Справа № 175/1211/25
Провадження № 3/175/482/25
іменем України
05 березня 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Лютая Ганна Юріївна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов до суду з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , військове звання - солдат,
за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП,
В протоколі А2120 №150 про адміністративне правопорушення від 22.01.2025 зазначено, що солдат ОСОБА_1 29.12.2024 близько 08:00 самовільно залишив пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ). 29.12.2024 близько 10:00 був затриманий співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 в. Слов'янськ. 29.12.2024 близько 12:30 доставлений до пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ). Поважних причин за фактом самовільного залишення місця служби військовослужбовцем, призваним за мобілізацією, солдатом ОСОБА_1 , в ході проведення службового розслідування не встановлено, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
На розгляд адміністративного матеріалу ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, тому суд визнає його неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, з таких підстав.
Так, ч. 4 ст. 172-11 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як було встановлено в ході розгляду адміністративного матеріалу, 29.12.2024 близько 08:00 самовільно залишив пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ). 29.12.2024 близько 10:00 був затриманий співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 в. Слов'янськ. 29.12.2024 близько 12:30 доставлений до пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ). Поважних причин за фактом самовільного залишення місця служби військовослужбовцем, призваним за мобілізацією, солдатом ОСОБА_1 , в ході проведення службового розслідування не встановлено.
Тобто, дії ОСОБА_1 були вчинені ним як в умовах особливого періоду, так і в умовах воєнного стану.
Разом із цим, положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє і дотепер.
Так, у контексті ч. 4 ст. 172-11 КУпАП законодавець відокремив поняття «особливий період» та «воєнний стан».
Відповідальність за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП настає саме за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
При цьому, з огляду на диспозицію ст. 172-11 КУпАП у період дії воєнного стану самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Отже, оскільки наразі в Україні триває правовий режим «воєнного стану» дії солдата ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Тому не вбачається передбачених чинним законодавством підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, а саме: за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб, вчинена в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Будь-які інші докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що провадження у вказаній справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 9, 251, 247, 283, 284, 294 КУпАП,
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП - закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Г. Ю. Лютая