про відмову у відкритті касаційного провадження
31 березня 2025 року
м. Київ
справа №380/25592/23
адміністративне провадження № К/990/12149/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Бевзенка В.М., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського кружного адміністративного суду від 15.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі №380/25592/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України j Львівській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи судді, який враховується при обчисленні щомісячного (довічного) грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті вищого навчального закладу та календарний період, проходження військової служби, згідно з розрахунком стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання працюючому судді та судді у відставці, станом на 26.07.2023, виданим Західним апеляційним господарським судом;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області визначити ОСОБА_1 стаж роботи на посаді судді, що враховується при обчисленні щомісячного (довічного) грошової утримання судді у відставці, тривалістю 40 років 05 місяців 02 дня, згідно з розрахунком стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання працюючому судді та судді у відставці, станом на 26.07.2023, виданим ого Західним апеляційним господарським судом, зарахувавши до стажу: 35 років 03 місяці 21 день; перебування на посаді судді; навчання у Львівському державному університеті імені Івана Франка, яке надає право на зарахування до стажу роботи 2 роки 04 місяці 27 днів; перебування на посаді дізнавача 38 окремого дисциплінарного батальйону Прикарпатського військового округу, яке надає право на зарахування до стажу роботи 2 роки 07 місяців 10 днів.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області визначити ОСОБА_1 розмір щомісячного (довічного) грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.08.2023 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного (довічного) грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з розрахунком стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання працюючому судді та судді у відставці, станом на 26.07.2023, виданим Західним апеляційним господарським судом, з урахуванням фактично виплачених сум, та в подальшому проводити нарахування та виплату щомісячного (довічного) грошового утримання у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 15.07.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області при вирішенні питання про обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , яка полягає у незарахуванні до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання у Львівському державному університеті імені Івана Франка з 01.09.1980 по 25.06.1985 02 роки 04 місяці 27 днів та визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання на рівні 80 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 , починаючи з 01.08.2023, виходячи із 84% від суддівської винагороди та загального стажу роботи на посаді судді 37 років 8 місяців 18 днів, зарахувавши додатково до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання у Львівському державному університеті імені Івана Франка з 01.09.1980 по 25.06.1985 02 роки 04 місяці 27 днів. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області оскаржило їх у касаційному порядку, просило скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
У контексті наведеного Суд зауважує, що вжите ж законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
У той же час оцінка «значного суспільного інтересу» до розгляду справи та її винятковості може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має таке значення. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Спір у даній справі виник через відмову контролюючого органу у зарахуванні до стажу роботи на посаді судді половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті вищого навчального закладу та календарний період, проходження військової служби, згідно з розрахунком стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання працюючому судді та судді у відставці. Ця справа є справою незначної складності згідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.
У свою чергу, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідач у касаційній скарзі не наводить аргументів щодо наявності значного суспільного інтересу безпосередньо до цієї справи, а також не зазначає обставин, які б вирізняли цю справу з-поміж інших справ цієї категорії спорів.
Скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не визначає, які норми матеріального права застосовані судами не правильно або які норми процесуального права було порушено судами, а лише зазначає про незгоду із прийнятими судовими рішеннями та оцінкою доказів у цій справі.
Відповідач у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку доказів, наявних у матеріалах справи щодо відсутності у позивача стажу роботи на посаді судді, що враховується при обчисленні щомісячного (довічного) грошового утримання судді у відставці, що виходить за межі касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанції, визначених статтею 341 КАС України.
У разі, якщо скаржник вважає, що суди порушили норми матеріального права і неналежно дослідили зібрані у справі докази, неповно встановили обставини справи або встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які суд не дослідив, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Так, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту, що суди неправильно застосували норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, які саме порушені при неврахуванні визначеного висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, а також зазначення обставин, які б свідчили про те, що посилання на постанову Верховного Суду, які застосували суди попередніх інстанцій потребують відступлення від таких висновків.
До того ж, Верховний Суд наголошує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України необхідно зазначати постанову Верховного Суду, висновки якої не було враховано судами попередніх інстанцій, в тому числі навести обґрунтовані аргументи необхідності відступлення від такого висновку у визначеній постанові.
Саме по собі посилання на неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином, колегія суддів не приймає посилання скаржника на пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Колегія суддів не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській област на рішення Львівського кружного адміністративного суду від 15.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі №380/25592/23.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя В.М. Кравчук