Справа № 344/5158/25
Провадження № 1-кс/344/2494/25
27 березня 2025 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 12024090000000488 від 31 липня 2024 року за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України,-
Слідчий відділу розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП
в Івано-Франківській області капітан поліції ОСОБА_4 за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним клопотанням.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024090000000488 від 31 липня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку вересня 2024 року ОСОБА_7 , перебуваючи в камері № 12 ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» (далі ДУ «УВП № 12») за вчинення тяжких злочинів, з метою передачі наркотичних засобів у місце позбавлення волі, діючи умисно, вступив в злочинну змову із своїм знайомим ОСОБА_5 , який мав незаконно придбати та в подальшому передавати в місце позбавлення волі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін. Після цього ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, даті та часі, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, який переніс до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав, з метою подальшої передачі у місце позбавлення волі.
Так, 19 вересня 2024 року ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , приховав вказаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, у дві пластикові тари білого кольору із маркуванням «таблетки Печаєвські». Надалі ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , підшукали спільного знайомого ОСОБА_8 як особу, яка мала незаконно передати наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, у місце позбавлення волі. Цього ж дня о 13 годині 17 хвилин ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , у дворі будинку АДРЕСА_2 , зустрівся із ОСОБА_8 та передав останньому прихований у двох пластикових тарах із маркуванням «таблетки Печаєвські» наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін. У подальшому ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , направився в ДУ «УВП № 12», що по вул. Коновальця, 70А, у м. Івано-Франківську, де у посилці на ім'я засудженого ОСОБА_7 , передав останньому дві пластикові тари із маркуванням «таблетки Печаєвські» наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін. Надалі 19 вересня 2024 року проведено негласну слідчу (розшукову) дію - огляд і виїмку кореспонденції та негласне отримання зразків для порівняльного дослідження, в ході якої із двох тар білого кольору із маркуванням «таблетки Печаєвські» відібрано взірці порошкоподібної подрібненої речовини білого кольору, які, згідно з висновком експерта, містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін, у кількості 0,000176 грама. 19 вересня 2024 року посилку із прихованим в ній наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - бупренорфін, отримав засуджений ОСОБА_7 , який частину наркотичного засобу залишив для власного вживання, а іншу частину за невстановлених обставин збув іншим ув'язненим.
Окрім цього, 29 вересня 2024 року ОСОБА_7 , надалі перебуваючи у місці позбавлення волі - ДУ «УВП № 12», діючи умисно та повторно, знову звернувся до свого знайомого ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що останній має можливість незаконно придбати та в подальшому передати в місце позбавлення волі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін. В свою чергу, ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, даті та часі, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, який переніс до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав, з метою подальшої передачі у місце позбавлення волі.
Так, 30 вересня 2024 року ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , за місцем свого проживання приховав вказаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, у дві пластикові тари білого кольору із маркуванням «таблетки Печаєвські». Цього ж дня о 13 годині 11 хвилин ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , у дворі будинку АДРЕСА_2 , знову зустрівся із ОСОБА_8 та передав останньому прихований у двох пластикових тарах білого кольору із маркуванням «таблетки Печаєвські» наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, задля передачі наркотичного засобу, у місце позбавлення волі. В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно та повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , направився в ДУ «УВП № 12», що по вул. Коновальця, 70А, у м. Івано-Франківську, де у посилці на ім'я засудженого ОСОБА_7 , передав останньому дві пластикові тари білого кольору із маркуванням «таблетки Печаєвські» наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін. Надалі 30 вересня 2024 року проведено негласну слідчу (розшукову) дію - огляд і виїмку кореспонденції та негласне отримання зразків для порівняльного дослідження, в ході якої із пластикової тари № 1 білого кольору із маркуванням «таблетки Печаєвські» відібрано взірець порошкоподібної подрібненої речовини білого кольору, який, згідно з висновком експерта, містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін. 01 жовтня 2024 року посилку із прихованим в ній наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - бупренорфін, отримав засуджений ОСОБА_7 , який частину наркотичного засобу залишив для власного вживання, а іншу частину за невстановлених обставин збув іншим ув'язненим.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 20 жовтня 2024 року ОСОБА_7 , надалі перебуваючи у місці позбавлення волі - ДУ «УВП № 12», діючи умисно та повторно, знову звернувся до свого знайомого ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що останній має можливість незаконно придбати та в подальшому передати в місце позбавлення волі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін. У свою чергу, ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинами, даті та часі, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, який переніс до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав, з метою подальшої передачі у місце позбавлення волі. Так, в період часу із 22 по 24 жовтня 2024 року ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , за місцем свого проживання приховав вказаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін, у пластикову тару білого кольору із маркуванням «K2D3(Zn)». Надалі ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , підшукали свою знайому ОСОБА_9 , яка не була обізнана про їх злочинні наміри, як особу, яка мала незаконно передати наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, у місце позбавлення волі. У подальшому 24 жовтня 2024 року о 12 годині 53 хвилин ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , у дворі будинку АДРЕСА_2 , зустрівся із ОСОБА_9 та передав останній прихований у пластиковій тарі білого кольору із маркуванням «K2D3(Zn)», наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін. У подальшому ОСОБА_9 , будучи необізнаною про злочинні наміри ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , по вказівці останніх направилася в ДУ «УВП № 12», що по вул. Коновальця, 70А, у м. Івано-Франківську, використавши вигадані дані відправника: ОСОБА_10 , АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_1 та вказавши дані отримувача - засудженого ОСОБА_7 , передала останньому пластикову тару білого кольору із маркуванням «K2D3(Zn)», із прихованим у ній наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - бупренорфін. Надалі 24 жовтня 2024 року проведено негласну слідчу (розшукову) дію - огляд і виїмку кореспонденції та негласне отримання зразків для порівняльного дослідження, в ході якої із пластикової тари білого кольору із маркуванням «K2D3(Zn)», а саме із капсули № 4 відібрано взірець порошкоподібної подрібненої речовини білого кольору, який, згідно з висновком експерта містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін. 25 жовтня 2024 року посилку із прихованим в ній наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - бупренорфін, отримав засуджений ОСОБА_7 , який частину наркотичного засобу залишив для власного вживання, а іншу частину за невстановлених обставин збув іншим ув'язненим.
Не зупиняючись на цьому, на початку листопада 2024 року ОСОБА_7 , надалі перебуваючи у місці позбавлення волі - ДУ «УВП № 12», діючи умисно та повторно, знову звернувся до свого знайомого ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що останній має можливість незаконно придбати та в подальшому передати в місце позбавлення волі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін. В свою чергу, ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинами, даті та часі, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, який переніс до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав, з метою подальшої передачі у місце позбавлення волі. Так, 12 листопада 2024 року ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , за місцем свого проживання приховав вказаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, у пластикову тару білого кольору із маркуванням «K2D3(Zn)». Цього ж дня о 12 годині 14 хвилин ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , на сходах біля приміщення аптеки по вул. Довга, 76, що у м. Івано-Франківськ, знову зустрівся із ОСОБА_9 та передав останній прихований у пластиковій тарі білого кольору із маркуванням «K2D3(Zn)», наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, задля передачі наркотичного засобу, у місце позбавлення волі. Цього ж дня 12 листопада 2024 року о 12 годині 21 хвилин ОСОБА_9 , будучи необізнаною про злочинні наміри ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , по вказівці останніх прибула на бульвар Північний, 4/2 в м. Івано-Франківську, де через кур'єра ТОВ «Нова Пошта» у поштовому відправленні №59001257431819, використавши вигадані анкетні дані відправника: ОСОБА_10 , телефон НОМЕР_2 та вказавши дані - засудженого ОСОБА_7 , телефон НОМЕР_2 - як отримувача, передала в ДУ «УВП №12», ув'язненому ОСОБА_7 прихований у пластиковій тарі білого кольору із маркуванням «K2D3(Zn)», наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін. Надалі 13 листопада 2024 року проведено негласну слідчу (розшукову) дію - огляд і виїмку кореспонденції та негласне отримання зразків для порівняльного дослідження, в ході якої із пластикової тари білого кольору із маркуванням «K2D3(Zn)», а саме із капсули відібрано взірець порошкоподібної подрібненої речовини білого кольору, який, згідно з висновком експерта, містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, у кількості 0,00057 грама. 13 листопада 2024 року посилку із прихованим в ній наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - бупренорфін, отримав засуджений ОСОБА_7 , який частину наркотичного засобу залишив для власного вживання, а іншу частину за невстановлених обставин збув іншим ув'язненим.
У подальшому в середині листопада 2024 року ОСОБА_7 , надалі перебуваючи у місці позбавлення волі ДУ «УВП №12», діючи умисно та повторно, знову звернувся до свого знайомого ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що останній має можливість незаконно придбати та в подальшому передати в місце позбавлення волі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін. В свою чергу, ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, даті та часі, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, який переніс до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав, з метою подальшої передачі у місце позбавлення волі. Так 24 листопада 2024 року ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , за місцем свого проживання приховав вказаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, у пластикову тару білого кольору із маркуванням «K2D3(Zn)». Цього ж дня 24 листопада 2024 року о 12 годині 19 хвилин ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , на перехресті вулиць Тичини-бульвар Північний, що у м. Івано-Франківськ, знову зустрівся із ОСОБА_9 та передав останній прихований у пластиковій тарі білого кольору із маркуванням «K2D3(Zn)», наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, задля передачі наркотичного засобу, у місце позбавлення волі. Цього ж дня 24 листопада 2024 року о 12 годині 21 хвилині ОСОБА_9 , будучи необізнаною про злочинні наміри ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , по вказівці останніх, прибула на бульвар Північний, 4/2 в м. Івано-Франківську, де через кур'єра ТОВ «Нова Пошта» у поштовому відправленні №59001265305820, використавши вигадані анкетні дані відправника: ОСОБА_10 , телефон НОМЕР_2 та вказавши дані - ув'язненого ОСОБА_7 , телефон НОМЕР_2 - як отримувача, передала в ДУ «УВП №12», засудженому ОСОБА_7 прихований у пластиковій тарі білого кольору із маркуванням «K2D3(Zn)», наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін. Надалі 25 листопада 2024 року проведено негласну слідчу (розшукову) дію - огляд і виїмку кореспонденції та негласне отримання зразків для порівняльного дослідження, в ході якої із пластикової тари білого кольору із маркуванням «K2D3(Zn)», а саме із капсули відібрано взірець порошкоподібної подрібненої речовини білого кольору, який згідно з висновком експерта містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, у кількості 0,00064 грама. 25 листопада 2024 року посилку із прихованим в ній наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - бупренорфін, отримав засуджений ОСОБА_7 , який частину наркотичного засобу залишив для власного вживання, а іншу частину за невстановлених обставин збув іншим ув'язненим.
У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, неодружений, непрацюючий, з середньою освітою, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , раніше судимий, востаннє 12.06.2023 Ковельським міським судом Волинської області за ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі терміном на п'ять років, із застосуванням статті 75 Кримінального кодексу України, випробувальний термін на два роки.
01 лютого 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 12 Кримінального кодексу України, відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті - десять років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновках судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, протоколах огляду відеозаписів, протоколах проведених обшуків, та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
01 лютого 2025 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави у сумі 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень до 01.04.2025 включно.
Приймаючи до уваги те, що підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених пунктах 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Зазначені вище обставини, тяжкість інкримінованих злочинів, дані про особу ОСОБА_5 , його соціальні зв'язки, дають підстави вважати про те, що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам та дієвості кримінального провадження.
Враховуючи те, що жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу, слідчий за погодженням з прокурором просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень на строк 60 днів тобто до 01 червня 2025 року.
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 25 березня 2025 року, дану справу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, просив клопотання задовольнити, також додав, що ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 березня 2025 року продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 01 червня 2025 року.
Слідчий підтримав вимог клопотання та просив задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні сторона захисту просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки ризики нічим не підтверджені, до матеріалів клопотання не долучено доказів, які б підтверджували наявність ризиків та підстави для застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши прокурора, слідчого підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно з вимогами пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до частини першої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Положення статті 197 Кримінального процесуального кодексу України передбачають, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 199 Кримінального процесуального кодексу України встановлює порядок продовження строку тримання під вартою.
У відповідності до статті 199 Кримінального процесуального кодексу України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
У судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 березня 2025 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024090000000488 від 31 липня 2024 року до чотирьох місяців, тобто до 01червня 2025 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (c) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновках експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, на стадії розслідування, оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази в їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України.
У судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які продовжують існувати та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Пункт 1 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
При оцінці наявності цього ризику слідчий суддя враховує те, що підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна та може намагатися уникнути покарання.
Враховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваного та характером і тяжкістю злочину, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя дійшла висновку, що на теперішній час існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Пункт 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Даний ризик є реальним, оскільки ОСОБА_5 відомі повні анкетні дані інших підозрюваних, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх показання, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування.
Також оцінюючи можливість впливу на інших підозрюваних, слідчий суддя також виходить із передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання свідчень від осіб, які є підозрюваними у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини перша-друга статті 23, стаття 224 Кримінального процесуального кодексу України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 Кримінального процесуального кодексу України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 Кримінального процесуального кодексу України).
За таких обставин ризик впливу на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від цих осіб та дослідження їх судом.
Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на інших підозрюваних з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, передбачений у пункті 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, існує, що обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
Пункт 4 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду, тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду.
Ризик, передбачений у пункті 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, продовжує існувати, так як ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працює, джерело його існування невідоме, на даний час підозрюється у вчиненні корисливого злочину, а тому з метою отримання прибутку останній, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини.
Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України, належать до тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна.
Враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування та те, що 01 квітня 2025 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу, з огляду на те, що прокурором доведено наявність ризиків, які існують та не зменшилися, слідчий суддя, вирішуючи дане клопотання, також враховує вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, у взаємозв'язку з іншими вищевказаними обставинами, вважає, що вони не дають достатніх підстав для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.
При цьому застосування інших запобіжних заходів також є неможливим в силу наступних обставин.
Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, на думку слідчого судді, в даному випадку є неможливим, оскільки до органу досудового розслідування та до суду не надходило письмових зобов'язань про взяття підозрюваного на поруки, а також буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов'язання є те, що реалізація особистої поруки передбачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, ніж інші запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов'язання, яке також у даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики.
Застосування запобіжного заходу суто у вигляді застави, а не як альтернативного запобіжного заходу, є неможливим з огляду на те, що слідчому судді не представлено відомостей щодо наявності у підозрюваного постійного місця роботи або джерел його доходів, а тому такий запобіжний захід як застава буде завідомо непомірним для нього.
Застосування ж запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту також не є можливим, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту жодним чином не зможе запобігти ризику вчинення нового кримінального правопорушення.
Слідчий суддя критично оцінює посилання підозрюваного та його захисника на наявність захворювань як на підставу для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки суду не було надано жодних доказів, які б підтверджували неможливість надання відповідної медичної допомоги та медичного лікування підозрюваному в умовах місць попереднього ув'язнення.
У той же час обставини, що зазначені підозрюваним та захисником підозрюваного, не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший м'якіший запобіжний захід, оскільки дані обставини є такими, які характеризують підозрюваного, і не виключають наявність ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, і самі по собі є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного з огляду на конкретні обставини справи.
Отож відсутні достатні підстави слідчому судді для зміни запобіжного заходу щодо підозрюваного на інший, більш м'якіший запобіжний захід, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи, тому клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, та позбавляє підозрюваного можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, беручи до уваги відсутність тяжких хвороб, які б перешкоджали підозрюваному знаходитись в місцях попереднього ув'язнення, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено, а відтак слідчий суддя на даному етапі під час розгляду клопотання слідчого оцінює тільки ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, які продовжують існувати та не змінилися, і вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом із тим при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом (частина третя статті 183 Кримінального процесуального кодексу України).
Розмір застави, у відповідності до пункту 2 частини п'ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина четверта статті 182 Кримінального процесуального кодексу України), зважаючи на обставини кримінальних правопорушень, тяжкість злочинів, які інкримінуються підозрюваному та їхні наслідки, характеристику підозрюваного та його майновий і сімейний стан, стан здоров'я, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя вважає за необхідне залишити раніше визначений розмір застави у межах 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн.
На переконання слідчого судді, застава в такому розмірі повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, підстави для зменшення розміру застави суд не вбачає, тому такий розмір застави буде співмірним та доцільним у випадку її внесення для гарантування дієвості даного провадження та запобігання згаданим ризикам.
Підсумовуючи все вищенаведене, слідчий суддя вважає, що поза розумним сумнівом більш м'які запобіжні заходи не зможуть у повній мірі запобігти наведеним ризикам, що не зменшилися, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження, тому клопотання про продовження строку запобіжного заходу слід задовольнити і продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 травня 2025 року включно, але виключно в межах строку досудового розслідування, із раніше визначеним розміром застави.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 травня 2025 року включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».
Залишити раніше визначений розмір застави у межах 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 25 травня 2025 року включно наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утриматися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали до 25 травня 2025 року включно.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 31 березня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1