзац перший частини восьмої статті 18 КАС України).
Відтак процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС системи.
У свою чергу підпунктом 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України визначено, що окремі підсистеми (модулі ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України.
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року №168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.
Відповідно до пунктів 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Таким чином, альтернативою звернення до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
На офіційну електронну адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (kаs@supreme.court.gov.ua) 08 березня 2025 року надійшов електронний лист з вкладеннями від ОСОБА_1 у справі № 400/2470/24.
При цьому, заявником сформовано та надіслало уточнену касаційну скаргу на адресу суду касаційної інстанції не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою, що свідчить про використання заявником способу звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Крім цього, головним спеціалістом відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу управління забезпечення автоматизованого документообігу складено довідку про відсутність кваліфікованого електронного підпису вкладень електронного листа.
Необхідно також звернути увагу, що обмеження, пов'язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Наведене дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 використав спосіб звернення до Верховного Суду із заявою про усунення недоліків, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
За наведених обставин, уточнену касаційну скаргу подану ОСОБА_1 на усунення недоліків касаційної скарги, необхідно повернути без розгляду.
Керуючись частиною другою статті 167 КАС України,
Уточнену касаційну скаргу подану ОСОБА_1 на усунення недоліків касаційної скарги - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Г. Загороднюк
Л.О. Єресько
В.М. Соколов ,
Судді Верховного Суду