Справа № 344/17959/24
Провадження № 2/344/919/25
26 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Антоняка Т.М.,
за участю секретаря Мрічко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» Міньковська Анастасія Володимирівна звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 16.04.2016 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду № 200505819 щодо кредитування. Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 12724,90 грн, з встановленим строком користування з 16.04.2016 по 16.04.2017, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20 липня 2020 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071. проведеного 15.06.2020, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16. відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», у тому числі і за кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 15.06.2020 №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості.
23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України № 14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов'язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Вимогами чинного законодавства України та умовами договору факторингу не передбачена передача програмного забезпечення, що здійснює нарахування заборгованості по сплаті тіла кредиту, нарахуванню відсотків та пені, а також його детального розрахунку з формулою її формування. Це пов'язано з тим, що у разі відступлення права вимоги вже за існуючою заборгованістю Фактор, відповідно до умов договору факторингу, не має право нарахувати відсотки, комісію, неустойку що передбачені умовами кредитного договору.
Таким чином, Банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином, у той же час відповідач порушив умови Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.
Станом на 15.08.2024 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором становить 33992,42 грн, з яких: 11244,9 грн - заборгованість за кредитом; 22747,52 грн - заборгованість за відсотками. Заборгованість розрахована станом дату укладання до договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору - реєстрі кредитних договорів.
Оскільки 23.05.2016 згідно з рішенням Правління НБУ України № 14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладання такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов'язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог.
Позивач вказує на заборгованість відповідача за кредитним договором № 200505819 від 16.04.2016 року: сума збитків з урахуванням 3% річних - 3063,17 грн; сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 14731,33 грн. Разом заборгованість становить 51786,92 грн.
Як вказується у позовній заяві, приналежність права вимоги за вищезазначеними кредитними договорами, які були предметом договору відступлення прав вимоги від 20.07.2020, укладеним між ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та ТОВ «Діджи Фінанс» було предметом спору у справі № 910/11298/16 Господарського суду міста Києва за позовом ПАТ «Банк Михайлівський» (ухвалою Господарського суду від 03.09.2020 замінено на правонаступника - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; Національного банку України, про застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ФК «Плеяда», визнання недійсним договору факторингу від 20.05.2016 № 1, укладеного між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор». Суть спору. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом Тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» від 30.05.2016 № 37 затверджено результати проведеної перевірки, наведені в акті про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності від 30.05.2016 № 1, згідно з якими встановлено нікчемність укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» і ТОВ «ФК «Плеяда» договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, за умовами якого останній зобов'язався передати грошові кошти у розпорядження ПАТ «Банк Михайлівський», а банк зобов'язався відступити на користь ТОВ «ФК «Плеяда» право вимоги до третіх осіб (боржників), яке у подальшому ТОВ «ФК «Плеяда» відступило на користь ТОВ «ФК «Фагор» за договором факторингу від 20.05.2016 № 1. Посилаючись на нікчемність договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, зважаючи на положення ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Постановою від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16 визначено зокрема: застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, а саме: зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 № 1 і № 2. Оригінали документів, а саме кредитних договорів, щодо яких право вимоги відступлено на підставі договору від 20.07.2020р. не були передані ТОВ «Діджи Фінанс» Так, на примусове виконання вищезазначеної постанови суду за заявами ТОВ «Діджи Фінанс» від 12.08.2021 - приватним виконавцем відкрито ВП 66483131 щодо ТОВ «ФК «Плеяда» та від 12.08.2021 - приватним виконавцем відкрито ВП 66491947 щодо ТОВ «ФК «Фагор». Лише на початку 2023 року оригінали вищезазначених документів були отримані ТОВ «Діджи Фінанс». Саме наявність тривалого судового спору щодо приналежності права вимоги кредитору, в деяких випадках за частиною кредитних договорів призвело до спливу встановленого законодавством загального строку позовної давності, в межах якого суд має право задовольнити позовні вимоги кредитора (за умови що боржник клопотатиме перед судом про застосування такої позовної давності), що в свою чергу також є підставою для його поновлення/не застосування судом позовної давності, оскільки кредитор з об'єктивних причин був позбавлений можливості звернутись до суду в межах такого строку (ч. 5 ст. 267 ЦКУ).
Фактична відсутність документів, які стосуються угоди щодо кредитування (анкета Боржника, надані ним ідентифікаційні дані, що свідчать про виявлення сторони інтересу в укладенні такої угоди та інших документів, які свідчать про наявність правовідносин щодо кредитування між Боржником та Банком) унеможливлювала реалізацію прав Позивача на звернення до суду із захистом своїх власних інтересів. Лише після отримання таких документів, Позивач почав здійснювати процедури задля захисту власних інтересів (надсилання претензії, копія якої долучена до позовної заяви), звернення до суду із позовною заявою.
Враховуючи вищенаведене, позивач просить: поновити строк позовної давності для подання позову; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором № 200505819 від 16.04.2016 року у загальному розмірі 51786,92 грн, яка складається з: суми заборгованості - 33992,42 грн, суми інфляційних втрат - 14731,33 грн, суми 3 % річних - 3063,17 грн; судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Представник відповідача подав пояснення на позовну заяву, у якому вказав, що позивач звернувся до суду з безпідставним та необґрунтованим позовом. Зокрема, позивачем не долучено розрахунку заборгованості за кредитом та процентами. Незрозумілим є за який період нараховано 22 747,52 грн процентів. Більше того, у долученій позивачем заяві № 200505819, яка на думку позивача є Кредитним договором, вказано, що сума кредиту становить 12724,90 грн; кредит видається строком 365 днів (1 рік) з 16.04.2016 року по 16.04.2017 року; розмір процентної ставки - 0,0001 % річних; щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 2,25 % річних, починаючи з 7 місяця дії договору; графік платежів до 16 числа кожного місяця по 1 224,00 грн. протягом 11 місяців і останній дванадцятий платіж становить - 1218,78 грн. Таким чином, сума процентів становить 0,01288 грн, тобто менше двох копійок, у той час, коли позивач у незаконний спосіб розрахував заборгованість за процентами аж 22 747,52 грн.
Крім того зазначає, що підписанням заяви № 200505819 між відповідачем та Банком не було укладено Кредитного договору. Як зазначено у даній заяві, вона є офертою до кредитного договору. Однак відповідачем не було отримано від Банку ні Умов кредитування, ні Тарифів, ні Графіків платежів, ні будь-яких інших документів, які б обумовлювали істотні умови Кредиту. Крім того, позивачем не долучено належних та допустимих доказів, що відповідач ознайомлений із вище зазначеними документами.
Позивач, обґрунтовуючи право на стягнення кредитної заборгованості за кредитом, посилався на те, що така заборгованість розрахована станом на дату укладення договору факторингу № 7_БМ від 20.07.2020 року та зафіксована у додатку до договору - реєстрі кредитних договорів. Тобто, позивач не надає жодних розрахунків такої заборгованості, строків (періодів) їх нарахування, а також підстав (посилання на пункти кредитного договору) для нарахування заборгованості. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови кредитування, Тарифи та Графіки платежів розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву (оферту) про приєднання до Умов, Тарифів та Графіків Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.
Позивачем не долучено до позову доказів видачі кредитних коштів та їх отримання Позичальником/Відповідачем. Долучена позивачем до позову виписка по особових рахунках з 23.05.2016 року по 27.07.2020 року не містить інформації про видачу кредиту, нарахування процентів, а тільки засвідчує зміну плану рахунків.
Також, представник відповідача вказує на пропущений позивачем строк позовної давності, наслідки якого відповідач просить застосувати суд під час винесення рішення. Відповідно до умов підписаної відповідачем заяви № 200505819 сума кредиту складала 12724,90 грн; кредит видається строком 365 днів (1 рік) з 16.04.2016 року по 16.04.2017 року; розмір процентної ставки - 0,0001 % річних; графік платежів до 16 числа кожного місяця по 1 224,00 грн. 11 місяців і останній платіж - 1218,78 грн. Таким чином, позивачем пропущено строк позовної давності і відповідач заявляє про застосування наслідків пропуску строку позовної давності по вищевказаних платежах. Позивач просить поновити строк позовної давності посилаючись на те, що він тільки 20 липня 2020 року придбав право вимоги до відповідача шляхом укладання договору факторингу № 7_БМ від 20.07.2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс». Однак, така причина не є поважною, адже ще ПАТ "Банк Михайлівський" пропущено строк позовної давності. Відтак, пропуск Банком строку позовної давності переходить і до нового кредитора, адже саме у такому обсязі новий кредитор став правонаступником всіх прав і обов'язків Банку і автоматичного поновлення строку позовної давності за наслідком укладення договору (факторингу) відступлення права вимоги не відбувається. Тобто, теперішній кредитор міг та вправі був з'ясувати у Банку, як свого контрагента по Договору факторингу, до укладення цього договору про обставини пред'явлення/не пред'явлення останнім позовів, хід розгляду справ та їх результати, а відтак - зробити свої висновки про наявність правових підстав для поновлення строків, встановлених для пред'явлення позову чи про відсутність таких підстав.
Крім того, сторона відповідача вважає необґрунтованим посилання позивача на введений у березні 2020 року карантин, зважаючи, що Банком, а згодом його правонаступником - позивачем, ще до введення карантину пропущено строк позовної давності по 11 з 12 місячних платежів.
Оскільки, 24 лютого 2022 року введено в Україні режим воєнного стану на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та подальше продовжувався режим воєнного стану то не підлягають стягненню 3 % річних та інфляційні збитки визначені ст. 625 Цивільного кодексу України.
Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримує, просить задовольнити у повному обсязі.
Відповідач та його представник не прибули у судове засідання. Позиція відповідача викладена у письмових поясненнях на позовну заяву.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
У матеріалах справи міститься Заява (оферта) № 200505819 від 16.04.2016, а також Анкета № 26585154, у яких міститься підпис відповідача.
19 травня 2016 року між ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» (клієнт) і ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА» (фактор) укладено договір факторингу № 1905, за умовами якого фактор зобов'язався передати грошові кошти у розпорядження клієнта, а банк зобов'язався відступити на користь ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА» право вимоги до третіх осіб (боржників).
20 травня 2016 року між ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА» і ТОВ «ФК «ФАГОР» укладено договір факторингу № 1, за умовами якого ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА» за плату відступило на користь ТОВ «ФК «ФАГОР» права вимоги, отримані ним від ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» на підставі договору факторингу № 1905.
23 травня 2016 року, згідно з рішенням Правління Національного банку України № 14/БТ, ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
На виконання своїх обов'язків, передбачених статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноваженою особою, згідно з наказом від 24.05.2016 № 27/1 створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ».
Під час перевірки комісія виявила, що між ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» і ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА» було укладено договір факторингу від 19.05.2016 № 1905, відповідно до якого банк відступив право вимоги за кредитними договорами на суму 682 297854 грн 87 коп.
05 червня 2020 року відбувся продаж ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» на публічних торгах (аукціоні) лоту № GL16N618071, який включав кредитний портфель фізичних осіб, відчужений на користь ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА» (з подальшою переуступкою ТОВ «ФК «ФАГОР»), за яким застосована нікчемність.
Переможцем вказаних торгів (аукціону) стало ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».
Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.03.2021 позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПЛЕЯДА», ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАГОР» про застосування наслідків нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, а саме:
зобов'язання ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА» передати ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» документи, отримані ним від ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» згідно договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2;
визнання відсутніми у ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 №1905, реєстрах прав вимог від 19.05.2016 № 1 та від 20.05.2016 № 2 до цього договору та актах прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2 до зазначеного договору факторингу;
визнання недійсним договір факторингу від 20.05.2016 № 1, укладений між ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА» та ТОВ «ФК «ФАГОР»;
зобов'язання ТОВ «ФК «ФАГОР» передати ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» документи, отримані ним від ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» згідно договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 № 1 і № 2;
визнання відсутніми у ТОВ «ФК «ФАГОР» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 №1905, реєстрах прав вимог до нього від 19.05.2016 № 1 та від 20.05.2016 № 2, актах прийому-передачі від 20.05.2016 до зазначеного договору факторингу № 1 і № 2, та договорі факторингу від 20.05.2016 № 1 та додатках до нього залишено без задоволення.
Рішенням Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі № 910/11298/16 скасовано в частині немайнових вимог, з ухваленням нового рішення про задоволення позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» у цій частині.
Застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, а саме: зобов'язати ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА» передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2.
Визнано відсутніми у ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 №1905, реєстрах прав вимог від 19.05.2016 № 1 та від 20.05.2016 № 2 до цього договору та актах прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2 до зазначеного договору факторингу.
Визнано недійсним договір факторингу від 20.05.2016 № 1, укладений між ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА» та ТОВ «ФК «ФАГОР».
Зобов'язано ТОВ «ФК «ФАГОР» передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» згідно договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 № 1 і № 2.
Визнано відсутніми у ТОВ «ФК «ФАГОР» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 № 1905, реєстрах прав вимог до нього від 19.05.2016 № 1 та від 20.05.2016 № 2, актах прийому-передачі від 20.05.2016 до зазначеного договору факторингу № 1 і № 2, та в договорі факторингу від 20.05.2016 № 1 та додатках до нього.
Крім того, 20 липня 2020 року між ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір № 7_БМ про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» відступає новому кредитору ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами, що підтверджується копією вказаного договору.
Згідно з витягу з реєстру боржників ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» до Договору № 7_БМ про відступленням прав вимоги від 20.07.2020, до нового кредитора ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги за кредитним договором № 200505819, укладеним 16.04.2016 з ОСОБА_1 на суму 33 992,42 грн.
За статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України договір кредиту складений в простій письмовій формі, у відповідності із законом.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї додатків, кредитний договір між ПАТ "Банк Михайлівський" та ОСОБА_1 було укладено 16 квітня 2016 року, а договір № 7_БМ про відступлення прав вимоги між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Діджи Фінанс" 20 липня 2020 року. При цьому п. 1 Договору відступлення передбачає набуття права вимоги Новим кредитором - ТОВ "Діджи Фінанс" на підстав Додатку 1 до даного договору.
До матеріалів позовної заяви не долучено Додаток 1 до Договору відступлення, що унеможливлює встановлення наявності заборгованості відповідача перед ПАТ "Банк Михайлівський".
Суд не приймає в якості належного доказу Витяг з Реєстру боржників ПАТ "Банк Михайлівський" до договору № 7_БМ про відступлення прав вимоги від 20 липня 2020 року, оскільки належним документом, що підтверджує перехід права вимоги до нового кредитора є Додаток № 1 до Договору відступлення, який повинен бути підписаний обома учасниками угоди, як ПАТ "Банк Михайлівський" так і ТОВ "Діджи Фінанс".
Зазначений витяг не містить ні підпису представника (директора) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», ні підпису представника ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» і не може замінити Додатку 1 до Договору відступлення.
На підтвердження наявності заборгованості у відповідача, позивачем долучено до позову розрахунок заборгованості, який складено представником «ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Згідно поданого розрахунку, заборгованість відповідача станом на 15.08.2024, становить 51786,92 грн, яка складається з: суми заборгованості - 33992,42 грн, суми інфляційних втрат - 14731,33 грн, суми 3 % річних - 3063,17 грн.
При цьому, детальний розрахунок проведено лише у частині нарахованих суми інфляційних втрат - 14731,33 грн, суми 3 % річних - 3063,17 грн. Розрахунку заборгованості за кредитом та процентами позивачем не надано.
У долученій позивачем заяві № 200505819 вказано, що:
сума кредиту становить 12724,90 грн;
кредит видається з 16.04.2016 року по 16.04.2017 року;
розмір процентної ставки - 0,0001 % річних;
щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 2,25 % річних, починаючи з 7 місяця дії договору;
Графік платежів: до 16 числа кожного місяця по 1224,00 грн. протягом 11 місяців і останній дванадцятий платіж становить - 1218,78 грн.
У вищевказаній заяві зазначено, що вона є офертою до кредитного договору.
У розділі Оферта 1 (про укладення кредитного договору) вказано, що заявник ( ОСОБА_1 ) на умовах, викладених у цій Заяві та Умовах надання та обслуговування кредитів ПАТ «Банк Михайлівський» (далі - Умови) зазначених в Розділі 2 ОП Заяви посить надати йому кредит в сумі, що зазначено в графі «Сума Кредиту».
У розділі Оферта 2 (про укладення договору про надання та використання платіжної картки) зазначено, що на умовах викладених у цій заяві, в Умовах надання та обслуговування платіжних карток Банку (далі - Умови по картках), зазначених в Розділі 3 ОП Заяви та в Тарифах по картках Банку (далі - Тарифи по картках) заявник просить укласти з ним договір про надання та використання платіжної картки.
В пункті 3.1 Розділу 3.1 Інші умови заяви вказано, що своїм підписом під даною заявою заявник розуміє, підтверджує та погоджується з тим, що:
- прийняттям Банком Оферти 1 ОСОБА_1 будуть дії Банку по наданню йому Кредиту, відкриттю йому Рахунку та зарахування на нього Кредиту (його частини), здійснені протягом 30 календарних днів з дати цієї Заяви;
- прийняттям Банком Оферти 2 ОСОБА_1 будуть дії Банку по відкриттю йому Рахунку Картки здійснені протягом 18 місяців з дати цієї Заяви;
- складовими і невід'ємними частинами: 1) Кредитного договору будуть дані Заява, Умови і Графік платежів.
До матеріалів справи не долучено Умов кредитування, Тарифів, Графіків платежів, ні будь яких інших документів, які б обумовлювали істотні умови Кредиту. Крім того, позивачем не долучено належних та допустимих доказів, що відповідач ознайомлений із вище зазначеними документами.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови кредитування, Тарифи та Графіки платежів розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву (оферту) про приєднання до Умов, Тарифів та Графіків Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.
З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Також, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що наявність в указаних справах неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об'єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору.
Відтак, у даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки позивачем не долучено до позовної заяви, ні Умов кредитування, ні Тарифів, ні Графіків платежів, ні будь яких інших документів, які б обумовлювали істотні умови Кредиту.
Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.
У Постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.05.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 26.05.2021 у справі № 204/2972/20 викладена правова позиція стосовно належних доказів, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорам. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорами та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Первинні облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитними договорами.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, у тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості є документом, що складений самим позивачем, а відтак інформація, зазначена у ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на стягненні якої наполягає позивач.
Сам по собі розрахунок заборгованості не відображає виконаних господарських операцій щодо видачі/списання/сплати кредитних коштів.
Надана позивачем виписка по особовим рахункам, не є належним доказом, що підтверджує наявність у відповідача заборгованості перед позивачем.
Так, із Заяви (оферти) від 16.04.2016 року слідує, що позичальнику було відкрито рахунок НОМЕР_1 , виписку з якого позивачем не надано, а інші рахунки у Заяві не вказані.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що відповідач заперечує наявність боргу перед ПАТ "Банк Михайлівський" та позивачем, то суд вважає, що за відсутності первинних документів неможливо встановити обставини, які впливають на правильність визначення суми заборгованості (розмір нарахованих позивачем коштів, а також дати та порядок здійснення останнім таких нарахувань; розміру сплачених відповідачем коштів на погашення заборгованості; порядок розподілу позивачем коштів, сплачених відповідачем на виконання договору). Виписка по рахунку також не підтверджує достовірність розміру заборгованості, оскільки містить дані про інші рахунки ніж ті, які зазначені в Заяві (оферті), а також не повний період, за який здійснювався розрахунок заборгованості.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості є документом, що складений самим позивачем, а відтак, інформація зазначена у ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на стягненні якої наполягає позивач.
Також до матеріалів позовної заяви не додано Додаток 1 до Договору відступлення, що унеможливлює встановлення наявності заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Банк Михайлівський", а Витяг з Реєстру боржників як належний доказ судом не прийнято.
Зважаючи на вищевикладене, наявність заборгованості відповідача не підтверджена належними та допустимими доказами у справі, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Щодо вимоги позивача про поновлення строку позовної давності, суд зазначає, що застосування позовної давності можливо у разі наявності підстав для задоволення позову. Так, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц). Аналогічні обставини підлягають врахуванню і щодо заяви сторони відповідача про застосування строків позовної давності.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, а тому судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 19, 81, 76, 81,258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Антоняк Т.М.
Повний текст рішення складено та підписано 31.03.2025 року.