31 березня 2025 року справа № 580/8581/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому провадженні заяву про відвід судді у адміністративній справі №580/8581/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
28.08.2024 вх.№41005/24 представник позивача - адвокат Гречуха Костянтин Русланович (ордер серії СА №1095416) у позовній заяві просить: визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 медичного огляду ОСОБА_1 ; зобов'язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 провести повторний (повний) медичний огляд на предмет придатності позивача до військової служби.
31.03.2025 представник позивача - адвокат Гречуха В.І. подав до суду заяву про відвід та обґрунтовує таким. Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. 02.09.2024 прийнята до розгляду позовна заява ОСОБА_1 та відкрите спрощене позовне провадження в адміністративній справі, 04.11.2024 позовна заява залишена без руху з наданням позивачеві десятиденного строку для усунення недоліків шляхом надання: окресленням змісту і характеру порушеного права; окреслення дотримання процедури прийняття висновку та адміністративної процедури із зазначенням порушених вимог нормативно-правових актів. На виконання ухвали представник 11.11.2024 надав заяву про усунення недоліків, 20.11.2024 продовжений строк для усунення недоліків. Представник позивача стверджує, що 26.11.2024 надав заяву на усунення недоліків та суд протиправно залишив позовну заяву без розгляду, проте матеріали справи не містять заяви на усунення недоліків від 26.11.2024, тому суд 02.12.2024 через закінчення строків на усунення недоліків залишив без розгляду адміністративний позов.
Суд в ухвалах суду роз'яснював щодо сформованих позовних вимог до Військово-лікарської комісії, яка не є учасником справи у розумінні ст.48 КАС України або ст.49 КАС України.
Верховний Суд у справі № 400/3989/19 ЄДРСР 104008947 у п.45 вказав: належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред'явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, що належить застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні. У заяві від 31.03.2025 вх. №15927/25 представник позивача зазначає, що судом передчасно визначений відповідач та обґрунтованість позову до початку розгляду по суті (на стадії відкриття провадження у справі).
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Надаючи оцінку твердженням у заяві представника позивача суд зазначає про таке. Положення № 402 вказує на існування чіткої ієрархічної структури закладів, що здійснюють військово-лікарську експертизу, де Центральна ВЛК та ВЛК регіонів є штатними ВЛК та військово-медичними установами. При цьому, Положення № 402 встановлює чіткий алгоритм оскарження висновків позаштатних ВЛК (зокрема ВЛК ТЦК), відповідно до якого, постанови позаштатних ВЛК можуть переглядати як ВЛК регіонів так і Центральна ВЛК.
Під час вирішення заяви про відвід судді відповідно до ст.36 КАС України суд дійшов висновку про її необґрунтованість та безпідставність, тому у задоволенні відводу належить відмовити, зважаючи на таке. Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.
Проаналізувавши викладені в заяві доводи, суд доходить висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді у справі. Заява не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 та статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заявник повинен обґрунтувати наявність обставин, що об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Доводи адвоката ґрунтуються лише на припущеннях і не свідчать про існування обставин, що дійсно викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Л.В. Трофімової.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Вирішальне значення матиме можливість вважати сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Законом України “Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів (рішення Ради суддів України 22.07.2015 № 72).
Метою запровадження інституту відводу судді є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді під час розгляду справи.
Коментар до Бангалорських принципів поведінки суддів (п.80) передбачає: суддя має розкрити інформацію із занесенням до протоколу та запропонувати сторонам подати їх міркування у двох ситуаціях. По-перше, якщо суддя сумнівається у наявності спірних підстав для самовідводу. По-друге, якщо незадовго до розгляду справи у суді чи під час судового розгляду несподівано виникає якась проблема. Звертаючись до сторін з проханням подати їх міркування, судді необхідно підкреслити, що він просить у них або їхніх адвокатів не згоди, а допомоги у вирішенні питання про те, чи існують спірні підстави для самовідведення та чи застосовується принцип необхідності у даних обставинах. У разі наявності реальних причин для сумнівів ці сумніви, зазвичай, вирішуються на користь відведення судді (https://rsu.gov.ua/uploads/news/kommentarij-k-bangalorskim-princ-f27fba1cc3.pdf).
Заява від 31.03.2025 за вх.№15927/25 не містить обгрунтованих тверджень та доказів щодо обставин, що за об'єктивними критеріями виключали би участь судді у розгляді цієї справи щодо потенційного чи реального конфлікту інтересів та/або прямої чи опосередкованої зацікавленості у розгляді справи № 580/8581/24.
Дослідивши зміст заяви, оцінивши наведені заявником безпідставні доводи, суд дійшов висновку, що припущення не свідчать про існування об'єктивно обґрунтованих обставин та фактів, що викликають сумнів у незалежності, неупередженості/об'єктивності судді Л.В.Трофімової під час підготовки до розгляду справи №580/8581/24 у контексті процесуальних процедур у спрощеному провадженні, у зв'язку з чим, з урахуванням пункту 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про відвід належить визнати необґрунтованою.
Керуючись статтями 2, 19, 36, 39, 40, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати необґрунтованою заяву представника позивача - адвоката Гречухи Костянтина Руслановича від 31.03.2025 за вх.№15927/25 про відвід судді Л.В.Трофімової у адміністративній справі №580/8581/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Заяву представника позивача про відвід судді у адміністративній справі №580/8581/24 передати у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею і окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу можуть включатися до апеляційної скарги на рішення суду.
Копію ухвали надіслати представнику позивача.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА