01 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 400/9812/24
адміністративне провадження № К/990/11447/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025
у справі № 400/9812/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення позивачу в довідках №9/1/11068 від 03.09.2024 станом на 01.01.2020, № 9/1/11069 від 03.09.2024 станом на 01.01.2021, №9/1/11070 від 03.09.2024 станом на 01.01.2023 та № 9/1/11364 від 10.09.2024 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, на виконання рішень Миколаївського окружного адміністративного суду у справах № 400/2644/24; 400/1896/23 та 400/3612/24 додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних та щомісячної премії) із прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018, та не врахування при проведенні вищевказаних розрахунків додаткових видів грошового забезпечення та премії, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням рішень Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі №400/1896/23, від 12.07.2024 у справі № 400/2644/24 та від 12.08.2024 у справі №400/3612/24, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивачу станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, з визначеним розміром посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та щомісячної премії, із застосуванням при проведенні обчислення додаткових видів розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку відповідно з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 основного розміру пенсії.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 позов задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення в довідках від 10.06.2024 № 9/1/11364 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022, від 03.09.2024 № 9/1/11068 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 року, від 03.09.2024 № 9/1/11069 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021, від 03.09.2024 № 9/1/11070 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 розмірів відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах обмежень, назбавки за кваліфікацію та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762,00 грн).
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням рішень Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі 400/1896/23, від 12.07.2024 у справі № 400/2644/24 та від 12.08.2024 у справі №400/3612/24, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, з визначеним розміром посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно додатків до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, із застосуванням при проведенні обчислення додаткових видів розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку відповідно з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 основного розміру пенсії.
Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2025 апеляційну скаргу залишено без руху, відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору та надано апелянту п'ятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків цієї скарги шляхом надання документу про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 25.02.2025 відповідач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване відсутністю фінансування на оплату судового збору під час воєнного стану.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору та повернуто апеляційну скаргу внаслідок неусунення недоліків, визначених ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2025.
18.03.2025 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана касаційна скарга.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
За правилами абзацу шостого частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 КАС України, оскільки не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені відповідачем обставини не є поважними підставами для відстрочення сплати судового збору, а заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно. Застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Повертаючи апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2025 недоліки апеляційної скарги щодо сплати судового збору, скаржником не усунуті.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що одним із процесуальних обов'язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (ч.5 ст.296 КАС України), про що також вказувалось і в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2025 про залишення апеляційної скарги без руху, для чого було встановлено достатній строк, упродовж якого відповідачу необхідно було усунути зазначений недолік.
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини 1, частиною 2 статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі № 400/9812/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Судді
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук