01 квітня 2025 р. Справа № 440/14852/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Р.І. Молодецький, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 15.01.25 по справі № 440/14852/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 , нарахованої на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/4915/23 від 30.05.2023 та по справі №440/9883/23 від 13.09.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану пенсію її померлого чоловіка ОСОБА_2 , нараховану на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/4915/23 від 30.05.2023 та по справі №440/9883/23 від 13.09.2023.
Позовні вимоги обґрунтувала посиланням на те, що вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою для отримання недоотриманої померлим чоловіком пенсії. Проте ГУ ПФУ в Полтавській області протиправно відмовило у виплаті через необхідність заміни сторони виконавчого провадження в порядку статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд не дослідив факт безпосереднього звернення самої позивачки у межах шестимісячного строку, а лише зосередився на адвокатському запиті, який не є зверненням про виплату пенсії у розумінні закону. Суд першої інстанції помилково прийняв адвокатський запит від 26.11.2024 за первинне звернення. Таким чином, на думку скаржника, суд не врахував усіх обставин справи та неправильно застосував норми матеріального права.
Вказує, що 03.02.2025 ГУ ПФУ надав відповідь (№ 3529/8), в якій підтвердив, що 03.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до сектору обслуговування військовослужбовців із заявою про виплату допомоги на поховання. Зокрема, у відповіді зазначено, що заяву прийняла головний спеціаліст ОСОБА_3 , яка зареєструвала два звернення: № 871/1600-0203-11 - заява про виплату допомоги на поховання. № 872/1600-0203-11 - заява про виплату одноразової грошової допомоги.
На підставі цієї заяви 06.04.2024 здійснено виплату допомоги на поховання, що підтверджує факт звернення позивачки до органу Пенсійного фонду. Проте у цій же відповіді ГУ ПФУ повторно безпідставно заперечило факт звернення позивачки щодо виплати недоотриманої пенсії, зазначивши, що відповідне звернення не було зареєстроване.
Таким чином, позивач вважає, що дії Пенсійного фонду свідчать про неправомірне ухилення від виконання своїх обов'язків, а рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та має бути скасоване.
Відповідач скористався своїм правом та надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 був військовим пенсіонером, отримував пенсію у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 у справі № 440/4915/23, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.03.2023 за №ФП 72981/2370 з урахуванням проведених виплат (номер в ЄДРСР 111198381).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі № 440/9883/23, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 з 01.08.2023 щомісячну доплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум (номер в ЄДРСР 113433230).
Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1601000834 за Дорученням №Д 1601000834/21, пенсіонер ОСОБА_2 , від 06.07.2023, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області мало заборгованість з виплати пенсії перед ОСОБА_2 після здійсненого розрахунку на підставі рішення суду у справі № 440/4915/23 в сумі 133235,30 грн.
Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1601000834 за Дорученням №Д 1601000834/22, пенсіонер ОСОБА_2 , від 17.11.2023, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області мало заборгованість з виплати пенсії перед ОСОБА_2 після здійсненого розрахунку на підставі рішення суду у справі № 440/9883/23 в сумі 8000,00 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 23.03.2024.
Представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 27.11.2024 щодо виплати позивачу заборгованості на виконання рішення суду за померлого чоловіка, на яку Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 03.12.2024 повідомило про те, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 у справі № 440/4915/23 та від 13.09.2023 у справі № 440/9883/23 враховано заборгованість ОСОБА_2 , яку можливо отримати у разі заміни сторони виконавчого провадження. Дане право передбачено статтею 379 Кодексу адміністративного судочинства України.
На цій підставі, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у пенсійного органу, у відповідності до частини статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відсутні правові підстави для виплати ОСОБА_1 недоодержаної її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову з наступних підстав.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до частини першої - другої статті 52 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-ІV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
Нормами статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Аналізуючи наведену норму права, колегія суддів зазначає, що недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включаються до складу спадщини і виплачуються: членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 3-1).
Згідно пункту 2.26 Порядку №3-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника.
Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України установлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Відтак, згідно з наведеним, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а батьки і дружина (чоловік) мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Таке саме право мають також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 23.03.2024, копія якого наявна в матеріалах справи, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Проте із адвокатським запитом щодо виплати позивачу недоотриманої пенсії померлого чоловіка на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 у справі № 440/4915/23 та від 13.09.2023 у справі № 440/9883/23 представник позивача звернувся після 6 місяців з моменту смерті чоловіка позивача, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Отже, судом першої інстанції вірно зазначено, що позивач недотрималася умов, які визначені ст. 61 Закону № 2262, оскільки звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою щодо виплати заборгованості на виконання рішення суду за померлого чоловіка ОСОБА_2 , у відповідності до положення ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» тільки 26.11.2024 року, тобто після спливу шести місяців після смерті чоловіка.
Колегія суддів зазначає, що без оформлення спадщини, у позивача не виникає права на одержання пенсії, що підлягали виплаті її чоловіку згідно рішень суду від 30.05.2023 року у справі № 440/4915/23, та від 13.09.2023 у справі № 440/9883/23, у порядку передбаченому статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Доводи позивача на те, що ним вчасно подано заяву про виплату недоотриманих сум пенсії до відповідача, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивачем, як до суду першої, так і апеляційної інстанції не надано доказів того, що ОСОБА_1 своєчасно скористалася своїм правом на звернення до органів ПФУ за виплатою суми пенсії померлого чоловіка без оформлення спадщини та з поважних причин пропустила строк звернення з відповідною заявою до відповідача.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 по справі № 440/14852/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк