Справа № 620/9435/24 Суддя (судді) першої інстанції: Наталія БАРГАМІНА
31 березня 2025 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року,
ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просила про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Чернігівській області від 27 жовтня 2023 року: № 0095464-2407-2518-UA74060030000026607 про визначення податкового зобов'язання за 2021 рік по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 28740,00 грн; № 0095463-2407-2518-UA74060030000026607 про визначення податкового зобов'язання за 2020 рік по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 20737,91 грн; від 01 листопада 2023 року № 10567/Ж10/25-01-24-07-2518 про визначення податкового зобов'язання за 2019 рік по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 15 990,94 грн; № 10568/Ж10/25-01-24-07-2518 про визначення податкового зобов'язання за 2018 рік по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 14 266,54 грн; № 10569/Ж10/25-01-24-07-2518 про визначення податкового зобов'язання за 2017 рік по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 12262,40 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення № 10569/Ж10/25-01-24-07-2518 від 01.11.2023 на суму 12262,40 грн, № 10568/Ж10/25-01-24-07-2518 від 01.11.2023 на суму 14266,54 грн, № 10567/Ж10/25-01-24-07-2518 від 01.11.2023 на суму 15990,94 грн, № 0095463-2407-2518-UA74060030000026607 від 27.10.2023 на суму 20737,91 грн, № 0095464-2407-2518-UA74060030000026607 від 27.10.2023 на суму 28740,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем - Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником об'єкта нежитлової нерухомості комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1916 кв.м.
Головним управлінням ДПС в Чернігівській області згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України сформовано податкові повідомлення-рішення, якими визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власники об'єктів нежитлової нерухомості, а саме:
- за 2017 рік - № 10569/Ж10/25-01-24-07-2518 від 01.11.2023 на суму 12262,40 грн;
- за 2018 рік - № 10568/Ж10/25-01-24-07-2518 від 01.11.2023 на суму 14266,54 грн;
- за 2019 рік - № 10567/Ж10/25-01-24-07-2518 від 01.11.2023 на суму 15990,94 грн;
- за 2020 рік - № 0095463-2407-2518-UA74060030000026607 від 27.10.2023 на суму 20737,91 грн;
- за 2021 рік - № 0095464-2407-2518-UA74060030000026607 від 27.10.2023 на суму 28740,00 грн.
Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулася з даним позовом до адміністративного суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що належний позивачу об'єкт нерухомості є будівлею промисловості, на яку, згідно рішень Семенівської міської ради встановлено 0 розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно абзацу другого підпункту "г" підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України).
Вісімнадцятою сесією сьомого скликання Семенівської міської ради від 29.06.2017 встановлено розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2017 рік для об'єктів нежитлової нерухомості, шо перебувають у власності фізичних осіб у розмірі 0 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв.м бази оподаткування, на 2017 рік для об'єктів нежитлової нерухомості, шо перебувають у власності фізичних осіб у розмірі 0 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв.м бази оподаткування.
Рішеннями Семенівської міської ради від 26.06.2018 № 147, від 27.06.2019 № 460, від 16.06.2020 № 876 встановлено розміри ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019, 2020, 2021 роки відповідно, згідно яких на будівлі промисловості (код 1251) для фізичних осіб встановлено ставку податку 0,0.
Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507 (чинного до 31.12.2023), до групи 125 "Будівлі промислові та склади" належить клас 1251 "Будівлі промислові", який включає криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства та т. ін. за їх функціональним призначенням та не включає: резервуари, силоси та склади (1252) будівлі сільськогосподарського призначення (1271) комплексні промислові споруди (електростанції, нафтопереробні заводи та т. ін.), які не мають характеристик будівель (230). Також клас 1251 "Будівлі промислові" включає підклас 1251.5 "Будівлі підприємств харчової промисловості".
Згідно довідки суб'єкта технічної інвентаризації ФОП ОСОБА_2 , яким виготовлено технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , зазначений об'єкт відноситься до коду класифікатора 1251.
Відтак, суд першої інстанції цілком вірно вказав, що належний позивачу об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , віднесений до класу 1251, слід вважати будівлею промисловості, на яку згідно вищевказаних рішень Семенівської міської ради встановлено розмір ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 0.
Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення № 10569/Ж10/25-01-24-07-2518 від 01.11.2023 на суму 12262,40 грн, № 10568/Ж10/25-01-24-07-2518 від 01.11.2023 на суму 14266,54 грн, № 10567/Ж10/25-01-24-07-2518 від 01.11.2023 на суму 15990,94 грн, № 0095463-2407-2518-UA74060030000026607 від 27.10.2023 на суму 20737,91 грн, № 0095464-2407-2518-UA74060030000026607 від 27.10.2023 на суму 28740,00 грн прийнято безпідставно, та цілком правомірно скасовані судом першої інстанції.
Доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, та спростовували зазначені вище мотиви або підтверджували відсутність підстав для задоволення позову апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано.
Апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
Я. М. Василенко