про зупинення провадження в адміністративній справі
28 березня 2025 року справа № 826/15077/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглядаючи правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, голови ліквідаційної комісії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державної судової адміністрації України про визнання незаконним та скасування наказу і зобов'язання вчинити дії,
21.01.2025 у Черкаський окружний адміністративний з Київського окружного адміністративного суду на виконання Закону України “Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» надійшла адміністративна справа №826/15077/18 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - відповідач 1), голови ліквідаційної комісії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - відповідач 2), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 3), в якій позивач просить:
визнати незаконним наказ голови ліквідаційної комісії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.08.2018 №236-К “Про звільнення ОСОБА_1 »;
зобов'язати голову ліквідаційної комісії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ поновити позивача на посаді судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Ухвалою суду від 27.01.2025 суд прийняв адміністративну справу до свого провадження та вирішив її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Під час розгляду справи, суд дійшов висновку зупинити провадження, з огляду на таке.
Суд зазначає, що предметом спору у справі, що розглядається, є наказ голови ліквідаційної комісії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.08.2018 №236-К «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Вказаний наказ винесений на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 31.07.2018 №2471/0/5-18 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України».
Суд врахував, що рішенням Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №9901/770/18, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2020, відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення від 31.07.2018 №2471/0/5-18.
Водночас, 06.01.2025 на веб сторінці Європейського Суду з прав людини опубліковане повідомлення від 12.12.2024 про те, що ОСОБА_1 звернулась із заявою №2582/21 проти України (KVASNEVSKA v. UKRAINE) (https://hudoc.echr.coe.int/ukr#{%22fulltext%22:[%222582/21%22],%22itemid%22:[%22001-239173%22]}).
Із вказаного повідомлення суд встановив, що Заява стосується звільнення судді Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за значний дисциплінарний проступок, грубе або систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявив невідповідність займаній посаді.
Заявниця скаржиться, що провадження щодо її звільнення не сумісне із пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Зокрема, заявниця стверджує, що ВС лише формально переглянув рішення ВРП щодо її звільнення, без розгляду її конкретних аргументів.
У зв'язку із цим, сформовані запитання до сторін, а саме:
1. Чи було право заявниці на справедливий суд відповідно до статті 6 § 1 Конвенції порушено? Зокрема, чи мало місце порушення права заявника на вмотивоване судове рішення?
2. Чи мало місце втручання у право заявниці на повагу її приватне життя у значенні пункту 1 статті 8 Конвенції рахунок її звільнення за «значний дисциплінарний проступок, грубе або систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або невідповідність займаній посаді?» Якщо так, то це було втручання відповідно до закону та необхідне з точки зору статті 8 § 2 Конвенції? Зокрема, чи було це пропорційно законній меті?
Отже, на розгляді Європейського Суду з прав людини перебуває заява ОСОБА_1 №2582/21 проти України (KVASNEVSKA v. UKRAINE) щодо порушення Європейської Конвенції з прав людини під час її звільнення з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Так, відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Європейська Конвенція з прав людини була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»
Таким чином, Конвенція стала частиною національного законодавства і підлягає застосуванню.
При цьому, стаття 46 Європейської Конвенції з прав людини визначає про безумовний обов'язок держав-учасниць виконувати остаточні рішення ЄСПЛ в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.
Також, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Оскільки предметом спору у справі, що розглядається, є наказ голови ліквідаційної комісії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.08.2018 №236-К «Про звільнення ОСОБА_1 », який фактично винесений на реалізацію рішення Вищої ради правосуддя від 31.07.2018 №2471/0/5-18 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України», суд вважає, що розгляд Європейським Судом з прав людини заяви ОСОБА_1 №2582/21 проти України (KVASNEVSKA v. UKRAINE) щодо її звільнення безпосередньо стосується цієї справи №826/15077/18.
Суд зазначає, що зупинення провадження можливе за наявності обставин, що перешкоджають або унеможливлюють вирішення спору з дотриманням встановлених принципів адміністративного судочинства.
Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Отже, вказаною нормою не передбачено зупинення провадження в адміністративній справі у разі неможливості її розгляду справи до вирішення справи, що перебуває на розгляді в Європейському Суді з прав людини.
Водночас, відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Тому, виходячи з конституційних принципів і загальних засад права, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі до часу прийняття Європейським Судом з прав людини рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.12.2020 №2582/21 (KVASNEVSKA v. UKRAINE).
Керуючись ст.ст.2, 7, 72-78, 236, 241-246, 295 КАС України, суд
1. Зупинити провадження у справі №826/15077/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, голови ліквідаційної комісії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державної судової адміністрації України про визнання незаконним та скасування наказу і зобов'язання вчинити дії до часу прийняття Європейським Судом з прав людини рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.12.2020 №2582/21 (KVASNEVSKA v. UKRAINE).
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з моменту її складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