Справа № 344/2250/25
Провадження № 2/344/2035/25
31 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, мотивуючи тим, що 21.05.2016 року між сторонами було зареєстровано шлюб. Від шлюбу у сторін народилися 3 сини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти проживають з матір'ю. В Івано-Франківському міському суді здійснюється розгляд справи про розірвання шлюбу між сторонами, справа № 344/119/25. Спільне життя у сторін не склалося.
Позивачкою зазначається, що хоч вони і зареєстровані з відповідачем в одній квартирі, яка ними спільно придбана, діти проживають з нею та повністю перебувають на її утриманні та вихованні. Старший син ходить до школи, йому постійно потрібен необхідний навчальний інвентар та приладдя, одяг та інші необхідні для здійснення навчання речі. Середущий син ходить в дитячий садок, однак відвідує підготовчі платні курси необхідні до школи. Вона з меншим сином перебуває у декретній відпустці. На даний час усі витрати щодо утримання дітей, лікування зубів, придбання їм харчів, іграшок та одягу позивачка майже повністю несе самостійно. Відповідач має великий та стабільний дохід оскільки має як офіційне джерело доходу так і працює неофіційно в столярному цеху. Як ОСОБА_1 відомо, середній дохід відповідача в місяць складає приблизно 30000- 35000 грн.
Спільні з відповідачем діти мають відповідні потреби в розвитку, харчуванні, побуті. Враховуючи наведене, просить суд стягувати з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 5000 грн. щомісячно на кожного з дітей, до досягнення дітьми повноліття, але не менше як 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
04.03.2025 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що позовні вимоги визнає частково, усвідомлює свій обов'язок по утриманню дітей, однак, вважає, що аліменти з нього повинні стягуватись у частці від заробітку, а не у твердій грошовій сумі по 5000 грн. на кожну дитину, як заявила позивачка. На спростування доводів позовної заяви зазначає, що дійсно шлюб розпався і вони в судовому порядку його розірвали рішенням Івано-Франківського міського суду від 24.02.2025 у справі № 344/119/25. Згідно рішення суду троє малолітніх дітей залишено на проживання з матір'ю. Поряд з цим, вони й надалі разом проживають в одній квартирі, він самостійно оплачує комунальні послуги, купляє продукти харчування для всієї сім'ї, все що необхідно дітям (одяг, взуття, памперси, ліки, тощо). Дружина з часу реєстрації шлюбу ніколи ніде не працювала, так як постійно перебувала в декретних відпустках, відтак він самостійно утримує їхню сім'ю, також їм допомагають продуктами харчування його батьки, які живуть в селі. Тому не відповідає дійсності позиція дружини, що вона самостійно утримує дітей. Більше того, позивачка з 08.06.2024 по 05.12.2024 перебувала за кордоном з найменшим сином, залишивши його одного з двома старшими дітьми, він вимушений був і працювати і займатись доглядом за дітьми, які на той час мали по 5 та 6 років. Позивачка обрала спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі по 5 000 грн. щомісячно на кожного з трьох дітей, що разом становить 15 000 грн. на місяць. Однак, такий розмір аліментів є значно завищений та не обгрунтований, позивачем не доведено належними та допустимими доказами необхідність саме такого розміру аліментів (не надано доказів, які б підтверджували витрати на утримання дітей у заявленому розмірі), а також не доведено спроможність відповідачем, як платника аліментів, сплачувати їх в заявленому розмірі.
Відповідачем також зазначається, що не відповідає дійсності твердження позивачки, що його місячний дохід складає 30 000-35 000 грн. Він працює оператором заправних станцій в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Коса ЛТД» та отримує заробітну плату в розмірі 6-7 тисяч гривень. Отримання ним інших доходів, крім офіційних, позивачем не доведено, як і не надано суду доказів наявності у нього витрат, що перевищують заробіток (дохід).
Заявлений у позові розмір аліментів в сумі по 5 000,00 гривень на кожну дитину вищий від мінімального та рекомендованого розмірів, тому позивач повинна довести не лише достатність у відповідача заробітку (доходу) для сплати такого розміру аліментів, але й наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких ним не доведено джерела походження коштів для їх оплати. Проте позивач не довела, що матеріальне становище відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання трьох малолітніх дітей у розмірі по 5000 грн на кожного, тобто 15 000 грн. щомісячно. Заявляючи такий розмір аліментів позивач покликається лише на звичайні потреби, які притаманні кожній дитині відповідного віку. Жодного належного обгрунтування такого розміру аліментів позивач не навела та не надала підтверджуючих доказів у необхідності здійснення стягнення аліментів у такому розмірі.
Відповідачем зазначається, оскільки він офіційно працевлаштований та має стабільний невисокий заробіток, аліменти з нього слід стягувати у частці від заробітку (доходу) - в розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Справу розглянути за його відсутності.
Позивач в судове засідання не з'явилася, в позові просила розгляд справи здійснювати без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяві зазначив, що просить про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, Суд приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого повторно, Серії НОМЕР_1 від 14.09.2016 року.
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_2 від 07.09.2017 року.
ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_3 від 21.03.2019 року.
ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_5 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_4 від 07.03.2023 року.
З довідки керівника ТОВ «КОСА ЛТД» від 28.02.2025 року встановлено, що ОСОБА_2 працює в ТзОВ «КОСА ЛТД» з 14.12.2023 року. На даний момент займає посаду Оператор заправних станцій. Дохід за період з 01.02.2024 року по 31.01.2025 року склав 98 960,49 грн.
Як вбачається з довідки ПФУ реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування від 03.03.2025 року ОСОБА_2 за звітний період 2024 року нараховано заробітну плату у розмірі 97 218,09 грн., у звітному 2025 році за січень місяць нараховано заробітну плату у розмірі 8 870,40 грн.
Таким чином, судом встановлено, що на даний час шлюб між сторонами розірваний, неповнолітні діти проживають з позивачем. Позивач на даний час перебуває у декретній відпустці.
Відповідач працює, інших дітей на утриманні не має.
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Враховуючи наведені норми та той факт, що згідно рішення суду № 344/119/25 після розірвання шлюбу між сторонами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишились на проживання із матір'ю - ОСОБА_1 , суд вважає, що аліменти на утримання дітей мають бути визначені у твердій грошовій сумі за вибором позивача.
За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становить: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Положеннями ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів щомісячних витрат на утримання дітей. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем інших доходів, крім заробітної плати, розмір якої становить 8870 грн. щомісячно.
Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Виходячи з обставин справи, враховуючи матеріальне становище сторін, та той факт, що обов'язок по утриманню дитини покладається на обох батьків в рівній мірі, інтереси дітей при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреб дітей у розвитку, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 1800,00 гривень, на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, щомісячно, починаючи з 06 лютого 2025 року до досягнення дітьми повноліття.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.
Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. в дохід держави.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», ст. 4, 5, 12, 13, 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 1 800 гривень 00 копійок щомісячно, на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 лютого 2025 року до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя: О.А.Татарінова