Справа № 646/6972/24
Провадження № 3/646/201/2025
31.03.2025 м. Харків
Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Шиховцова А.О., за участю секретаря судового засідання Святолуцької К.С., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Карабут М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкова в режимі відеоконференції матеріали, що надійшли з УПП в Харківській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця Збройних Сил України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №743360 від 12.06.2024 ОСОБА_1 12.06.2024 о 01 годині 15 хвилин в м. Харків по м-н Героїв Небесної Сотні, буд. 12 керував транспортним засобом «Chery Tiggo», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився в установленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 7510 ARLM 0271», тест №557. Результат - 0,46 проміле. Такими діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А ПДР України, за що передбачене адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
25.10.2024 від представника ОСОБА_1 - адвоката Карабут М.В. надійшло клопотання про закриття провадження у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Представник зазначила, що ОСОБА_2 о 01:15 год. 12.06.2024 не керував транспортним засобом, працівники поліції під'їхали вже до припаркованого автомобіля. ОСОБА_1 та ще кілька військовослужбовців 11.06.2024 отримали від командування військової частини завдання розшукати двох солдатів їхньої військової частини, які своєчасно не повернулися до військової частини. Для виконання завдання вони поїхали до майдану Небесної Сотні у м. Харкові та зупинилися біля будинку 12. Автомобілем керував ОСОБА_3 . Напередодні ОСОБА_1 вивихнув ногу і йому було важко ходити. Біля автомобіля залишився ОСОБА_1 , інші військовослужбовці пішли шукати солдат. ОСОБА_3 перед виходом попросив ОСОБА_1 спробувати відремонтувати авто поки вони будуть шукати солдат, оскільки з'явилися незрозумілі звуки. Через деякий час до машини під'їхав поліцейський патруль. Працівники поліції поцікавилися тим, що робить ОСОБА_1 у комендантську годину на вулиці та запропонували йому пройти тест на перебування у стані алкогольного сп?яніння. ОСОБА_1 пройшов тест, газоаналізатор показав відсутність стану алкогольного сп?яніння, поліцейські сіли у своє авто та поїхали. ОСОБА_1 продовжив чекати побратимів та намагатися встановити причину сторонніх звуків у автомобілі. Незабаром до автомобіля під'їхав інший поліцейський патруль, який також поцікавився тим, що робить ОСОБА_1 у комендантську годину на вулиці та запропонували йому пройти тест на перебування у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 повідомив, що тільки що проходив вже цей тест у іншого патруля поліції, але поліцейські наполягли на повторному тесті. Представник також зазначила, що додана до матеріалів справи роздруківка «Alcotest Drager» не дає можливості встановити, яким саме пристроїм, з яким серійним номером був проведений аналіз. Тобто, існують об'єктивні сумніви, що при проведенні тесту використовувався саме зазначений у протоколі «Alcotest Drager 7510 прилад №ARLM 0271», а не інший пристрій. Також представник зазначила, що в порушення чинних норм законодавства ОСОБА_1 не був доставлений до закладу охорони здоров?я для проведення медичного обстеження, оскільки з результатами «Драгера» він не був згоден. Крім цього, представник зазначила, що поліцейським автоматично було названо водію декілька ознак алкогольного сп'яніння. При цьому не було зафіксовано на відео порядок перевірки виявлених ознак алкогольного сп?яніння, зокрема перевірки реакції його зіниць очей на світло, огляд його рук. З урахуванням вищевикладеного представник Сердюка С.В. зазначила, що провадження має бути закрите на підставі п.1 ч.1. ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 ознак адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні представник Сердюка С.В. підтримала подане нею клопотання та просила закрити провадження на підставі п.1 ч.1. ст. 247 КУпАП, також просила врахувати, що ОСОБА_1 здійснює евакуацію поранених з районів активних бойових дій та водійське посвідчення необхідне для здійснення бойових завдань.
28.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів, до якого долучено службову характеристику з місця служби ОСОБА_1 , відповідно до якої останній характеризується з позитивного боку, а також довідку з місця служби про те, що 11.06.2024 з 23:00 год. по 12.06.2024 03:00 год. ОСОБА_1 виконував термінове завдання, на яке був викликаний з місця дислокації підрозділу по тривозі.
