31 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/25971/24 пров. № А/857/2071/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
судді-доповідача: Судової-Хомюк Н.М.,
суддів: Затолочного В.С., Онишкевича Т.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року про зупинення провадження у справі № 380/25971/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
суддя в 1-й інстанції - Кисильова О.Й.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту ухвали - не зазначено,
ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі також відповідач), у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не перерахунку та не виплаті позивачу пенсії у розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 у довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії від 12.12.2024 № 1159/12/19724, без обмеження пенсії максимальним розміром, з 01.02.2023;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію у розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 у довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії від 12.12.2024 № 1159/12/19724, без обмеження пенсії максимальним розміром, з 01.02.2023.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року зупинено провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 400/6254/24.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року скасувати та прийняти постанову, якою справу № 380/25971/24 направити для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що адміністративна справа №380/25971/24 не є типовою справою щодо справи №400/6254/24, тому п. 9, ч. 2, ст. 236 КАС України в розглядуваній справі застосуванню судом - не підлягає, а зазначене рішення суду є помилковим.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Апеляційний розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвалу суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Зупинивши провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги, заявлені в адміністративній справі №380/25971/24, є типовими вимогам, визначених в ухвалі Верховного Суду від 07.11.2024 про відкриття провадження у зразковій адміністративній справі №400/6254/24.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.
За своєю правовою сутністю зупинення провадження у справі є тимчасовим і повним припиненням всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Статтею 236 КАС України, визначені підстави обов'язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та порядок поновлення зупиненого провадження у справі.
Перелік даних підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Так, відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 236 КАС України правом суду є зупинити провадження у справі в разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.
Відповідно до ч.1 ст.291 КАС України суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі.
З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що зупинення провадження у типовій справі з підстав розгляду Верховним Судом зразкової справи належить до дискреційних повноважень суду та вирішення питання про зупинення провадження у типовій справі залежить від оприлюднення Верховним Судом повідомлення про відкриття провадження у зразковій справі.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 07.11.2024 ухвалою Верховного Суду відкрито провадження у зразковій адміністративній справі №400/6254/24 за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
У вищевказаній ухвалі суд касаційної інстанції вказав наступне:
«Розглянувши матеріали типових справ у поєднанні зі справою, у якій надійшло подання про її розгляд як зразкової, Верховний Суд дійшов висновку, що ці справи відповідають ознакам типових, визначених пунктом 21 частини першої статті 4 КАС України за таких підстав:
1) позивачі є пенсіонерами, яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
2) позовні вимоги заявлені до територіального органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебувають позивачі;
3) спірні відносини стосуються правомірності дій пенсійного органу щодо припинення, після перерахунку на виконання рішення суду пенсії позивачів, виплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та індексації згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
4) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: - виплатити індексацію згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»).»
Відповідно до ч. 1 ст. 4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
Так, предметом розгляду справи №400/6254/24 є правомірність дій пенсійного органу щодо припинення, після перерахунку на виконання рішення суду пенсії позивачів, виплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та індексації згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Поряд з тим, предметом розгляду даної справи №380/25971/24 є визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію у розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 у довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії від 12.12.2024 № 1159/12/19724, без обмеження пенсії максимальним розміром, з 01.02.2023.
Тобто, предмет та підстави позову в адміністративних справах №380/25971/24 та № 400/6254/24 не є тотожними, а тому підстави для зупинення провадження у справі, визначені у п. 9 ч.2 ст.236 КАС України, відсутні.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість розгляду справи №380/25971/24 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №400/6254/24.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року про зупинення провадження у справі № 380/25971/24 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді В. С. Затолочний
Т. В. Онишкевич