01 квітня 2025 року
м. Київ
справа №400/3107/24
адміністративне провадження № К/990/11046/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі №400/3107/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати за період з 01 січня 2020 року по 29 лютого 2024 року грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визнаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 01 січня 2020 року по 29 лютого 2024 року провести нарахування та виплатити позивачу грошове забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визнаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 року, виходячи з грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визнаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 року, виходячи з грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визнаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020- 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 рік, виходячи з грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визнаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 рік, виходячи з грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визнаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визнаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визнаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування під час складання грошового атестату розміру грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визнаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та направити новий грошовий атестат, виходячи з розміру грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визнаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування під час складання довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням, що подається для призначення пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визнаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 за період з 01 січня 2020 року по 29 лютого 2024 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та направити довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням, що подається для призначення пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визнаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 за період з 01 січня 2020 року по 29 лютого 2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування під час складання довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визнаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 за період з 01 січня 2020 року по 29 лютого 2024 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та направити нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визнаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 за період з 01 січня 2020 року по 29 лютого 2024 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення), з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), у тому числі, компенсації, грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, враховуючи посадовий оклад та оклад за військовим званням, що визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01 січня 2020 року по 19 травня 2023 року;
- відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача провести нарахування та виплатити грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), у тому числі, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, враховуючи посадовий оклад та оклад за військовим званням, що визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 20 травня 2023 року до 29 лютого 2024 року, а також зобов'язання виготовити новий грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року залишено без руху. Установлено десятиденний строк із дня вручення її копії для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Суду документу про сплату судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду 15 січня 2025 року повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
17 березня 2025 року до Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі №400/3107/25.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 20 лютого 2025 року. У встановлений судом строк скаржник не усунув недоліків апеляційної скарги, доказів сплати судового збору не надав, натомість звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Стаття 133 КАС України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк. Водночас, у розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VІ, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, з урахуванням вимог статті 133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України № 3674-VІ з власної ініціативи. Отже, саме скаржник має звернутися до Суду і довести існування фінансових труднощів та гарантувати сплату коштів у майбутньому.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про відстрочення судового збору, П'ятий апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 28 лютого 2025 року зазначив, що відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, а обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної його сплати. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що указані скаржником обставини не підтверджені належними доказами.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних належних доказів на обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання про сплату судового збору у цій справі є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Отже, оскільки апелянт не усунув недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху у вставлений судом строк, суд апеляційної інстанції, керуючись приписами частини другої статті 298 та пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України вирішив повернути апеляційну скаргу заявникові.
Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ. Відсутність бюджетного асигнування не є підставою для невиконання скаржником свого обов'язку щодо сплати судового збору.
Отже, доводи скаржника не свідчать про неможливість сплатити судовий збір і не є підставою для відстрочення сплати суми судового збору.
Відповідно до вимог частини другої статті 298 КАС України та частини другої 169 КАС України строк усунення недоліків апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
У встановлений процесуальним законодавством та судом строк, апелянтом не було виконано вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року та не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до частини другої 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував норми процесуального права, а саме: частини другої статті 298 КАС України, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні, та обставини, на які посилається заявник, на обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі №400/3107/24 необхідно відмовити.
З урахуванням викладеного, клопотання про відстрочення сплати судового не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 248, 328, частиною другою статті 329 та статтею 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі №400/3107/25.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович