01 квітня 2025 р. Справа № 520/28440/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М.) від 05.11.2024 року по справі № 520/28440/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, від 4 вересня 2023 року № 27027/03-16, щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті основної державної пенсії, на підставі прямої дії ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Харківській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної державної пенсії, на підставі ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як норми прямої дії, з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 13.09.2023 №7-р(І)/2023 у справі № 3-51/2021 (115/21);
- допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано Рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, від 4 вересня 2023 року № 27027/03-16 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті основної державної пенсії, на підставі прямої дії ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної державної пенсії, на підставі ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як норми прямої дії, з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що обчислення основної державної пенсії по інвалідності відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону №796-ХІІ підлягає з дати звернення із заявою, виходячи з того, що означеною законодавчою нормою передбачено, що обчислення пенсії по інвалідності, призначеної на умовах Закону № 796-ХІІ, в розмірі, який обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, можливе лише за бажанням пенсіонера. Верховний Суд також вказав, що застосування формули, передбаченої Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, при обчисленні розміру пенсії узгоджується зі змістом частини 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, що передбачає право особи на обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. При цьому Закон 796-ХІІ та Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не містять положень про те, що пенсія по інвалідності розраховується саме в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а передбачають проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Адвокатом Кіпенко І.С. подано відзив на апеляційну скаргу, водночас даний відзив не приймається до розгляду колегією суддів, з огляду на те, що в матеріалах справі відсутні докази, що підтверджують повноваження адвоката представлять інтереси ОСОБА_1 в Другому апеляційному адміністративному суді. До відзиву представник долучив ордер серії ВІ № 1170540, з якого вбачається, що орган у якому він має право представлять інтереси ОСОБА_1 - Харківський окружний адміністративний суд.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого 02.02.2021, копія якого міститься у матеріалах справи.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Харківській області як інвалід ІІІ групу з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 № 841 позивач проходив дійсну військову служби з 20.11.1985 по 30.10.1987 у складі в/ч НОМЕР_2 .
Експертним висновком Центрадьної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 24.11.2020 № 2910 встановлено, що захворювання пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно з довідкою МСЕК серії 12 ААБ № 738586 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 19.11.2020.
Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, ступень втрати працездатності позивача становить 50%.
Управлінням праці та соціального захисту населення Богодохівської районної державної адміністрації позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_3 інваліда війни, що дає йому право на пільги, встановленні законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
З 19.11.2020 ОСОБА_1 отримує пенсію як інвалід війни ІІІ групи, відсоток втрати працездатності - 50%, каліцтво/захворювання пов'язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС, яке було отримано ним під час проходження строкової військової служби у складі військової частини № НОМЕР_2 у період з 27 квітня по 01 червня 1986 року.
Пенсію позивачу обчислено відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210.
28.08.2023 позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України у Харківській області із заявою, (реєстровий номер 2205) про перерахунок пенсії, зазначаючи підставами перерахунку пенсії, - положення частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як норму прямої дії, тобто у 5-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, без врахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків.
Заява позивача про перерахунок пенсії розглянута Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Львівській області за принципом екстериторіальності, відповідно до Порядку №22-1.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 963040140442 від 04.09.2023 року ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з відсутністю довідки про грошове забезпечення за виконану роботу позивача в зоні відчуження, пов'язану з ліквідацією наслідків аварії ЧАЕС.
Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що положення частини третьої статті 59 Закону України № 796-XII, на відміну від приписів пункту 9-1 Порядку № 1210, не містять будь-яких застережень щодо врахування інших показників при обчисленні пенсії, тому застосування формули обчислення пенсії згідно пункту 9-1 Порядку № 1210 суд вважає неправомірним. Відтак, при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії позивачу не підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Порядку №1210. Тому суд дійшов висновку про те, що відмова відповідача здійснити перерахунок по заяві позивача від 28.08.2023 неправомірна, в зв'язку з чим рішення № 27027/03-16 підлягає скасуванню. Позовні вимоги задоволено шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної державної пенсії, на підставі ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як норми прямої дії, з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в оскаржуваній відповідачем частині.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі по тексту - Закон № 796-XII).
У преамбулі Закону № 796-XII зазначено, що Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру (стаття 1 Закону).
Позивач має другу групу інвалідності з категорії осіб учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується наявними матеріалами справи.
Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розділом VIII Закону № 796-ХІІ.
Частиною 3 ст.59 Закону № 796-ХІІ встановлено, що при обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.60-2 Закону № 796-ХІІ призначення пенсій провадиться відповідно до законодавства, чинного на час звернення особи за призначенням пенсії. Перерахунок пенсій проводиться відповідно до законодавства, чинного на час проведення перерахунку пенсії.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту Порядок № 1210).
Пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Згідно з п.9 Порядку № 1210 у разі коли особа з інвалідністю із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, стосовно яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, виявили бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, такі пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс), що визначається за формулою: Кзс=Зп(мін)х5/Зс1, де Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
Якщо на день призначення/ перерахунку пенсії відсутні дані про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, для обчислення пенсії за формулою, зазначеною в абзаці тринадцятому цього пункту, враховується середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, з наступним перерахунком пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо при цьому середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення/перерахунку пенсії у відповідному році, є меншим від середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, пенсія обчислюється з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року.
Пенсії, що обчислені із заробітної плати (доходу), яка визначалася виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до абзаців тринадцятого - п'ятнадцятого цього пункту, перераховуються у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
За обставинами справи, у серпні 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", без застосування коефіцієнтів, інших формул КМУ.
Водночас, як встановлено судом першої інстанції та визнається учасниками справи, пенсію ОСОБА_1 обчислено відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати з врахуванням положень постанови КМУ від 23.11.2011 року №1210.
Отже спірним в даній справі є саме перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", без застосування п. 9-1 Постанови КМУ № 1210.
Так, згідно з ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII (з урахування рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі № 1-р(ІІ)/2019) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Постановою КМ України від 23 листопада 2011 року № 1210 затверджено Порядок № 1210, пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону № 796-XII.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 за № 543 абзац перший пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, викладено у такій редакції:
«9-1. За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П=Зс*Кзс*Кв/100%,
де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:
Кзс=Зп(мін)*5/Зс1
де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Так, позивач наполягає на тому, що пенсія йому виплачується без урахування частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ, як норми прямої дії, та із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, що зменшує розмір пенсійного забезпечення.
Зазначене питання вже було предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 (справа № 520/12609/19), яка залишена без змін поставою Великої Палати Верховного Суду від 21.04.2021, Суд дійшов таких правових висновків:
«Положення частини третьої статті 59 Закону Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» поширюються на осіб, які отримують пенсію по інвалідності та брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Перерахунок пенсії здійснюється за заявою особи та з урахуванням формули, передбаченої п. 91 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210».
Надалі такий висновок підтриманий Верховним Судом також у постановах від 30.08.2022 у справі № 520/5433/19, від 07.09.2022 у справі № 520/9760/19 та від 06.12.2023 у справі № 520/5078/2020.
Отже, відповідно до правової позиції Верховного Суду пенсія по інвалідності розраховується саме у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.
Колегія суддів зазначає, що нова (остання) редакція ч.3 ст. 59 Закону № 796-XII лише розширила перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а також змінила величину (розрахунковий покажчик) для обчислення пенсії, але не запровадила (не встановила) новий розмір пенсії
До внесення змін до Закону № 796-XII і викладу ч.3 ст.59 цього Закону в новій редакції, а також до Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 за № 1-р(ІІ)/2019, які в загальному підсумку розширили перелік осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, і включили до кола цих осіб військовозобов'язаних, призваних на військові збори, чи осіб начальницького і рядового складу інших військових формувань, обрахування і призначення пенсії по інвалідності на підставі частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, приміром для осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, провадилися відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, але не встановленої законом на 1 січня відповідного року, а з мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження. Для такого обчислення і призначення пенсії застосовувався Порядок № 1210.
Розширення кола осіб, які мають права на призначення пенсії по інвалідності з тієї самої кратності і бази обчислення, але зміненої величини (розміру мінімальної заробітної плати) обчислення, без зміни умов та порядку обчислення на підставі закону не дає жодних підстав вважати, що законодавець наче запровадив розмір пенсії по інвалідності в твердих (абсолютних) числах й водночас відмовився й скасував розрахунок пенсії за формулою, передбаченою Порядком № 1210.
Формула, що передбачена пунктом 9-1 Порядку № 1210 (зі змінами), і положення зазначеного Порядку не скасовані та є чинними.
Крім того, колегія суддів зазначає, що п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, це лише вихідний показник для обчислення пенсії, який сам по собі не враховує індивідуальних особливостей кожного окремого пенсіонера (зокрема, розміру відшкодування фактичних збитків (у відсотках)), а тому застосування формули, наведеної у пункті 9-1 Порядку № 1210, дозволяє визначити розмір пенсії індивідуально для кожного пенсіонера із врахуванням його особливостей. Незастосування ж вказаної формули при обчисленні пенсії призведе до встановлення єдиного розміру пенсії для всіх пенсіонерів безвідносно до особливостей кожного, що в свою чергу не сприятимете належному та справедливому пенсійному забезпеченню окремо взятого пенсіонера.
Отже, пенсія позивача, має розраховуватись саме з урахуванням встановленої пунктом 9-1 Порядку № 1210 формули.
Отже, відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача, виходячи виключно з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до положень ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ, як норми прямої дії, без застосування формули, зазначеної в Постанові № 1210.
Отже, доводи позивача, що відповідачем протиправно не проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі прямої дії приписів ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є необґрунтованими.
Стосовно посилання позивача на висновки Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 7-р(І)/2023 у справі 3-51/2021(115/21).
Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2023 від 13 вересня 2023 року, оскільки вказаним рішенням серед іншого визнано неконституційними положення статті 54 Закону України № 796-XII тільки щодо її застосування у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Натомість, доводи відповідача, що розмір пенсії позивача правомірно обчислено відповідачем з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою передбаченою Порядком №1210, приймаються колегією суддів в якості належних.
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 по справі № 520/28440/23 - скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов