про залишення позовної заяви без руху
31 березня 2025 року справа № 580/3336/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову адвоката Шкабури В.В. від імені ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
26.03.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Шкабури В.В. від імені ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати їй в періоди з 29 січня 2020 року до 15 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткових відпусток, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити їй за період з 29 січня 2020 року до 15 травня 2023 року грошове забезпечення та додаткові інші види грошового забезпечення, а також виплачені за вказаний період: грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану щорічну основну та додаткових відпусток, одноразову грошову допомогу при звільнені, премії, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 - 2102,00 грн, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"' станом на 01.01.2021 - 2270,00 грн встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 - 2481,00 грн, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 - 2684,00 грн, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 Постанови № 704 з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи зазначила, що проходила військову службу у відповідача та з 15.05.2023 звільнена з військової служби у нього. Грошове забезпечення за вказаний вище період служби відповідач виплатив невірно. Вважає, що така бездіяльність відповідача суперечать нормам чинного законодавства. Представник позивачки звертався адвокатським запитом від 13.02.2025 до відповідача щодо отримання особового рахунку позивачки за 2020-2023 роки.
Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Однак підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас відповідно до ст.233 КЗпП України у редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Отже, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
Оскільки грошове забезпечення позивачки виплачене щомісячно, про всі складові він могла дізнатися кожного наступного місяця відпрацьованої служби. Про складові грошового забезпечення, які підлягають виплати під час звільнення - з дати ознайомлення з наказом про звільнення та/або отримання цих коштів.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Звертаючись до суду 26.03.2025, позивачка пропустила строк на звернення до адміністративного суду зі вказаними вище позовними вимогами.
Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачці своєчасно звернутися до суду щодо перерахунку та виплати їй грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року до 15 травня 2023 року та додаткових інших видів грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткових відпусток, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 Постанови №704, з урахуванням раніше виплачених сум, у т. ч. протягом розумного строку до відповідача позовна заява не містить.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.
Вказаного обов'язку позивачка не дотрималася, зважаючи, що відповідна заява відсутня.
Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі. Тому наявні підстави залишити її без руху та зобов'язати позивачку надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду зі вказівкою поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили їй своєчасно звернутися в суд із позовом.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У позовній заяві позивачка не вказала та не надала доказів щодо дати фактично отриманого нею від відповідача грошового забезпечення за спірні періоди.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.44 КАС України ч.4 ст.161 КАС України учасники справи зобов'язані не приховувати докази. Згідно з ч.1 ст.45 КАС України - добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Тому для об'єктивного вирішення питання чи дотримано строк звернення до суду, якщо ні - то якою є точна дата його відліку, суд дійшов висновку запропонувати позивачці на виконання ч.4 ст.161 КАС України надати суду докази ознайомлення (отримання) витягу з наказу про її виключення з особового складу та щодо дати фактичного отримання всіх сум грошового забезпечення при звільненні, а також докази поважності пропуску строку звернення до суду щодо щомісячного грошового забезпечення.
З метою забезпечення права позивачки на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати їй строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку з викладенням об'єктивних обставин і фактів, що перешкоджали їй своєчасно звернутися до суду, та надати підтверджуючі докази їх існування.
Керуючись ст. ст.2-20, 122-133, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Позивачці надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачці.
СуддяАнжеліка БАБИЧ