31 березня 2025 року Справа № 580/1323/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали заяви з питань судового контролю у адміністративній справі № 580/1323/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (м. Черкаси, вул. Смілянська 23, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
19.12.2024 вх.№59808/24 представник заявника звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у адміністративній справі № 580/1323/24 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подати до Черкаського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/1323/24.
27.03.2025 вх. №15436/25 повідомив, що нараховані позивачу згідно з рішенням суду кошти у сумі 43239,53 грн включені до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №580/1323/24 адміністративний позов задоволений: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у не застосуванні під час обчислення з 01.01.2016 пенсії ОСОБА_1 з розміру 90 % суми грошового забезпечення; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із застосуванням під час обчислення 90 % грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.01.2016.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, що не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи. Аналогічна правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові у справі № 235/7638/16-а від 31.07.2018 та ухвалах від 10.12.2018 у справі № 807/2358/15 та від 17.10.2019 у справі №826/12592/14.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 КАС України (ч.2 ст. 381-1).
Варто зазначити, що 15.01.2025 у справі № 580/1323/24 видані виконавчі листи, строк пред'явлення до виконання виконавчого документа до 16.08.2027, проте заявник не надав документів виконавчого провадження для оцінки можливості встановлення додаткового судового контролю у межах дискреційних повноважень суду за наявної можливості виконання ч.8 ст.382 КАС України, тому суд доходить висновку про передчасність і необгрунтованість за таких обставин встановлення судового контролю з наданням звіту.
Відповідно до ст. 382 КАС України передбачене право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Суд наділений правом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення лише у випадку, коли існують беззаперечні докази нехтування відповідачем вимогам суду.
Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи. Аналогічна правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові у справі № 235/7638/16-а від 31.07.2018 та ухвалах від 10.12.2018 у справі № 807/2358/15 та від 17.10.2019 у справі №826/12592/14.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18.
ВПВС дійшла висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, позаяк примусове виконання рішення суду здійснюється у порядку, передбаченому Законом № 1404 у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа. Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Під час розгляду позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження (постанова від 21.11.2018 у справі № 816/2016/17 К/9901/50946/18 ЄДРСР 79365485).
У додатках до заяви немає доказів про хід виконавчого провадження, тому з огляду на відсутність у спірних відносинах доведеної заявником протиправної бездіяльності у контексті заяви стосовно відповідача під час виконання рішення суду у справі № 580/1323/24, суд дійшов висновку відмовити заявнику у задоволенні необґрунтованої і передчасної заяви у порядку ст. ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.2 ст.382 КАС України у заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності), проте у наданій заяві така інформація не вказана.
Суд доходить висновку, що заяву ОСОБА_1 у порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення судового контролю в адміністративній справі № 580/1323/23 - залишити без задоволення як необґрунтовану, відмовивши у задоволенні про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подати звіт про виконання судового рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/1323/24 як передчасній, позаяк судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 КАС України.
Керуючись статтями 2, 241-243, 248, 256, 293-297, 287, 382 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії подати звіт про виконання судового рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/1323/24 у порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити заявнику, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС відповідно до підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 1845/О/15-21. Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА