про залишення позовної заяви без руху
01 квітня 2025 року справа № 580/3429/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову Приватного підприємтва “Стамат» до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне підприємство “Стамат» (19754, с. Домантове, вул. Сергія Носа, 5) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8) в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Черкаській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12185315/35550164 від 11.12.2024 року про відмову в реєстрації розрахунок коригування №5 від 31.10.2024 до податкової накладної №1 від 13.06.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних. на загальну суму 1000000.00 грн., сума податку на додану вартість 166666.666 грн Отримувачем (покупцем) у Податковій накладній вказане Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВОРЖИЦЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД»;
-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування ПП«СТАМАТ» в Єдиному реєстрі податкових накладних №5 від 31.10.2024 до податкової накладної №1 від 13.06.2024 на 1000000.00 грн., в т.р. ПДВ 166666.666 грн. Отримувачем (покупцем) у Податковій накладній вказане Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВОРЖИЦЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД» датою її фактичного надходження.
Перевіривши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.
Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України “Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано юридичною особою - становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ “Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2025 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 3028грн.
Як встановлено з матеріалів справи, позовні вимоги містять дві вимоги немайнового характеру в розрізі відповідачів.
Таким чином, позивачу за подачу даного позову необхідно сплатити 4844,80грн. судового збору.
До матеріалів справи додано квитанцію про сплату судового збору на суму 3028,09грн.
Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 1816,71грн.
Крім того, приписами ч. 1, 2 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом спору є рішення контролюючого органу від 11.12.2024, 27.12.2024 по якому скаргу задишено без задоволення.
Разом з тим, цей позов поданий до суду з пропуском встановленого ст.122 КАС України строку звернення в суд після виникнення спірних правовідносин.
При цьому, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не надано.
Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 сформулював правовий висновок про те, що норма п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України. Водночас положення п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз. 3 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Черкаській області від 11.12.2024 заявлені з пропущенням місячного, тримісячного строку звернення.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 статті 123 КАС України, передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що позивачем не подано до суду доказів поважності причин його пропуску.
Отже, позивач повинен надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначивши підстави поважності пропуску строку та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя,
Позовну заяву Приватного підприємтва “Стамат» до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяПетро ПАЛАМАР