про відмову у відкритті касаційного провадження
31 березня 2025 року
м. Київ
справа №560/6801/24
адміністративне провадження № К/990/12010/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.07.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі №560/6801/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.01.2024 №220350004291 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10.03.1991 по 30.09.1992 у кафе «Десертне»;
зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 30.09.1992 по 28.02.1994 у Волочиському міськкоопторзі;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати звернення до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком, тобто з 19.01.2024, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 26.07.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.01.2024 №220350004291 в частині незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 10.03.1991 по 30.09.1992, з 30.09.1992 по 28.02.1994 та з 10.03.1994 по 28.12.1999; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 10.03.1991 по 30.09.1992, з 30.09.1992 по 28.02.1994 та з 10.03.1994 по 28.12.1999. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
У свою чергу, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Спір у даній справі виник через відмову контролюючого органу у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи, зазначеного у трудовій книжці. Ця справа є справою незначної складності згідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України
Скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не визначає, які норми матеріального права застосовані судами не правильно або які норми процесуального права було порушено судами, а лише зазначає про незгоду із прийнятими судовими рішеннями та оцінкою доказів у цій справі.
Відповідач у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку доказів, наявних у матеріалах справи щодо відсутності у позивача страхового стажу згідно із Законом №1058-IV, що виходить за межі касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанції, визначених статтею 341 КАС України.
Суд не приймає посилання скаржника у касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, від 01.10.2019 у справі №804/3646/18, від 21.12.2019 у справі №663/574/17, оскільки правовідносини викладені у цій постанові не є релевантними до правовідносин у цій справі, це рішення ухвалене за інших фактичних обставин та з іншим правовим регулюванням. Висновки Верховного Суду у наведених постановах стосувались дискреційних повноважень органу в інших спірних правовідносинах. Фактично у цій справі скаржник не погоджується із наявністю у позивача страхового стажу, визначеного Законом №1058-IV.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.
Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, як у справі незначної складності, не оскаржуються у касаційному порядку.
Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.07.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі №560/6801/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя В.М. Шарапа