31 березня 2025 р.Справа № 554/7080/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 24.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Материнко М.О., повний текст складено 28.02.25 по справі № 554/7080/24
за позовом Міністерства внутрішніх справ України
до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про оскарження рішень, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби
Міністерство внутрішніх справ України звернулось до Октябрського районного суду м. Полтава з позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить суд: визнати протиправними дії державного виконавця щодо неналежного розгляду заяви про закінчення виконавчого провадження від 29.05.2024; зобов'язати державного виконавця повторно розглянути заяву Міністерства внутрішніх справ від 29.05.2024 №12/6-737 та за результатом розгляду винести постанову про закінчення виконавчого провадження №56466467; стягнути з Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України сплачений Міністерством внутрішніх справ судовий збір за подання адміністративного позову.
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 24.02.2025 позовну заяву Міністерства внутрішніх справ України задоволено частково. Визнано протиправними дії державного виконавця щодо неналежного розгляду заяви про закінчення виконавчого провадження від 29.05.2024 №12/6-737. Зобов'язано державного виконавця повторно розглянути заяву МВС від 29.05.2024 №12/6-737. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 24.02.2025 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі; вирішити питання щодо розподілу судових витрат. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що 25.05.2021 Октябрським районним судом м.Полтави до Відділу помилково надіслано оригінал виконавчого листа від 20.02.2018 №554/5683/17 для його подальшого виконання, резолютивною частиною якого зазначено: «Зобов'язати МВС України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» з урахуванням обставин встановлених судом за яким виконавче провадження ВП №56467088 закінчено у зв'язку з фактичним виконанням рішення». Зазначає, що 04.06.2024 до Октябрського районного суду м. Полтави направлено лист з проханням надати до Відділу оригінал виконавчого листа Октябрського районного суду м. Полтави від 20.02.2018 №554/5683/17, резолютивною частиною якого зазначено: «Зобов'язати МВС України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» для його подальшого виконання. Стверджує, що державним виконавцем здійснено дії у спосіб та порядок, визначених Законом. Підстави для завершення виконавчого провадження ВП №56466467 відповідно до вимог п.9 ч.1 ст.39 Закону відсутні. Звертає увагу, що після винесення державним виконавцем постанови про відновлення виконавчого провадження до Відділу не надійшов оригінал виконавчого документа з Октябрського районного суду м. Полтави. Зауважує, що відповідно до вимог ч.5 ст.13 Закону порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом. Наголошує, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи. Вважає, що Відділом, за результатами опрацювання звернення позивача від 29.05.2024 у межах компетенції надана повна та обґрунтована відповідь листом від 27.06.2024 №93146/97618-26-24/20.1, де зокрема позивачу повідомлено про відсутність підстав для завершення виконавчого провадження на підставі п.13 ч.1 ст.39 Закону, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності посадових осіб Відділу. Вказує, що станом на 03.03.2025 рішення Октябрського районного суду м. Полтави по справі №554/5683/17 не виконано позивачем, підстав для закінчення виконавчого провадження немає.
Міністерство внутрішніх справ України подало до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 24.02.2025 без змін. Зазначає, що згідно з п.13 ч.1 ст.39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред'явлення виконавчого документу за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені ст.41 цього Закону. Частиною другою ст. 41 Закону №1404-VІІІ встановлено, що у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання. Зауважує, що з 02.06.2021 до червня 2024 року відповідачем не вчинялось ніяких дій для усунення вищезазначеної помилки та вчинялися виконавчі дії в виконавчому провадженні ВП №56466467 без оригіналу виконавчого листа, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст.268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст.287 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Учасники справи отримали копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду, судову повістку, в т.ч. апеляційну скаргу, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
Судом оприлюднено на веб-порталі судової влади України відповідну ухвалу про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції задовольнити вимоги скарги в повному обсязі.
Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги відповідача, просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 по справі №554/5683/17, зокрема: зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» з урахуванням обставин встановлених судом; зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратното прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».
Вказане рішення було звернено до примусового виконання.
