Справа № 320/36389/23 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
31 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
У жовтні 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо незарахування майору поліції ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки, термін проходження служби в Державній пожежній охороні Головного управління МНС України в Київській області з 16 серпня 1999 року по 30 травня 2008 року та нездійсненні перерахунку і виплати грошового забезпечення в частині надбавки за стаж роботи в поліції, починаючи з 07 листопада 2015 року з врахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у м. Києві зарахувати майору поліції ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки, термін проходження служби в Державній пожежній охороні Головного управління МНС України в Київській області з 16 серпня 1999 року по 30 травня 2008 року та провести перерахунок і виплату грошового забезпечення в частині надбавки за стаж роботи в поліції, починаючи з 07 листопада 2015 року з врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Апелянт зазначив про те, що в ч. 2 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" наведено виключний перелік посад (видів служби) які зараховуються до стажу служби в поліції, водночас служба в Державній пожежній охороні, МНС України, органах та підрозділах цивільного захисту не відноситься до служби в органах внутрішніх справ, а відтак відсутні законні підстави для зарахування періоду служби позивача у Державній пожежній охороні МНС України до стажу служби в поліції та проведення перерахунку і виплати грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції.
Також наголосив, що судом першої інстанції не було враховано, що позивач не перебував на службі в органах внутрішніх справ до вступу на службу в поліцію, а тому відповідачем правомірно не було зараховано останньому вислугу років служби в Державній пожежній охороні, органах МНС України до стажу служби в поліції.
Позивач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" до стажу служби в поліції зараховується, зокрема військова служба в Цивільній обороні України.
Звернув увагу суду на те, що особи рядового та начальницького складу державної пожежної охорони приймають присягу працівників органів внутрішніх справ та перебувають в кадрах Міністерства внутрішніх справ України
Крім того, навчання в пожежно-технічних навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України прирівнюється до проходження строкової військової служби, водночас на момент служби позивача в МНС України, статус осіб, які проходили службу в органах державного пожежного нагляду прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 займає посаду старшого інспектора відділу техніко-криміналістичного забезпечення управління вибухотехнічної служби Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Відповідно до послужного списку ОСОБА_2 у період з 16 серпня 1999 року по 30 травня 2008 року проходив службу в Державній пожежній охороні Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Київській області.
Наказом ГУ МНС в Київській області від 09 червня 2008 року звільнений та направлений для проходження служби в Міністерство внутрішніх справ України, де проходив службу до 06 листопада 2015 року.
З 07 листопада 2015 року по теперішній час проходить службу в Головному управлінні Національної поліції у м. Києві.
20 березня 2023 року позивач подав в Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції у м. Києві рапорт щодо зарахування до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки, термін перебування на службі в ГУ МНС в Київській області з 16 серпня 1999 року по 30 травня 2008 року та просив здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення в частині надбавки за стаж роботи в поліції, починаючи з 07 листопада 2015 року з врахуванням раніше виплачених сум.
Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції у м. Києві листом від 18 квітня 2023 року №1815/125/26/01-23 повідомило позивача про те, що відповідно до ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" визначено вичерпний перелік органів, установ, періоди роботи в яких зараховуються до стажу служби в поліції. Періоди навчання в Харківському інституті пожежної безпеки МВС України, служби в ГУ МНС в Київській області та Академії Цивільного захисту України до стажу служби в поліції ст. 78 Закону не передбачено, а тому підстави для проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення з урахуванням служби в МНС відсутні.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на ОСОБА_1 поширюється дія п. 2 ч. 2 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію", згідно якого військова служба в Цивільній обороні України зараховується до стажу служби в поліції.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1).
Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (ч. 2).
Згідно з ч. 2 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Отже, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а також служба в самій поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду.
Відповідно до ст. 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період (ч. 1).
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 2).
Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 з 16 серпня 1999 року проходив службу в органах Міністерства надзвичайних ситуацій України відповідно до Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №629 (у редакції чинній на момент проходження служби в органах МНС України).
Згідно з Положенням №629, звільнення із служби осіб рядового і начальницького складу проводиться у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" і за станом здоров'я придатні до військової служби та у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", або визнані військово - лікарською комісією непридатними за станом здоров'я до військової служби, з виключенням з військового обліку.
Відповідно до п. 56 постанови №629 особи рядового і начальницького складу можуть бути направлені для подальшого проходження служби з виключенням з кадрів МНС до військових формувань і правоохоронних органів.
Крім цього, держава гарантує правовий та соціальний захист осіб державної пожежної охорони та служби цивільного захисту та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" та Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, період роботи в органах Міністерства надзвичайних ситуацій України є військовою службою в органах цивільного захисту, а тому має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, та повинна зараховуватися до служби в органах внутрішніх справ, а в подальшому до стажу служби в поліції.
Таким чином, ОСОБА_1 у період з 16 серпня 1999 року по 30 травня 2008 року проходив службу у територіальному органі служби цивільного захисту, який входив у систему цивільної оборони, відповідно до Закону України "Про Цивільну оборону України" від 03 лютого 1993 року №2974-XII (втратив чинність 01 липня 2013 року), тому враховуючи вищевказане, на нього поширюється п. 2 ч. 2 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію", згідно якого військова служба в Цивільній обороні України зараховується до стажу служби в поліції.
Вищевикладеним спростовується твердження апелянта про те, що відсутні законні підстави для зарахування періоду служби позивача у Державній пожежній охороні МНС України до стажу служби в поліції та проведення перерахунку і виплати грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції.
Крім того, відповідно п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ, оскільки вона є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності, а тому перебування на службі в органах надзвичайної ситуації зараховується до стажу служби в національній поліції також на підставі п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію".
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що незарахування ОСОБА_1 терміну проходження служби в органах Міністерства надзвичайних ситуацій України з 16 серпня 1999 року по 30 травня 2008 року до стажу служби в поліції є протиправними.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку