Справа № 344/15565/24
Провадження № 2/344/773/25
27 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Пастернак І.А.
секретаря Устинської Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про позбавлення батьківських прав
ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з наведеним позовом, мотивуючи тим, що 13.08.2008 року між сторонами було зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 1151. Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З огляду на ряд певних обставин спільне життя однією сім?єю не склалось з самого народження дитини. І відповідно, від самого народження по сьогодні син ОСОБА_3 проживає з батьком за адресою АДРЕСА_1 . Всі обов?язки щодо виховання, утримання та забезпечення дитини здійснює позивач ОСОБА_1 самостійно. Матір дитини ОСОБА_4 увесь час проживала та по-сьогодні проживає окремо, веде особистий спосіб життя. Дитиною ніколи не цікавилась та не приймала участі в її утриманні, вихованні, забезпеченні, тощо. На даний час невідома її адреса перебування, сімейний стан, рід занять. Як стало відомо позивачу від спільних знайомих, ОСОБА_4 часто проживала за межами як області так і України. Фактично, матір дитини самоусунулась від виконання власних батьківських обов?язків.Незважаючи на те, що вже понад 14 років вони не проживають разом, шлюб між ними було розірвано рішенням Івано-Франківського міського суду від 26.09.2023 року у справі № 344/9666/23. Водночас, з огляду на те, що утримання та виховання дитини весь час здійснює батько, неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 було залишено на проживання з батьком ОСОБА_1 . Вказане було зумовлено необхідністю самостійно представляти інтереси дитини та вирішувати повсякденні питання пов?язані із цим. Просив позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно сина ОСОБА_3 та встановити факт самостійного виховання, утримання ОСОБА_1 сина ОСОБА_3 .
Представник позивача подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, з не відомих суду причин, хоча належним чином була повідомлена про день та час слухання справи.
Представник третьої особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради подала заяву, в якій просила розгляд справи призначити без їх участі.
За таких обставин, з урахуванням положень статтей 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.
Як вбачається із копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 виданого 08.05.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).
Відповідно до рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.09.2023 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано(а.с.10-11).
Згідно з декларації № 0001-62ТЕ-ТЕ00 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу законним представником пацієнта ОСОБА_3 є ОСОБА_1 (а.с.13).
Згідно з відповіді на адвокатський запит ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на огляди до лікаря супроводжує батько ОСОБА_1 . До лікаря в інтересах дитини звертається батько. Мати дитини ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_3 в лікувальний заклад не зверталась(а.с.14).
Відповідно до довідки №433 від 12.08.2024 року виданої Ліцей №23 Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є здобувачем освіти 9-Б класу ліцею №23 Івано-Франківської міської ради (а.с.15).
Як вбачається довідки № 12217 від 24.07.2024 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за даними Муніципального реєстру Івано-Франківської міської територіальної громади за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.16).
Відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_6 підтверджує, що ОСОБА_1 постійно проживав та проживає на сьогодні із своїм сином ОСОБА_3 практично з народження останнього. Матір дитини не проживала та не проживає з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , її ніколи не бачила за адресою місця проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , і відповідно, з нею не знайома. Також підтверджує, що весь процес виховання та утримання ОСОБА_3 самостійно здійснює його батько - ОСОБА_1 з самого народження дитини(а.с. 21).
Відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_8 підтверджує, що ОСОБА_1 постійно проживав та проживає на сьогодні із своїм сином ОСОБА_3 практично з народження останнього. Матір дитини не проживала та не проживає з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , її ніколи не бачив за адресою місця проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , і відповідно, з нею не знайомий. Також підтверджує, що весь процес виховання та утримання ОСОБА_3 самостійно здійснює його батько ОСОБА_1 з самого народження дитини (а.с. 22).
Згідно вимог ст.ст. 141, 180 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх неповнолітніх дітей, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;3) жорстоко поводяться з дитиною;4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Вирішуючи спір, суд враховує зазначені роз'яснення Пленуму Верховного Суду України і з'ясовує які безсумнівні докази свідчать про ухилення відповідачем від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини, у чому полягає винна поведінка відповідача, свідоме нехтування ним своїми обов'язками, чи вживалися до нього заходи реагування, а також досліджує соціально-побутові умови життя та матеріальне становище відповідача.
Згідно із ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Відповідно до п.5 ст. 19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок про доцільність позбавлення батьківських прав.
Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.81-84).
В даному висновку зазначено, що відповідно до акта обстеження умов проживання від 21.11.2024 року складеного за адресою АДРЕСА_1 , за даною адресою проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - батько, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,- син. Житло розміщене на 1 поверсі двоповерхового будинку, складається з 1 кімнати, кухні, коридору та роздільного санвузла. У помешканні створені задовільні умови проживання. Хлопчик має місце для сну, підготовки уроків, забезпечений одягом відповідно до віку та сезону, продуктами харчування. Стосунки у сім?ї дружні, дотримуються традицій. Відповідно до листа КНП «ЦПМКДД» № 1096/47.5-08/22в від 15.11.2024 року дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає з батьком. Мати ОСОБА_2 , проживає окремо, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на даний час перебуває у Хорватії. Відповідно до характеристики, наданої адміністрацією ліцею №23 імені Романа Гурика Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_3 був зарахованний до 1-го класу ліцею 01.09.2015 р. і навчається в ньому по сьогоднішній день. За період навчання проявив себе старанним, уважним, відповідальним учнем. Навчається добре. Особливий інтерес виявляє до предметів мовного і суспільно-історичного циклу. Дисциплінований, цілеспрямований, самостійний. Підтримує дружні, теплі взаємовідносини з однокласниками, його люблять і поважають вчителі та учні. За характером-індивідуаліст. ОСОБА_3 виховується в неповній сім?ї. Батько, ОСОБА_1 , бере активну участь у вихованні свого сина-постійно присутній на батьківських зборах. індивідуальних зустрічах з педагогами, класним керівником, цікавиться успіхами свого сина та справами класу. Підтримує доброзичливі відносини з класним керівником та вчителями ліцею. Дитина забезпечена всім необхідним для здійснення навчального процесу, доглянута, емоційно здорова.
Відповідно до листа від 12.11.2024 року №712, практичним психологом Ліцею №23 ОСОБА_10 було проведено психологічне обстеження ОСОБА_3 , з метою визначення психологічного стану дитини, міжособистісних відносин у шкільному та сімейному середовищі. За даними психодіагностики встановлено, що емоційний стан ОСОБА_3 задовільний. Вразливість, прагнення до оригінальності, чутливість до зовнішніх впливів і потреба в спокійному середовищі. Самооцінка у нього середня. Міжособистісні відносини у шкільному середовищі сприятливі, адаптація проходить успішно. Психологічний мікроклімат у сім?ї сприятливий. Членами своєї сім?ї ОСОБА_3 вважає батька ОСОБА_1 (позивача) та себе. Проєктні методики вказують на емоційну близькість дитини з татом, він для нього-авторитет. Біологічна мати ОСОБА_2 (відповідач) в сімейну ситуацію не включена, ставлення до неї нейтральне.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ч.2,3 ст.ст. 150, 164,180 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідальність за невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Згідно ст. 166 СК України, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька, так і для дитини.
Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків. Таким чином, враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, а також усі обставини даної справи у їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для застосування крайнього заходу впливу на відповідача - позбавлення її батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому дана позовна вимога підлягає до задоволення.
Як вбачається із заяви неповнолітнього ОСОБА_3 , вказує що він з самого народження проживає з батьком, який його виховує та утримує. З мамою не спілкується, вона з ними ніколи не проживала. Не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав.
У суду не має підстав сумніватись в достовірності письмових доказів, а тому суд вважає що позивачем доведений факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі наведеного, відповідно до ст. 19, 141, 164, 180-183, 191 СК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 141 ЦПК України, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про позбавлення батьківських прав - задоволити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановити факт, що батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 самостійно виховує та утримує неповнолітньго сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Довідка: повний текст рішення виготовлено 01.04.2025 року.
Суддя Пастернак І.А.