Справа № 308/7710/24
2о/308/53/25
26 березня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Зарева Н.І., за участю:
секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,
заявника - ОСОБА_1
представника заявника - ОСОБА_2 ,
представника заінтересованої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
заінтересовані особи:
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 25999022, адреса: вул. Небесної Сотні, 5, м. Ужгород,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 09.03.2021, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ,
про встановлення юридичного факту народження,
ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народилася у м. Ужгороді Закарпатської області Україна, матір'ю якої є громадянка України ОСОБА_5 (зареєстрована як померла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Свої вимоги заявниця мотивує тим, що вона була народжена по місцю проживання батьків, а не в пологовому будинку, а батьки її на час звернення із заявою вже померли. Через відсутність документів, які посвідчують її особу, вона не може реалізувати в повній мірі свої конституційні права. Встановлення факту народження заявниці необхідно з метою отримання паспорта громадянина України, для якого необхідно подати свідоцтво про народження, оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків. Враховуючи неможливість подати такі документи через їх відсутність, заявниця може довести факт свого народження тільки в судовому порядку.
У судовому засіданні заявниця та її представник підтримали подану заяву, просили її задовольнити. Представник заявниці повідомила, що вони зробили запити про отримання інформації про народження заявниці у пологовому будинку та запити про її навчання і не отримали таких відомостей, у зв'язку з чим клопотала допитати в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Заінтересована особа ОСОБА_3 та її представник підтримали подану заяву, просили її задовольнити. При цьому, ОСОБА_3 пояснила, що є бабусею заявниці та матір'ю померлої матері заявниці, яка також не мала паспорту. ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у таборі в АДРЕСА_3 . До одруження вона мала прізвище ОСОБА_11 як і померла мати заявниці. А після одруження стала ОСОБА_12 . Так як померла мати заявниці не мала паспорта, то у смертному листі прзвище матері заявниці зазначили зі слів ОСОБА_12 .
Представник заінтересованої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану в м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.
Заслухавши учасників судового провадження, допитавши свідків та дослідивши належним чином матеріали справи, суд встановив таке.
Згідно з довідкою голови об'єднання ромів м. Ужгорода за вих. № 21 від 21 лютого 2024 року, громадянка ОСОБА_1 , 2001 року народження, з моменту народження безперервно проживає у ромському компактному поселенні по АДРЕСА_4 . Відсутність у неї паспорту зумовлена тим, що її мама не зареєструвала факт її народження.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 09.03.2021, дійсний до 09.03.2031, орган, що видав 2110.
З повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16.04.2024 вбачається, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Ужгороді. Її батьками є ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Згідно з повторно виданим свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 16.04.2024, 25 липня 1983 року ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_12 .
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади виконавчого комітету Ужгородської міської ради, відомості про ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відсутні.
З повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 27.04.2023 року вбачається, що ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 . Батько: ОСОБА_16 , мати: ОСОБА_3 .
Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , повідомила про те, що проживає на АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є її племінницею, так як її матір'ю є її покійна сестра ОСОБА_5 . Вона - ОСОБА_7 та ОСОБА_5 є рідними сестрами по матері ОСОБА_3 , яка до укладення шлюбу з ОСОБА_15 мала прізвище ОСОБА_11 . ОСОБА_17 втопився у воді. ОСОБА_18 є її матір'ю та бабусею заявниці ОСОБА_1 . Мати заявниці ОСОБА_10 - ОСОБА_5 . Народила вона племінницю у таборі влітку 2001 року. Так як на момент смерті померла сестра - мати заявниці не мала паспорту, то у смертному листі написали прізвище як у матері, ОСОБА_12 .
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_5 , сусідка і теща. Покійну матір заявниці знала, але як її правильно звати не пам'ятає. Батько ОСОБА_19 помер раніше, звали його ОСОБА_20 . ОСОБА_21 . Заявниця народилась у таборі на АДРЕСА_3 .
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 повідомила, що є сусідкою заявниці, знає її з народження. Вона народилася в таборі. ОСОБА_18 є бабусею заявниці.
Згідно з висновком експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ від 19.12.2024 за № СЕ-19-24/51328-БД, мітотип зразка букального епітелію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , збігається з мітотипом зразка букального епітелію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто дані особи можуть бути біологічними родичами по материнській лінії.
З письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що вона дійсно підтверджує, що заявниця є її онукою, вона є донькою її покійної доньки ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак, у 2021 році померла і у свідоцтві про її смерть зі слів записано ОСОБА_6 та допущено помилку в даті народження. ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_11 у м. Ужгороді в таборі. Це їй запам'яталося, оскільки дата народження ОСОБА_19 різниться у 4 місяці від дати народження її доньки ОСОБА_22 , яка народилася весною. ОСОБА_1 від народження постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ніде не навчалася. ЇЇ мати - ОСОБА_5 була неписемна, дітьми не займалася. Батько ОСОБА_1 давно помер, він був неписемний, його звали ОСОБА_20 . Шлюб з ОСОБА_22 не реєстрували, участі у житті дитини він не брав. Покійна донька ОСОБА_5 проживала в таборі в Ужгороді.
Оцінивши належним чином зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Статтею 5 СК України визначено, що держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство.
Як передбачено ст. 121 СК України, права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.
Частиною 1 ст. 122 СК України передбачено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Згідно з ч. 1 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
Статтею 144 СК України передбачено, що батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Невиконання цього обов'язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження дитини реєстрація провадиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває. Реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.
Реєстрація народження дитини засвідчується Свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
З наведеного вбачається, що державна реєстрація народження дитини може бути проведена за заявою батьків, навіть після досягнення дитиною одного року і більше. Одночасно з проведенням такої реєстрації визначається походження дитини, зокрема від матері, шляхом внесення до актового запису про народження відомостей про останню на підставі медичних документів (ч. 1 ст. 125 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей про зачаття та народження дитини ОСОБА_1 у шлюбі, у такому разі підлягають застосуванню положення ст. 135 СК України.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів (ч. 3 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Статтею 131 СК України передбачено, що особа, яка вважає себе матір'ю дитини, може подати до суду заяву про визнання свого материнства, якщо запис про матір дитини вчинено відповідно до частини другої статті 135 СК України.
Із матеріалів справи вбачається, що актовий запис про народження дитини ОСОБА_1 відсутній.
Відповідно до пункту 1 Глави 1 Розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 № 3307/5), державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
Згідно з пунктом 24 Глави 1 Розділу ІІІ Правил, якщо заява про державну реєстрацію народження дитини, яка досягла одного року і більше (додаток 5) надійшла після закінчення одного року з дня народження дитини і до досягнення нею 16 років, то державна реєстрація народження проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання дитини на загальних підставах (за заявою будь-кого з осіб, визначених статтею 144 Сімейного кодексу України, але після перевірки наявності державної реєстрації народження за місцем народження дитини, за місцем проживання батьків дитини на момент її народження або за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян). У цих випадках одночасно подаються один із документів, передбачених у пункті 2 цієї глави, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, а також довідка з місця проживання дитини. За відсутності такої довідки дані про місце проживання дитини можуть бути підтверджені паспортом або паспортним документом одного з батьків чи законних представників дитини. Водночас подаються документи, що підтверджують походження дитини. Складений актовий запис про народження із зазначенням після порядкового номера: "Державна реєстрація з пропуском строку" включається до книги поновлених актових записів про народження.
У разі досягнення дитиною 16 років державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою з пред'явленням паспорта та відповідно до законодавства, яке регулює порядок поновлення актових записів цивільного стану.
Державна реєстрація народження на підставі рішення суду про встановлення факту народження проводиться за правилами поновлення актових записів, якщо з дня народження дитини, зазначеного у рішенні суду, минуло більше року.
У разі державної реєстрації народження дитини на підставі рішення суду про встановлення факту народження, надісланого судом, свідоцтво про народження оформлюється та видається особі, яка була заявником у суді, або іншому законному представнику дитини під час звернення цієї особи до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Про особливості проведення такої державної реєстрації народження проставляється відповідна відмітка у графі «Для відміток» актового запису про народження (26 Глави 1 Розділу ІІІ Правил).
Як визначено п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006, за умов, зазначених у п. 4 цієї постанови, заяву до суду про визнання материнства відповідно до ст. 131 СК може подати особа, яка вважає себе матір'ю дитини. Суд визнає материнство, якщо походження дитини від певної жінки, підтверджено відповідними доказами, у тому числі висновками експертизи.
Згідно з висновком експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ від 19.12.2024 за № СЕ-19-24/51328-БД, мітотип зразка буквального епітелію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , збігається з мітотипом зразка буквального епітелію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто дані особи можуть бути біологічними родичами по материнській лінії.
Отже, письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, доведено факт біологічного споріднення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є бабусею заявниці.
Окрім цього, з інших досліджених судом доказів, у тому числі показань свідків та письмових документів встановлено, що рідна матір заявниці - ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також батько ОСОБА_24 померли.
Зокрема, про даний факт свідчать показання допитаної у якості свідка рідної сестри матері заявниці - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та заінтересованої особи - ОСОБА_3 , яка є бабусею заявниці та матір'ю ОСОБА_7 .
Як слідує із змісту заяви про встановлення факту народження ОСОБА_1 необхідно для отримання нею паспорту громадянина України та свідоцтва про народження.
Згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
На підставі наведеного, враховуючи, що судом було встановлено, що заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_11 у місті Ужгороді Закарпатської області, матеріалами справи підтверджується факт її споріднення з ОСОБА_3 (яка є її бабусею), яка є матір'ю ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також того, що державну реєстрацію народження заявниці проведено не було, суд дійшов висновку, що заява про встановлення факту народження особи в певний час є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 295-297, 299, 300 ЦПК України, ст.ст. 39, 60 ЦК України суд, -
1. Заяву задовольнити.
2. Встановити факт народження особи жіночої статі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Ужгороді Закарпатської області, матір'ю якої є громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
3. Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції провести державну реєстрацію народження ОСОБА_1 , зазначивши у відомостях про матір дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повне рішення суду складено 31 березня 2025 року.
Суддя Н.І. Зарева