Справа № 495/7238/21
Номер провадження 1-і/495/1/25
01 квітня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 із секретарем ОСОБА_2 , за участі
прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні у кримінальному провадженні ЄРДР №12021166240000359 від 12.08.2021 року у залі суду в місті Білгород-Дністровський Одеської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185, ч.3 ст.186, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України,-
встановив:
У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває кримінальна справа № 495/7238/21 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12021166240000359 від 12.08.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.186, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, який діє до 05.04.2025 включно.
28.03.2025 до суду надійшло клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив продовжити строк запобіжного заходу на 60 днів. Клопотання мотивував тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжких кримінальних правопорушеннь, може переховатися від суду, незаконно вливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення (ризики за пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України).
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 проти клопотання прокурора не заперечили.
Заслухавши клопотання прокурора, позиції учасників судового провадження, вивчивши необхідні матеріали, суд дійшов такого висновку.
Згідно із ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Пункт 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені статтею 178 КПК України, зокрема тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого особу обвинувачено, дані, які її характеризують, чи зменшились раніше визначені ризики, чи не з'явились нові.
Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, уникнення доведених ризиків. Ризиком є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій особою.
При обранні та наступному продовженні строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховував тяжкість злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, вік обвинуваченого та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, стадію судового розгляду, наявність заявлених прокурором ризиків, визначених частиною першою статті 177 КПК України.
Згідно із ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою від 28.03.2025 року суд враховує, що судовий розгляд даного кримінального провадження триває. Надаючи оцінку обставинам щодо наявності заявлених ризиків, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років; можливість ним незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, що може призвести до неповного та не всебічного судового розгляду; можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Керуючись наведеним, зважаючи на встановлені обставини, суд знаходить обґрунтованими доводи прокурора про наявність ризиків, визначених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення у якому він обвинувачується).
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
У силу вимог статей 182, 183 КПК України, враховуючи обставин кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, його стан здоров'я, підтверджені ризики, передбачені статтею 177 КПК України, необхідно визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.04.2025 року складає 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 197, 199, 376 КПК України, суд,
постановив:
Клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити запобіжний західу вигляді тримання підвартою обвинуваченому щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор» на строк, що не перевищує 60 днів, з 01 квітня 2025 року по 30 травня 2025 року включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.04.2025 року складає 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Ізмаїльській слідчий ізолятор».
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
- з'являтися до прокурора та суду за викликом;
- утримуватись від можливого спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
У разі внесення застави роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме те, що застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала про продовження строків тримання під вартою може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 01.04.2025 року о 17 год. 00 хвилин.
Суддя ОСОБА_6