Справа № 713/46/25
Провадження №3/713/63/25
іменем України
24.03.2025 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючий суддя Кибич І.А., за участю секретаря судових засідань Колотило М.М., з участю ОСОБА_1 , захисника Краснюка В.В., з участю потерпілої ОСОБА_2 , представника Штефанчук С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Вижницького районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , працюючої вчителем Вашківецької ЗЗСО I-III ступенів, за ст.173 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серія ВАД №655141 від 30.12.2024 року за ст.173 КУпАП відносно ОСОБА_1 , вбачається, що остання 27.12.2024 року о 13-30 год. перебуваючи у приміщенні Вашківецького ЗСО І-ІІІ ступенів, що розташований в АДРЕСА_2 , вчинила словесний конфлікт з ОСОБА_2 , в ході якої ображала останню нецензурною лайкою, чим своїми діями порушила громадський порядок та спокій ОСОБА_2 . Своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, показала, що 27 грудня 2024 року перебуваючи на педраді між нею та ОСОБА_2 виникла суперечка, а саме, остання в грубій формі звернулась до неї та сказала закрити при колективі рот. Після педради ОСОБА_2 написала їй повідомлення образливого характеру, після чого вона пішла до директора, щоб він врегулював ситуацію, на що директор сказав поговорити про це безпосередньо з ОСОБА_2 . Пізніше повернулась та побачила як ОСОБА_2 виштовхує її матір ОСОБА_3 з кабінету. Зазначила, що громадський порядок та спокій громадян не порушувала. Просила закрити справу за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показала, що 27 грудня 2024 року перебуваючи на педраді у Вашківецькій ЗЗСО І-ІІІ ступенів між нею, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виник конфлікт. Після педради між нею та ОСОБА_1 продовжився конфлікт під час якого ОСОБА_1 виражалась нецензурною лайкою.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що з 2005 року ОСОБА_2 постійно цькує ОСОБА_1 , ображає, створює некомфортні умови для роботи. 27.12.2024 року на педраді при колективі сказала ОСОБА_1 закрити рота та вибігла. Після педради вирішила поцікавитись у ОСОБА_2 чому вона цькує та ображає її дочку ОСОБА_1 , де під час розмови ОСОБА_2 почала висловлюватись в її сторону нецензурною лайкою та виштовхала з кабінету.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 , потерпілу ОСОБА_2 , свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП з наступних підстав.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 9 ч.1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Статтею 173 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести під'їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Також обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наслідки у вигляді порушення громадського порядку і спокою громадян.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП поліцейським надано:
протокол про адміністративне правопорушення Серія ВАД №655141 від 30.12.2024 року;
рапорт старшого слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Пилип'юка І.С. з даних якого вбачається, що 27.12.2024 року о 13:48 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 27.12.2024 року о 13:48 год. за адресою: Вижницький район м. Вашківці, вул.Михайла Грушевського, 3, заступник директора з вчителькою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які побили ШМД. Заявник: ОСОБА_2 . Виїздом на місце події із заявою звернулась ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька м.Вашківці, вул.Шевченка, 1, заступник директора з виховної роботи опорного закладу "Вашківецький 33CO 1-3 ст." про те, що просить притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які близько 13 год. перебуваючи в даному навчальному закладі під час суперечки ображали заявницю нецензурною лайкою та спричинили їй тілесні ушкодження. Від написання заяви про вчинення кримінальної відповідальності та проходження СМЕ ОСОБА_2 , відмовилась. Враховуючи вище наведене в даній події відсутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. КК України. Дана подія зареєстрована в ІТС «ІПНП» за №10622;
пояснення ОСОБА_2 з даних яких вбачається, що остання повідомила, що 27 грудня 2024 року перебуваючи на педраді у Вашківецькій ЗЗСО І-ІІІ ступенів між нею, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виник конфлікт. Після педради між нею та ОСОБА_1 продовжився конфлікт під час якого ОСОБА_1 схопила її за волосся та зірвала окуляри;
пояснення ОСОБА_1 від 27.12.2024 року з даних яких вбачається, що остання повідомила, що 27 грудня 2024 року перебуваючи на педраді у Вашківецькій ЗЗСО І-ІІІ ступенів між нею та ОСОБА_2 виникла суперечка. Після педради ОСОБА_2 написала їй повідомлення образливого характеру, після чого вона пішла до директора, щоб він врегулював ситуацію. Після пішла в сторону машини, однак не дійшовши повернулась та побачила як ОСОБА_2 штовхнула ОСОБА_3 ;
пояснення ОСОБА_3 від 27.12.2024 року з даних яких вбачається, що остання повідомила, що 27.12.2024 року під час педради опорного ліцею вирішувалися структура другого семестру в ході якого виникла дискусія під час якої ОСОБА_2 встала та почала кричати та особисто звернулась до ОСОБА_1 , запитавши чому вона сміється, при цьому ОСОБА_1 була повернута в інший бік та в присутності колективу сказала ОСОБА_1 - закрити рот та вибігла з педради. Після педради, зайшла до ОСОБА_2 в кабінет та поцікавилась чому вона себе так поводить, однак ОСОБА_2 почала кричати, висловлюватись нецензурною лайкою та виштовхала з кабінету;
пояснення ОСОБА_4 від 27.12.2024 року з даних якого вбачається, що 27.12.2024 року біля 13-30 год. бачила як ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вийшли з школи, сіли в автомобіль та поїхали, а ОСОБА_2 в той час перебувала в директора і бачила, що у неї розбиті окуляри та подряпина обличчі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, вказаний протокол не відповідає вимогам ст.256 КУпАП відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, не зазначено якими саме діями ОСОБА_5 було порушено громадський порядок і спокій громадян, що є наслідком дрібного хуліганства і являється наслідком якого є відповідальність за ст.173 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство.
Відомостей про те, що було порушено громадський порядок та спокій громадян в матеріалах справи немає.
Судом встановлено, що конфлікт відбувся між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 після закінчення педради, освітній процес не відбувався, були зимові канікули, в діях ОСОБА_1 не було умислу порушити громадський порядок та спокій громадян. В ході розгляду справи не встановлено обставин та не підтверджено належними та допустимими доказами, які б свідчили про умисні дії ОСОБА_1 направлені на вчинення дрібного хуліганства, а саме, порушити громадський порядок та спокій громадян.
З досліджених судом доказів вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , виникла словесна суперечка на грунті неприязних відносин.
Вказане виключає наявність в діях ОСОБА_1 ознак хуліганства.
Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_1 суду не представлено.
Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі п.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.ст.173, 221, 283, 284, 285, 287-289 КУпАП, Суд,-
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Іван КИБИЧ