Справа № 522/22398/24
Провадження №1-кп/522/1465/25
01.04.2025 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні обвинувального акту у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024163510000436 від 12.06.2024 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Грозний, Чеченської республіки РФ, громадянина РФ, чеченця, який має середню освіту, неодруженого, не працевлаштованого, без місця реєстрації на території України, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Романов, Дубовського району, Ростовської області РФ, громадянина РФ, який має неповну середню освіту, одруженого, не працевлаштованого, без місця реєстрації на території України, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, який має середню освіту, неодруженого, працюючого охоронцем ОА «Сефеті», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ,
суд,-
У провадження Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024163510000436 від 12.06.2024 року відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Під час судового засідання прокурором подано клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. В обґрунтування клопотання прокурором зазначено необхідність запобігання ризикам, передбаченим п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, та неможливість застосування вказаним обвинуваченим більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, прокурор у судовому засіданні подав клопотання про продовження строку дії обов'язків щодо обвинуваченого ОСОБА_5 . Клопотання мотивовано тим, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.06.2024 року обвинуваченому ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.08.2024 року, та одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави який був внесений 17.06.2024 року та на обвинуваченого покладені обов'язки згідно ст. 194 КПК України, строк дії яких визначено до 03.04.2025 року.
На момент проведення судового засідання ризики продовжують існувати та продовження строку дії обов'язків необхідно з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, а також запобігання настання ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_10 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість та просили відмовити у його задоволенні.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість, просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, або обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисники - адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_5 просив змінити йому встановлені судом обов'язки та надати дозвіл на пересування в межах Одеської області.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши подані прокурором та захисниками клопотання, вивчивши матеріали судової справи, суд виходить з наступного.
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України згідно ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Мета і підстави застосування запобіжних заходів, обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначені ст.ст. 177, 178 КПК України.
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Згідно з п. 4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, у тому числі, до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного/обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд відповідно до приписів ст.178 КПК України враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у разі визнання їх винними у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років, вік та стан їх здоров'я, відсутність міцних соціальних зв'язків.
Так, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є громадянами РФ, не мають місця реєстрації на території України, не працюють, а тому у випадку застосування до них запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою матиме безперешкодну можливість залишити територію України та уникнути кримінального переслідування.
Зазначені обставини, на думку суду, є підтвердженням того, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можуть переховуватися від суду.
Зважаючи на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мають засобів для існування, наразі притягуються до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжких та тяжких злочинів, суд приходить до висновку про існування ризику того, що вони можуть вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, приймаючи до уваги, що остаточне рішення по справі не прийнято, свідки підлягають безпосередньому допиту в судовому засіданні, у зв'язку з чим суд вважає, що в даному випадку існує ризик можливого незаконного впливу обвинуваченими на свідків у цьому кримінальному проваджені, з метою зміни останніми показань та уникнення обвинувачених від кримінальної відповідальності.
Тобто на теперішній час існують ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України на які посилається прокурор та свідчать про наявність достатніх підстав для застосування до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Застосування до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів неможливе, зважаючи на вказані ризики, особу обвинувачених та характер злочину, у якому вони обвинувачуються. Більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку обвинувачених та виконання ними своїх процесуальних обов'язків.
Тому клопотання прокурора про продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Суд вважає за можливе, враховуючи суспільну небезпечність інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення, та те, що вони є громадянами іншої держави, перебували у розшуку тобто існує високий рівень ризику переховуватись від суду, розмір застави не визначати.
Крім того, згідно ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 14.06.2024 року обвинуваченому ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.08.2024 року, включно, та одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень. Крім того, у разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_5 покладено обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Судом встановлено, що 17.06.2024 року за обвинуваченого ОСОБА_5 було внесено визначений вказаною ухвалою розмір застави, а відтак згідно положень ст. 202 КПК України, останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. При цьому, згідно ухвали суду від 03.02.2025 року строк дії обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України відносно ОСОБА_5 було продовжено до 03.04.2025 року.
Згідно ч. 6 ст. 182 КПК України з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
На момент проведення судового засідання, ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не змінилися та продовжують існувати у зв'язку з чим його клопотання задоволенню не підлягає.
Отже, враховуючи наведене та те, що строк дії попередньої ухвали закінчується 03.04.2025 року, то суд вважає за доцільне продовжити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язків, визначених ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.06.2024 року, терміном на два місяці.
Згідно ч. 8 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а після звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд відповідно до ч. 10 ст. 182 КПК України вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 177,178, 182, 183, 194, 199, 201, 202, 314, 315, 369-372, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 29.05.2025 року, включно.
Розмір застави не визначати.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 29.05.2025 року, включно.
Розмір застави не визначати.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком до 01.06.2025 року, включно, обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора в розумні строки;
2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) не відлучатися з міста Одеси без дозволу прокурора або суду;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд/в'їзд з України;
5) утримуватись від спілкування із особами допитаними в якості свідків в рамках даного кримінального провадження.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до прокурора та суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
У задоволені клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місць ув'язнення.
Суддя: