Справа № 181/559/25
Провадження № 3/0186/144/25
в справі про адміністративне правопорушення
01 квітня 2025 року м. Шахтарське.
Суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області Янжула С.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла від ВП № 2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , притягнутого по ч.5 ст.126 КУпАП,
14 лютого 2025 року о 14:35 годині по вул. Польовій, с-ща Межова, Синельниківського району, Дніпропетровської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21043, д.р.н. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, повторно, протягом року, чим порушив п.2.1а ПДР України.
ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 28 березня та 01 квітня 2025 року, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Стаття 268 КУпАП передбачає, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Частина 5 ст.126 КУпАП, по якій ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, в даному переліку відсутня.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
За таких підстав, з урахуванням того, що ОСОБА_1 було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення по ч.5 ст.126 КУпАП, про дати судових засідань, однак він для участі у судовому засіданні протягом тривалого часу до суду не з'явився, суд прийшов до висновку про те, що його поведінка свідчить про бажання перешкодити своєчасному розгляду справи по суті та зловживання своїми правами, є способом затягування розгляду справи з метою уникнути адміністративної відповідальності.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , на підставі наявних матеріалів справи.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п.2.1 а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності по ч.5 ст.126 КУпАП, тобто за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті (ч.2 ст.126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими матеріалами справи:
-протоколом про адміністративне правопорушення ААД №830802 від 14 лютого 2025 року, в якому зазначені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення по ч.5 ст.126 КУпАП та його письмовим поясненням;
-довідкою інспектора СРПП про те, що згідно даних ІП ІПНП ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності 11 січня 2025 року по ч.2 ст.126 та ч.2 ст.130 КУпАП;
-довідкою інспектора СРПП про те, що згідно даних ІП ІПНП ОСОБА_1 посвідчення водія не має.
Аналізуючи докази по справі, дійшла висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність - не виявлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність - не виявлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , те, що до адмінвідповідальності його притягнуто не вперше, всі обставини справи в їх сукупності та вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Таким чином, підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.24, ст.40-1 , ч.5 ст. 126, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилученням транспортного засобу.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст.300-1 КУпАП, а у разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Копія платіжного документу подається до суду.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови в частині стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьох тисяч восьмиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 81 600 (вісімдесят одну тисячу шістсот) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605,60 гривень.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: С.А.Янжула.
Постанова набирає законної сили ______________________
Строк пред'явлення постанови до виконання _______________________