Справа № 580/4603/24 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО
31 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 01.12.2020 на посаді лікаря-фтизіатра консультативно-діагностичної поліклініки Монастирищенської центральної районної лікарні, а з 04.09.2019 реорганізовано шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство «Монастирищенська центральна районна лікарня» Монастирищенської районної ради Черкаської області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі період роботи з 01.01.2004 по 01.12.2020 на посаді лікаря-фтизіатра консультативно-діагностичної поліклініки Монастирищенської центральної районної лікарні, а з 04.09.2019 реорганізовано шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство «Монастирищенська центральна районна лікарня» Монастирищенської районної ради Черкаської області, відповідно до вимог ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 02.12.2020 перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_1 , врахувавши страховий стаж роботи з 12.08.1996 по 01.12.2020 в подвійному розмірі.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи в комунальному некомерційному підприємстві «Монастирищенська центральна районна лікарня» з 01.01.2004 по 01.12.2020 на посаді лікаря-фтизіатра консультативно-діагностичної поліклініки; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі період роботи в комунальному некомерційному підприємстві «Монастирищенська центральна районна лікарня» з 01.01.2004 по 01.12.2020 на посаді лікаря-фтизіатра консультативно-діагностичної поліклініки та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.06.2021, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивачкою було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 02.12.2020 звернулася до Головного управління із заявою про призначення їй пенсії за вислугою років, як лікарю-фтизіатру протитуберкульозного кабінету, однак відповідач рішенням від 04.12.2020 № 231850001125 у задоволенні заяви відмовив.
Рішенням від 18.02.2021 у справі № 580/158/21 Черкаський окружний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.12.2020 про призначення їй пенсії за вислугу років. Рішення суду від 18.02.2021 у справі № 580/158/21 набрало законної сили 23.03.2021.
На виконання зазначеного рішення суду відповідач повторно розглянув заяву позивача та призначив з 02.12.2020 пенсію за вислугу років.
31.05.2021 відповідач прийняв розпорядження №231850001125, яким припинив позивачу із 01.06.2021 виплату пенсії згідно з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 №580/158/21.
Рішенням від 18.08.2021 у справі №580/5212/21 Черкаський окружний адміністративний суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо припинення виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії. Визнав протиправним і скасував його розпорядження від 31.05.2021 №231850001125 щодо припинення такої виплати. Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 20916,65 грн (двадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять гривень шістдесят п'ять копійок) невиплаченої в період з 02.12.2020 до 30.04.2021 пенсії за вислугу років. Рішенням суду від 18.08.2021 у справі №580/5212/21 набрало законної сили 11.11.2021.
Рішенням суду від 03.05.2023 у справі №580/2042/23 Черкаський окружний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, починаючи 01.06.2021. Рішенням суду від 03.05.2023 у справі №580/2042/23 набрало законної сили 15.01.2024.
Позивач звернулась до Головного управління із заявою від 06.03.2024, в якій просила, зокрема, провести перерахунок її пенсії, зарахувавши стаж роботи в медичних закладах в подвійному розмірі: з 12.08.1996 по 27.07.1997, з 01.01.2004 по 02.12.2020.
Відповідно до листа Головного управління від 27.03.2024 № 4593-4184/М-03/8-2300/24 рішення суду від 03.05.2023 у справі № 580/2042/23, яким зобов'язано Головне управління відновити позивачу нарахування та виплату пенсії за вислугу років, починаючи з 01.06.2021, виконано. Щодо зарахування стажу в подвійному розмірі відповідач повідомив, що ст. 24 Закону № 1058 передбачено врахування страхового стажу в одинарному розмірі. Водночас, п. 16 Прикінцевих положень Закону № 1058 передбачено, що положення Закону № 1788 зараховуються у частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (набув чинності 10.10.2017), мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Тому, період роботи позивача з 12.08.1996 по 28.07.1997 враховано в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону № 1788. Страховий стаж для обчислення пенсії з 01.01.2004 по 02.12.2020 враховано в одинарному розмірі. Для обчислення права на пенсію за вислугу років період роботи з 01.01.2004 по 10.10.2017 обраховано відповідно до ст. 60 Закону № 1788.
Відповідно до протоколу за період з 01.06.2021 по 31.01.2024 відповідач провів нарахування пенсії на виконання рішення суду від 03.05.2023 у справі №580/2042/23.
Як встановив суд у рішенні від 18.02.2021 у справі № 580/158/21 відповідно до записів її трудової книжки позивач трудову діяльність розпочала з 01.08.1995: прийнята лікарем-інтерном неврології Черкаської обласної лікарні (наказ від 01.08.1995 №71-к). 12.08.1996 звільнена за переведенням в Обласний противотуберкульозний диспансер для подальшого проходження інтернатури (наказ від 12.08.1996 №71-к). 12.08.1996 зарахована на посаду лікаря-інтерна фізіатрії (наказ від 12.08.1996 №52/к). 29.07.1997 звільнена у зв'язку з закінченням інтернатури (наказ від 01.07.1997 №41/к). 29.07.1997 зарахована на посаду лікаря-фтизіатра до Монастирищенської ЦРЛ (наказ від 29.07.1997 №64). З 04.09.2019 Монастирищенська ЦРЛ реорганізована шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство «Монастирищенська ЦРЛ» Монастирищенської районної ради Черкаської області ( рішення від 29.08.2019 №39-14/VII). 11.09.2020 переведена на посаду 0,5ставки лікаря-фтизіатра (наказ від 10.09.2020 №56клп.1). 01.12.2020 звільнена з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років (наказ від 30.11.2020 №79-кл п.3).
Довідкою Комунального некомерційного підприємства «Монастирищенська центральна районна лікарня» Монастирищенської районної ради Черкаської області від 26.11.2020 №21 підтверджується, що позивач працює у вказаній установі на посаді лікаря-фтизіатра консультативно-діагностичної поліклініки з 29.07.1997 дотепер. У довідці зазначено, що відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» стаж роботи зараховується у подвійному розмірі. Монастирищенська центральна районна лікарня з 04.09.2019 реорганізована шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство «Монастирищенська центральна районна лікарня» Монастирищенської районної ради Черкаської області (рішення від 29.08.2019 №39-14/VII).
Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради» від 30.11.2020 №322 позивач працювала у Черкаському обласному протитуберкульозному диспансері з 12.08.1996 до 29.07.1997 на посаді лікаря-інтерна фтизіатрії. Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер перейменовано у Комунальний заклад «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер» Черкаської обласної ради на підставі наказу від 11.02.2009 №53. Комунальний заклад «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер» Черкаської обласної ради реорганізовано шляхом його перетворення у комунальне некомерційне підприємство «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради» з 27.12.2018 згідно з рішенням Черкаської обласної ради від 07.09.2018 №24-25/VII.
Не погодившись з діями відповідача щодо не зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі спірного періоду роботи, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Стаття 8 Закону №1058-IV передбачає право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно приписів ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності 01.01.2004.
До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII).
Так, відповідно до ст. 60 Закону №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідно до вимог ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається із записів копії трудової книжки позивача НОМЕР_1 остання працює у комунальному некомерційному підприємстві «Катеринопільська багатопрофільна лікарня» з 06.05.2004 на посаді молодшої медичної сестри інфекційного відділення.
Як вбачається із матеріалів справи, протягом спірного періоду позивач працювала у КНП «Монастирищенська центральна районна лікарня» Монастирищенської районної ради Черкаської області на посаді лікаря-фтизіатра консультативно-діагностичної поліклініки.
Суд зазначає, що відповідач не заперечує факт роботи позивача в КНП «Монастирищенська центральна районна лікарня» у спірний період на вказаній посаді.
Разом з тим, відповідач відмовив проводити обчислення стажу позивача в подвійному розмірі після 01.01.2004, посилаючись на те, що таке обчислення не передбачено ст. 24 Закону № 1058-IV.
Суд звертає увагу, що у постанові від 03.11.2021 по справі №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України «Про пенсійне забезпечення», вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон України «Про пенсійне забезпечення» був прийнятий раніше за Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», то він мав би виключити із Закону України «Про пенсійне забезпечення» усі інші положення, чого зроблено не було.
Таким чином, за правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи у інфекційному закладі охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача в подвійному розмірі періоду роботи в КНП «Монастирищенська центральна районна лікарня» з 01.01.2004 по 01.12.2020 на посаді лікаря-фтизіатра консультативно-діагностичної поліклініки, оскільки, як було зазначено вище, ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час, а положення ст. 24 Закону №1058-IV не скасовують та не зупиняють її дію.
Беручи до уваги, що у цій справі Головне управління не зарахувало спірний період роботи позивача у подвійному розмірі, відновивши виплату пенсії з 01.06.2021 на виконання рішення суду від 03.05.2023 у справі № 580/2042/23, позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачки з 01.06.2021.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Епель
суддя В.В.Файдюк