За виконавчими листами №594/5683/17, виданими Октябрським районним судом м.Полтави 20.02.2018 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито два виконавчих провадження:
- виконавче провадження №56467088 про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно позивача про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», з урахуванням обставин встановлених судом;
- виконавче провадження №56466467 про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.11.2019 ВП №56467088 закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. від 12.05.2020 ВП №56466467 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №554/5683/17, виданого Октябрським районним судом м.Полтави 20.02.2018, закінчено на підставі п 9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням рішення в повному обсязі.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 по справі №554/4569/20, зокрема, скасовано рішення Октябрського районного суду м.Полтава від 18.08.2020 по справі №554/4569/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.05.2020 ВП №56466467 щодо виконання виконавчого листа №554/5683/17, виданого 20.02.2018 Октябрським районним судом м. Полтави; прийнято в цій частині нове судове рішення, яким зазначені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено; скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 12.05.2020 ВП №56466467 щодо виконання виконавчого листа №554/5683/17, виданого 20.02.2018 Октябрським районним судом м. Полтави.
На виконання вищевказаної постанови Другого апеляційного адміністративного суду, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 29.10.2020 відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа №554/5683/17, виданого 20.02.2018 Октябрським районним судом м.Полтави про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».
Також в цій постанові запропоновано Октябрському районному суду м.Полтави в місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити виконавчий лист №554/5683/17, виданий 20.02.2018 Октябрським районним судом м. Полтави, до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Листом №554/5683/17/41527 від 28.05.2021 (вх. №13107 від 02.06.2021) Октябрським районним судом м. Полтави направлено для подальшого виконання оригінал виконавчого листа від 20.02.2018 №554/5683/17, а саме: виконавчий лист про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно позивача про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», з урахуванням обставин встановлених судом.
В подальшому, позивач звернувся до відповідача з заявою №12/6-737 про закінчення виконавчого провадження №56466467, в якій зазначив, що державним виконавцем здійснюються виконавчі дії у ВП №56466467 з порушенням вимог законодавства, а саме, за відсутності оригіналу виконавчого листа №554/5683/17 по виконанню резолютивної частини судового рішення та просили винести постанову про закінчення виконавчого провадження, відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VІІІ.
За результатами розгляду вищевказаної заяви, листом Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 27.06.2024 вих. №93146/97618-26-24/20.1 позивача повідомлено про відсутність підстав для завершення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VІІІ.
Не погодившись із зазначеною відмовою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерство внутрішніх справ ініціювало даний спір.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності дій державного виконавця щодо неналежного розгляду заяви про закінчення виконавчого провадження від 29.05.2024 №12/6-737.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання державного виконавця повторно розглянути заяву МВС від 29.05.2024 №12/6-737.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання державного виконавця за результатом розгляду винести постанову про закінчення виконавчого провадження №56466467, суд першої інстанції виходив з їх передчасності.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволення позовних вимог, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в оскаржуваній відповідачем частині.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо частково задоволення позову, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України від 02.06.2016 року №1404-VIІІ «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон №1404-VIІІ).
Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст.5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Згідно з п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Таким чином, державний виконавець, приймаючи рішення про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII, має пересвідчитись у обставинах повноти фактичного виконання боржником рішення (у даному випадку виконавчого листа), однак виключно у межах змісту такого рішення.
Судовим розглядом встановлено, що Міністерство внутрішніх справ України просило Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України закінчити ВП №56466467 про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».
Підставою для звернення позивача до відповідача з такою заявою стало те, що в матеріалах ВП №56466467 наявний виконавчий лист про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно позивача про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», з урахуванням обставин, встановлених судом, за яким 25.11.2019 закінчено ВП №56467088 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі.
Проте, судовим розглядом встановлено, що вказаний виконавчий лист був помилково направлений Октябрським районним судом м. Полтави для виконання у ВП №56466467 про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».
Колегія суддів зазначає, що наявність у ВП №56466467 виконавчого листа з виконання іншої частини судового рішення, за яким закінчено ВП №56467088, тобто, з іншим предметом виконання, не може бути підставою для закриття виконавчого провадження з підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
Матеріалами справи підтверджено, що за результатами розгляду заяви Міністерства внутрішніх справ України №12/6-737 про закінчення виконавчого провадження №56466467, листом Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 27.06.2024 вих. №93146/97618-26-24/20.1 позивача повідомлено про відсутність підстав для завершення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VІІІ.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, посилаючись на пункт 13 частини 1 статті 39 Закону №1404-VІІІ, виходив з того, що з 02.06.2021 до червня 2024 року відповідачем не вчинялось ніяких дій для усунення вищезазначеної помилки та вчинялися виконавчі дії в виконавчому провадженні ВП №56466467 без оригіналу виконавчого листа, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що підтверджує протиправність дій державного виконавця щодо неналежного розгляду заяви про закінчення виконавчого провадження від 29.05.2024 №12/6-737.
Колегія суддів звертає увагу, що пунктом 13 ч.1 ст.39 Закону №1404-VІІІ встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону.
Відповідно до ст.41 Закону №1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Відтак, вказаною нормою визначено обов'язок органу чи особи, у якої знаходиться оригінал виконавчого документу, направити його до відповідача у місячний строк для продовження виконання вимог виконавчого документа державним виконавцем на забезпечення процесуальних гарантій стягувача, спрямованих на повне та фактичне виконання рішення.
Вказана вимога є імперативною та не підлягає довільному тлумаченню.
Про відновлення виконавчого провадження виконавець виносить постанову, копія якої не пізніше наступного дня надсилається до суду, що визнав незаконною постанову виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
Як встановлено вище, 29.10.2020, на виконання рішення суду у справі №554/4569/20, державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження. Цією постановою боржника зобов'язано протягом 10 робочих днів з моменту одержання цієї постанови вжити заходів щодо повного виконання виконавчого листа №554/5683/17 від 20.02.2018 Октябрського районного суду м. Полтави з урахуванням висновків, викладених у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 по справі №554/4569/20. Копію постанови надіслано сторонам виконавчого провадження та до суду.
Октябрський районний суд м.Полтави повідомлено, що у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його на виконання.
25.05.2021 Октябрським районним судом м. Полтави до Відділу помилково надіслано оригінал виконавчого листа від 20.02.2018 №554/5683/17 для його подальшого виконання, резолютивною частиною якого зазначено: «Зобов'язати МВС України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» з урахуванням обставин, встановлених судом», за яким виконавче провадження ВП №56467088 закінчено у зв'язку з фактичним виконанням рішення.
04.06.2024 до Октябрського районного суду м. Полтави направлено лист з проханням надати до Відділу оригінал виконавчого листа Октябрського районного суду м. Полтави від 20.02.2018 №554/5683/17, резолютивною частиною якого зазначено: «Зобов'язати МВС України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» для його подальшого виконання.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до вимог абзацу 3 ч.5 ст.13 Закону №1404-VIII порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Отже, несвоєчасне відновлення виконавчого провадження №56466467 не є підставою для його закінчення відповідно до вимог п.13 ч.1 ст.39 Закону №1404-VІІІ.
Враховуючи, що державним виконавцем здійснено дії щодо отримання оригіналу виконавчого листа Октябрського районного суду м. Полтави від 20.02.2018 №554/5683/17, резолютивною частиною якого зазначено зобов'язати МВС України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , для його подальшого виконання, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження ВП №56466467 відповідно до вимог п.13 ч.1 ст.39 Закону №1404-VІІІ.
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.
У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій державного виконавця щодо неналежного розгляду заяви про закінчення виконавчого провадження від 29.05.2024 та зобов'язання державного виконавця повторно розглянути заяву Міністерства внутрішніх справ від 29.05.2024 №12/6-737 і за результатом розгляду винести постанову про закінчення виконавчого провадження №56466467.
Інші доводи і заперечення сторін, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити зі скасуванням рішення суду першої інстанції.
Зважаючи на положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 24.02.2025 по справі № 554/7080/24 скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня ухвалення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 31.03.2025 року