Справа № 638/3285/25
Провадження № 1-в/638/318/25
01 квітня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотанням виконуючого обов'язки начальника Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» ОСОБА_3 про приведення вироку суду у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024, стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 30.06.2023 року, відбуває покарання на виконання вироку Глобинського районного суду Полтавської області від 30.06.2023 року,за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на 7 років,
До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання виконуючого обов'язки начальника Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» ОСОБА_3 , про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши клопотання та матеріали особової справи засудженого, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлені наступні обставини справи.
Вироком від 30 червня 2023 року Глобинського районного суду за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 121, ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_4 визнано винним та призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Відповідно до мотивувальної частини вироку від 30 червня 2023 року Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_4 зокрема вчинив кримінальне правопорушення, передбачене за ч. 2 ст. 190 КК України, а саме: 20 січня 2023 року на суму 1025 гривень.
Згідно з положеннями ч. 2, 3 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон №3886-ІХ).
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до п.п. 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.
Зі змісту мотивувальної частини вироку Глобинського районного суду Полтавської області від 30 червня 2023 року вбачається, що ОСОБА_4 :
20.01.2023 вчинив кримінальне правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, при цьому завдав потерпілому матеріальну шкоду на суму 1025 гривень;
Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум на 2023 рік для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року складає 2 684 гривень.
Зазначений епізод на день вчинення правопорушення не перевищував розміру двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння ( ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).
Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Вказане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а також за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення..
Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».
Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 завдав або намагався завдати матеріальну шкоду потерпілим за епізодом злочинної діяльності на суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння злочинів, тобто вчинені ним діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караним на теперішній час, суд доходить висновку про необхідність привести вищевказаний вирок у відповідність до вимог вказаного Закону.
Також, у той же час, ОСОБА_4 вважається засудженим за інші діяння, кримінальна караність яких законом не усунута (епізоди: 17.02.2023 - за ч. 2 ст. 121 КК України; 09.03.2023 - за ч. 4 ст. 185 КК України, початок березня 2023 - за ч. 1 ст. 263 КК України), розмір покарання за вказані діяння визначений судом при ухваленні вироку, та остаточне покарання за їх вчинення призначено за правилами ч. 1 ст. 70 КК України.
За таких обставин, клопотання є таким, що підлягає задоволенню. На підставі викладеного, керуючись ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України суд
Клопотання виконуючого обов'язки начальника Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» ОСОБА_3 про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024 - задовольнити.
Привести вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 30.06.2023 року, у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», а саме за епізод від 20 січня 2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнивши засудженого від призначеного покарання за ч. 2 ст. 190 КК України.
В іншій частині вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 30.06.2023 року, залишити без змін.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1