Заслухавши думку представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відтворивши відеозаписи з матеріалу про адміністративне правопорушення, врахувавши доводи клопотання представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дійшов таких висновків.
Так, відповідно до ст. 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.9а Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
У цьому випадку мають бути доведені одночасно дві обставини: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння ( наркотичного чи алкогольного).
Законом України від 2 липня 2015 року, N 580-VIII "Про Національну поліцію" передбачено, що поліція може застосовувати такі профілактичні заходи, зокрема, застосування технічних засобів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Разом з цим, ВС КАС в постанові від 18.07.2019 року у справі №216/5226/16-а вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не містить відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність вчинених процесуальних дій.
Так, на підтвердження викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин до матеріалів справи органом поліції долучено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, проте на останньому не зафіксовано, що 12.06.2024 о 01:15 год. водій ОСОБА_1 керував автомобілем “Chery Tiggo“, д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні, 12. Будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт керування останнім зазначеним транспортним засобом, матеріали справи не містять.
У своїх письмових поясненнях представник ОСОБА_1 зазначає, що в день події він як військовослужбовець з іншими військовослужбовцями виконували службове завдання з розшуку військовослужбовців, ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу залишився на водійському сидінні та пеервіряв справність транспортного засобу, проте не керував ним. Машина була припаркована. У цей час під'їхали працівники поліції.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні», за яким керування транспортним засобом- виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року ВС КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Так, на відеозаписі, переглянутому під час судового розгляду, відсутні відомості, що ОСОБА_1 , як водій вчинив дії, пов'язані з приведенням транспортного засобу в рух відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу. На даному відеозаписі зафіксовано лише те, що ОСОБА_1 перебував на водійському сидінні, надав на вимогу працівників поліції документи та погодився пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер».
Доказів переслідування чи зупинення екіпажем патрульної поліції даного автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 вищевказаний відеозапис не містить, а тому, на думку суду, дані, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті патрульного поліцейського не відповідають фактичним обставинам справи.
Оскільки об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає в тому, що правопорушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та обов'язково має керувати транспортним засобом, відсутність будь якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У даному конкретному випадку, Національною поліцією не забезпечено такого рівня доказування, який не залишав би жодних розумних сумнівів щодо доведеності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а за відсутності доказів керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом при обставинах, вказаних у протоколі, така особа у розумінні диспозиції ст. 130 КУпАП не є суб'єктом вчинення даного адміністративного правопорушення за ознакою керування транспортним засобом у стані сп'яніння і, як наслідок, не може нести відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплені положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини і судову практику ЄСПЛ, відповідно до якої збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, при відсутності достатніх та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд доходить висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт керування останнім транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та порушення п. 2.9 а ПДР.
Також, відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортними засобами на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб, поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, з результатами огляду з використанням спеціальних технічних засобів, такий огляд проводиться в закладах охорони здоров'я в присутності поліцейського.
Згідно з п.п. 6, 7 Розділу 1 та п. 3, 5 Розділу 2 Наказу МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Наказ 1452) поліцейським під час огляду використовується спеціальні технічні засоби, які мають зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. У разі незгоди водія з результатами огляду проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, унормовано, водій транспортного засобу, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я (пункти 4 та 6).
Отже законодавством встановлений обов'язок поліцейського у разі незгоди водія з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, забезпечити направлення водія для проходження медичного огляду на стан сп'яніння до найближчого закладу охорони здоров'я та бути присутнім під час проведення такого огляду в медичному закладі.
З відеозапису, доданого до протоколу, вбачається, що працівники поліції підійшли до автомобіля, за кермом якого перебував ОСОБА_1 , запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився. При цьому, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 вів себе адекватно, жодних ознак перебування в стані сп'яніння на відеозаписі не зафіксовано. Крім цього, працівники патрульної поліції не запитували, чи згоден, чи не згоден ОСОБА_1 з результатом огляду на місці зупинки, унаслідок чого не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
Отже, поліцейські не забезпечили можливість ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності, суддя вважає недоведеним належними та допустимими доказами наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись, ст. ст. 7, 130, 247, 252, 266, 280 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя А.О. Шиховцова