Справа №522/624/25
Провадження №1-кп/522/124/25
31 березня 2025 року Місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024162510001498 від 26.10.2024 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чорноморськ, Одеської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , діючи в умовах воєнного стану, який впроваджено на території України відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_5 від 24.02.2022 року № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, а також Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 16.11.2022 року № 2738-ІХ, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 25.10.2024 у період часу із 16.30 по 16.40 ОСОБА_3 проходячи повз зупинку АС «Привоз», що за адресою: м. Одеса, Новощипний ряд, 5 та помітивши на стільці залишену без нагляду сумку фіолетового кольору, що належить потерпілій ОСОБА_6 та реалізуючи раптово виниклий, корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, пересвідчившись, що його дії непомітні для оточуючих шляхом вільного доступу викрав вказану спортивну сумку, в якій окрім одягу та білизни, що не становлять матеріальної цінності для потерпілої знаходився ноутбук сірого кольору марки «Huawey» моделі «Matebook D14 2022» вартістю 13 000 грн., після чого покинув місце скоєння кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 13 000 грн.
Дії, ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердивши фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, цивільний позов не заявляв, згідно письмової заяви просить проводити судові засідання без його участі.
За згодою учасників процесу, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, та вирішено обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 відносно фактичних обставин справи та дослідженням письмових доказів, які характеризують особистість обвинуваченого.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена поза розумним сумнівом і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
При призначені покарання обвинуваченому суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України є тяжким злочином проти власності, який карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
ОСОБА_3 є громадянином України, має середню освіту, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому злочині, у майбутньому обіцяв не скоювати нових злочинів, просив його суворо не карати.
Відомостей щодо перебування обвинуваченого на обліках у лікарів психіатра та нарколога, зловживання алкогольними напоями чи наркотичними засобами - немає.
Наразі претензій майнового характеру обвинувачений від потерпілої не має, цивільний позов не заявлено.
Завдану майнову шкоду ОСОБА_3 намагався відшкодовувати потерпілій, утім остання не відповідає на телефонні дзвінки. За викликами в судові засідання потерпіла також не з'являлася, на телефонні дзвінки не відповідає. В матеріалах справи наявна письмова заява про розгляд справ без її участі.
Поведінка обвинуваченого свідчить, що він вжив розумних заходів щодо відшкодування завданої майнової шкоди потерпілій.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , згідно ст.66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно ст.67 КК України, не встановлено.
З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_3 необхідно для його виправлення та запобігання нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі в межах строку покарання, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі за вчинений злочин, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
При цьому суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену Постанові від 28.05.2020 року (справа №753/13972/17; провадження № 51-986км20), згідно якої Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.
Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 злочину, усвідомлення останніми протиправності своєї злочинної поведінки, щире каяття, дані про особу винного, те, що останній раніше не засуджений, має постійне місце мешкання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, тому на підставі ст.75 КК України, вважає за можливе звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням.
Саме таке покарання суд вважає справедливим, пропорційним, необхідним і достатнім для виправлення винного ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових злочинів і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_3 саме такого виду покарання.
В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим не заявлено, процесуальні витрати відсутні.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Враховуючи наведене, керуючись 1-374 КПК України, 1-185 КК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Покласти нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, на орган з питань пробації за місцем її проживання.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 - рахувати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді особистого зобов'язання - скасувати.
Речові докази по справі:
- сумку фіолетового кольору з написом білого кольору «DYZ», спортивний костюм зеленого кольору з написом білого кольору «MANGO», штани рожевого кольору з візерунками чорного та білого кольорів, світер рожевого кольору з візерунками чорного та білого кольорів, бюстгалтер чорного кольору, колготи чорного кольору, майка білого кольору, жіноча спідня білизна білого кольору, жіноча спідня білизна сірого кольору, жіноча спідня білизна блакитного кольору, жіноча спідня білизна білого кольору, спортивна кофта білого кольору з написом чорного кольору «LALI», фірми «МІКА», дві хустки білого та блакитного кольорів, два зошити з написом «Агаджинян», на яких зображені квіти рожевого та жовтого кольору - вважати повернутими за належністю потерпілій ОСОБА_7
- Оптичний диск формату DVD-R в корпусі білого з відеозаписами під назвою: Автостанция_вн_ch4_20241025163632_20241025163727A04_20240604140029, Автостанция_вн_ch6_20241025163844_20241025164053A11_20240604140000, Автостанция_вн_ch10_20241025163905_20241025164045, Автостанция_вн_ch11_20241025163827_20241025163959, Автостанция_вн_ch16_20241025165532_20241025165954 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою яка тримається під вартою, протягом цього ж часу з моменту отримання копії вироку.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченій, а також не пізніше наступного дня після оголошення направити учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: