справа № 235/6162/24
№ провадження 2/208/1433/25
(заочне)
01 квітня 2025 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області Кузнєцова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення компенсації втрати частини заробітку до моменту фактичного розрахунку, -
09.08.2024 року на розгляд суду пред'явлено вказану позовну заяву, в якій позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 просить стягнути з ТОВ «Краснолиманське» компенсацію втрати частини заробітку за період з грудня 2019 року до моменту фактичного розрахунку 17.07.2024 року у розмірі 52 996,18 гривень.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 в період з 04.11.2019 року по 08.02.2021 року перебував в трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське». Наказом №39к від 08.02.2021 року позивач звільнений з ТОВ «Краснолиманське» на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням).
З часу припинення трудових відносин, всупереч ст. 116 КЗпП України, підприємство не провело з позивачем повний та остаточний розрахунок по виплаті заробітної плати, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 103 777,12 гривень.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21.05.2024 року з відповідача ТОВ «Краснолиманське» на користь позивача стягнуто суму заборгованості з виплати заробітної плати в розмірі 103 777,12 гривень.
17.07.2024 року судове рішення в примусовому порядку виконано в повному обсязі.
Оскільки судове рішення фактично виконано, позивач вважає що з відповідача на його користь має бути стягнута компенсація втрати частини заробітку в сумі 52 996,18 гривень. (а.с.1-7)
Ухвалою суду від 13.08.2024 року порушено справу за правилами спрощеного позовного провадження (між сторонами виникли матеріально-правові і процесуально-правові наслідки такого рішення судді); розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України (а. с. 22).
Рішенням Вищої ради правосуддя № 74 від 29.08.2024 року територіальна підсудність судових справ Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з 02.09.2024 року визначено за Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
12 грудня 2024 року в провадження судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Кузнєцової А.С. було передано вищезазначену цивільну справу і призначено її розгляд на 17.03.2025 року без виклику сторін.
Судом вжито заходи для повідомлення сторін про розгляд справи з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України.
Відповідачем ТОВ «Краснолиманське» на позовну заяву, в порядку ст. 278 ЦПК України, відзив подано не було.
Сторони на виклик до суду не з'явилися.
Представником позивача Трун О. В., суду адресовано заяву про розгляд справи у її відсутність, а також у відсутності позивача ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримала, просила ухвалити рішення на підставі письмових матеріалів у справі. (а. с. 25)
Представник відповідача ТОВ «Краснолиманське», в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, судом вжито максимальні заходи для його повідомлення про розгляд справи з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України, що в розумінні п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням про розгляд справи.
З огляду на вказане, в розумінні ст. 280 ЦПК України, наявні умови для проведення заочного розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.
Судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з 04.11.2019 року та був звільнений з підприємства 08.02.2021 року на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21.05.2024 року з відповідача ТОВ «Краснолиманське» на користь позивача стягнуто суму заборгованості з виплати заробітної плати в розмірі 103 777,12 гривень (сума вказана після утримання обов'язкових податків та зборів)(а. с. 13-14).
Згідно довідки ТОВ «Краснолиманське» за № 223 від 02.04.2024 року заборгованість у ТОВ «Краснолиманське» перед позивачем ОСОБА_1 за період з грудня 2019 року по січень 2021 року становила 103 777,12 гривень (сума визначена після утримання податків і зборів) та складалася з таких сум: за грудень 2019 року - 5001,90 гривень; за січень 2020 року - 6755,24 гривень, за лютий 2020 року - 7425,59 гривень, за березень 2020 року - 5754,45 гривень, за квітень 2020 року - 13977,14 гривень, за травень 2020 року - 50,63 гривень, за червень 2020 року - 14,66 гривень, за липень 2020 року - 28,61 гривень, за серпень 2020 року - 13300,75 гривень; за вересень 2020 року - 8712,04 гривень, за жовтень 2020 року - 6699,39 гривень, за листопад 2020 року - 16010,97 гривень, за грудень 2020 року - 4076,33 гривень, за січень 2021 року - 3651,41 гривень, за лютий - 1501,71 гривень (заробітна плата) та 10816,30 гривень (компенсація за невикористану відпустку при звільненні 20 календарних днів) загальна сума заборгованості станом на 17.07.2024 року була виплачена в повному обсязі. (а. с. 29)
Вищевказана заборгованість була сплачена позивачу в повному обсязі 17.07.2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією №3842 від 17.07.2024 року (а. с. 15).
Представник позивача просить стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітку у розмірі 52 996,18 гривень та надала власний розрахунок вказаної заборгованості. (а. с. 3-6)
Спірні відносини між сторонами виникли з підстав того, що при звільненні позивача розрахунок з ним своєчасно не проведено.
Системний аналіз положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків ї виплати» та Порядку проведення грошової компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159, дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі заробітної плати) та виплата нарахованих доходів (при цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати суми доходу). Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19, від 16.04.2020 у справі № 200/11292/19-а.
Частиною 1 ст.115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Аналогічні положення містить частина 1статті 24 ЗУ «Про оплату праці».
Згідно зі статтею 34 ЗУ «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до статей1-3 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, до яких відноситься і заробітна плата (грошове забезпечення).
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до пункту 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Враховуючи наведені норми законодавства, а також встановлені судом обставини, які свідчать про те, що відповідачем були порушені строки виплати позивачу заробітної плати за період з грудня 2019 по лютий 2021 року, а виплачена у липні 2024 року, суд вважає, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини заробітної плати:
Місяць та рік за який не виплачена заробітна платаСума заробітної плати, нарахованої до виплати працівникуПеріод невиплати заробітної плати, місяць/рікІндекс споживчих цін за період невиплати грошового доходу (%)Сума ком-пенсації, (до оподаткування) (гривні)
Грудень 20195001,90 01/20-07/2460,23011,14
Січень 20206755,2402/20-07/2459,94046,39
Лютий 20207425,5903/20-07/2460,44485,06
Березень 20205754,4504/20-07/2459,13400,88
Квітень 202013977,1405/20-07/2457,88078,79
Травень 202050,6306/20-07/2457,429,06
Червень 2020 14,6607/20-07/2457,18,37
Липень 2020 28,6107/20-07/2458,016,59
Серпень 202013300,7509/20-07/2458,37754,34
Вересень 20208712,0410/20-07/2457,55009,42
Жовтень 20206699,3911/20-07/2456,03751,66
Листопад 2020 16010,9712/20-07/2454,08645,92
Грудень 20204076,3301/21-07/2452,62144,15
Січень 20213651,4102/21-07/2450,61847,61
Лютий 20211501,7103/21-07/2449,1737,34
Разом92 960,82 52966,72
Будь-яких доказів того, що така компенсація була нарахована під час перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем або після звільнення останнього або при здійсненні виплати вказаної заборгованості (тобто 17.07.2024 року), суду надано не було.
Таким чином, суд, перевіривши розрахунок, приходить до висновку, що сума компенсації, яка за розрахунком суду, підлягає стягненню на користь позивача становить 52 966,72 гривень.
За таких обставин, суд вважає необхідним стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь позивача ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітку у зв'язку з порушенням строків його виплати у розмірі 52 966,72 гривень, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Що стосується доводів відповідача в частині посилання на норми ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», то суд критично відноситься до цих доводів, оскільки предметом позову є стягнення компенсації заробітної плати, у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Питання компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати регулюються ЗУ «Про компенсацію громадянам втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», яким чітко визначається в яких випадках проводиться така компенсація та яким чином вона обчислюється. Підставою для виплати компенсації громадянам втрати частини доходів є порушення строків виплати нарахованих громадянам доходів на один і більше календарних місяців. Виплата вказаної компенсації, за вказаним законом, повинна провадитися у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
При цьому норми ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» регулюють інші питання, а саме підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України. Підставою для проведення індексації грошових доходів населення є ситуація, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Крім того, порядок здійснення розрахунку індексації грошових доходів населення відрізняється від порядку розрахунку компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати
Тобто вказані закони регулюють різні правовідносини і тому в рамках даної справи ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» не підлягає застосуванню.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а порушені права позивача судовому захисту.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 п.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач при зверненні до суду з вказаним позовом був звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір», станом на день звернення позивачем до суду (станом на 09.08.2024 року), за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою підлягав сплаті судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140 гривень).
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява подана в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином за подання цього позову до суду позивач повинен був сплатити судовий збір (з урахуванням понижуючого коефіцієнту) в розмірі 968,96 гривень (1211,20 х 0,8), позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, на суму 52 966,72 гривень, але відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору позивач звільнений.
Враховуючи наведене та правила ст.141 ЦПК України, сума в розмірі 968,42 гривень (судовий збір за заявлену вимогу про стягнення компенсації втрати частини заробітку) підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 47, 115, 233 КЗпП України, ст.ст.1, 21, 24, 34 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 1, 2, 3, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, ст. ст.12,13,76-82,84,89,141,229,247,258-259,263-265,273,279,280-282,352 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника позивача ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення компенсації втрати частини заробітку до моменту фактичного розрахунку задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітку у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 52 966 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят шість) гривень 72 (сімдесят дві) копійки.
Судові витрати по справі, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, віднести на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» стягнувши з відповідача на користь держави судовий збір в сумі в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 42 (сорок дві) копійки.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення суду - 01.04.2025 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , номер карти платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
- представник позивача: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;
- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», код ЄДРПОУ 32281519, юридична адреса: 01001, м. Киів, вул. Прорізна (Шевченківський район), будинок 12 А.
Суддя: А. С. Кузнєцова