31 березня 2025 року справа № 640/18679/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним і скасування рішення в частині,
12.08.2020 Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 04633423) (далі - позивач) звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Західного офісу Держаудитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 8, код ЄДРПОУ 40479801) (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним і скасувати окремі положення індивідуального акту, оформленого листом від 04.02.2020, а саме:
“Недоотримання коштів пайової участі в сумі 3417350,0 Відповідач зараховує на підставі ст.22 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України до збитків, нанесених бюджету міста Києва»;
“Вжити заходи щодо забезпечення надходжень до спеціального фонду міського бюджету недоотриманих коштів пайової участі на користь бюджету міста Києва, шкоди (збитків) з ТОВ “Глорія», заподіяних внаслідок недотримання умов договору, відповідно до норм ст.ст.15, 16, 1166, 1212 Цивільного кодексу України шляхом ділової переписки або претензійної позовної роботи або надати аргументовану письмову інформацію, яка свідчить про відсутність такої можливості.»;
“В порушення вимог пункту 6.3 Порядку №411/1415 розмір нарахованого пайового внеску для ДП “АНТОНОВ» по Договору 3159 занижено на 354601,72грн, що призвело до недоотримання у 2018 році спеціальним фондом міського бюджету коштів від пайової участі на вказану суму.
Недоотримання коштів пайової участі на створення і розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у сумі 354601,72 грн відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України та статей 224 та 225 Господарського кодексу України є збитками, нанесеними бюджету міста Києва.
Забезпечити відшкодування відповідно до норм ст.ст.15, 16, 1166, 1212 Цивільного кодексу України на користь бюджету міста Києва шкоди (збитків) з ДП “АНТОНОВ», заподіяних внаслідок безпідставного зарахування вартості об'єкта соціальної сфери на зменшення розміру пайової участі або надати аргументовану письмову інформацію, яка свідчить про відсутність такої можливості.» (сторінка 2);
“Всупереч ч.2 та 3 ст.40 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI “Про регулювання містобудівної діяльності» та п.4.1 Порядку №411/1415 внаслідок не укладення договорів шістьма Замовниками будівництва не сплачено до міського бюджету коштів пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на загальну суму 2759214,05гривень.
Вжити заходи щодо забезпечення надходжень до спеціального фонду міського бюджету недоотриманих коштів на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на користь бюджету міста Києва шкоди (збитків) шляхом укладення договорів про пайову участь із Замовником будівництва - (із зазначенням 5 прізвищ) та по об'єму будівництва житлового будинку за адресою: м.Київ, Шевченківський р-н., пров.Петріва Всеволода, 1, відповідно до норм ст.ст.15, 16, 1166, 1212 Цивільного кодексу України.» (сторінка 4);
“Через подання в судові органи позовів про стягнення із Замовників заборгованості зі сплати пайових внесків (пайової участі) з порушенням термінів, встановлених статтею 257 Цивільного кодексу України втрачено 15 боржників у зобов'язаннях, що призвело до недоотримання спеціальним фондом міського бюджету доходів на суму 20625652,35гривень
Недоотримання пайового внеску на загальну суму 20625652,35грн відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України та статей 224, 225 Господарського кодексу України є збитками, нанесеними бюджету міста Києва.
З метою недопущення аналогічних порушень в подальших періодах забезпечити своєчасне проведення претензійно-позовної роботи в терміни, встановлені законодавством.» (сторінки 4, 5).
Обґрунтовуючи вказано, що вимоги відповідача не можуть бути виконані, оскільки ґрунтуються на помилкових твердженнях. Позивач заперечує зазначення відповідачем, що саме у результаті укладення додаткової угоди до розірваного договору з ТОВ «ГЛОРІЯ» пайової участі та невиконання умов Договору №137 від 13.11.2018 спеціальним фондом міського бюджету у 2018 році недоотримано 3417350,00грн. Насправді вказаною угодою не передбачено того факту, що сплачені кошти за договором пайової участі від 10.09.2008 №539 кошти забудовнику не повертаються. Додатковою угодою №5 від 01.02.2019 доповнено попередню додаткову угоду №4 від 02.01.2018 пунктом, що у разі поновлення будівництва після розірвання договору пайової участі №539 розмір пайової участі забудовника буде зменшений на суму коштів, які сплачені за ним. Оскільки договір було розірвано, позивач зобов'язаний був виконати п.6.6 розділу VI Порядку №411/1415. Cтверджує, що відповідач не вказав жодного доводу про нанесені збитки міському бюджету чи господарське правопорушення. Щодо вказаних, як недоотримані, 354601,72грн з ДП «Антонов» та зменшення пайової участі ПрАТ «ХК «Київміськбуд» 2529410,78грн за договором по пайову участь вказує, що контрагент добровільно усунув порушення, про що повідомив листом від 19.10.2018 №050/08-7134. Відсутність надходжень до спеціального фонду не вважає недоотриманими коштами. Щодо вказаної відповідачем втрати 15-ти боржників, що призвело до недоотримання спецфондом 20625652,35грн (не отримані пайові внески) зауважує, що попередніми актами перевірок таких порушень не було встановлено. Крім того, позивач вів претензійну роботу про сплату заборгованості. Вважає, що відповідач не мав права встановлювати збитки за рахунок невиконаних господарських зобов'язань третіми особами.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 08 вересня 2020 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач вказану ухвалу отримав в електронний кабінет, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа від 08.09.2020. Проте у встановлений судом строк відзиву не надав.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Тому Окружний адміністративний суд міста Києва супровідним листом від 30.11.2023 №03-19/35561/23 “Про скерування за належністю справи» на виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ надіслав адміністративну справу №640/18679/20 до Київського окружного адміністративного суду. У подальшому Київський окружний адміністративний суд супровідним листом від 07.01.2025 вих. 01-19/93/25 на виконання Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передав 244 судові справи Черкаському окружному адміністративному суду.
Справа №640/18679/20 надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 23.01.2025 вх.№ 3340/25. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2025 передана для розгляду судді Бабич А.М.
Ухвалою від 28 січня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження. Запропонував сторонам, у разі досудового врегулювання спору чи зміни правових позицій у ньому, письмово повідомити про це суд у вказані строки шляхом подання відповідних обґрунтованих заяв, підписаних уповноваженими особами.
Вказану ухвалу сторони отримали в електронні кабінети через систему ЄСІТС 30.01.2025, що підтверджується довідками про доставку. Проте жодних заяв суду не надали.
Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надійшло, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ позивач зареєстрований як орган місцевого самоврядування з 29.12.2003.
Керуючись п.7.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю відповідача на IV квартал 2019 року, на підставі направлень його посадові особи провели ревізію окремих питань фінансового-господарської діяльності позивача за період 01.01.2017-30.09.2019, про що склали Акт від 24.12.2019 №08-22/20 (далі - Акт ревізії). У ньому зазначено, що ревізію проведено із зупиненням для проведення зустрічних звірок, та зафіксовано численні порушення. Тому листом від 04.02.2020 №08-13м/779-2020, повідомивши про зафіксовані актом порушення, вимагав від позивача їх усунути:
забезпечити відшкодування на користь бюджету міста Києва шкоди (збитків) з ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» у сумі 12047619,29грн;
вжити заходи щодо забезпечення надходжень до спеціального фонду міського бюджету недоотриманих коштів пайової участі з ТОВ «ГЛОРІЯ» в сумі 3417350,00грн;
забезпечити відшкодування на користь бюджету міста Києва шкоди (збитків) у сумі 354601,72грн з ДП «Антонов», заподіяних внаслідок безпідставного зарахування вартості об'єкта соціальної сфери на зменшення розміру пайової участі або надати аргументовану письмову інформацію, яка свідчить про відсутність такої можливості;
забезпечити відшкодування на користь бюджету міста Києва шкоди (збитків) у сумі 1412007,72грн з замовників будівництва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заподіяних внаслідок неуточнення розміру пайової участі у зв'язку зі збільшенням площі будівництва об'єктів або надати аргументовану письмову інформацію, яка свідчить про відсутність такої можливості;
вжити заходи щодо забезпечення надходжень до спеціального фонду міського бюджету недоотриманих коштів на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на користь бюджету міста Київ шкоди (збитків) з ТОВ «АР «Освіта» в сумі 7500000,00грн, заподіяних внаслідок недотримання умов Інвестиційного договору;
вжити заходи щодо забезпечення надходжень до спеціального фонду міського бюджету недоотриманих коштів на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на користь бюджету міста Київ шкоди (збитків) з ТОВ «ГАМАІНВЕСТ» в сумі 5250000,00грн, заподіяних внаслідок недотримання умов Інвестиційного договору;
вжити заходи щодо забезпечення надходжень до спеціального фонду міського бюджету недоотриманих коштів у сумі 2759214,05грн на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на користь бюджету міста Київ шкоди (збитків) з шляхом укладання договорів про пайову участь із замовником будівництва: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - та щодо об'єкта будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
з метою недопущення таких порушень, як недотримання термінів сплати 8договорів пайової участі, внаслідок чого недоотримано кошти в сумі 63264533,64грн, проводити претензійно-позовну роботу щодо стягнення заборгованості та здійснювати моніторинг стану укладення і виконання договорів з питань пайової участі;
для усунення виявленого порушення - недоотримання коштів на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Київ у сумі 29460815,0грн за рахунок збільшення площі інвестиційного об'єкта спеціальним фондом міського бюджету - провести претензійно-позовну роботу щодо укладення додаткової угоди до Інвестиційного договору з ТОВ «Єлікон ЛТД» та стягнення заборгованості до міського бюджету;
з метою недопущення таких порушень, як подання в судові органи позовів про стягнення заборгованості зі сплати пайових внесків з порушенням процесуальних строків звернення до суду, що призвело до недоотримання 20625652,35грн, забезпечити своєчасне ведення претензійно-позовної роботи в терміни, встановлені законодавством;
з метою недопущення таких порушень, як не включення в наявні реєстри вимог кредиторів з 8-ма суб'єктами господарювання, що визнані банкрутами, що мало наслідком втрату боржників на зобов'язання сумою 69543940,82грн - забезпечити своєчасне ведення претензійно-позовної роботи, здійснювати моніторинг їх діяльності та стан укладення і виконання договорів з питань пайової участі.
Також зазначеним листом запропоновано розглянути питання встановлення осіб, з вини яких допущені виявлені порушення. Вичерпну інформацію про вжиті заходи відповідач зобов'язав позивача надати до 04.03.2020.
Тому позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом щодо оскарження частини вказаних вимог.
Суд урахував вимоги абзацу другого ст.19 Конституції України щодо обов'язку всіх органів державної влади та їх посадових і службових осіб діяти виключно в межах, порядку та спосіб, визначених законом.
Відповідно до положень ст.11 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - ЗУ №2939-ХІІ) плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.
Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державного фінансового контролю одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з приписами ст.10 вказаного Закону органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); при проведенні ревізій вилучати у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про порушення, а на підставі рішення суду - вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державного фінансового контролю та керівника відповідного підприємства, відповідної установи, організації, та залишенням копій таких документів таким підприємствам, установам, організаціям; одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів, що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході здійснення державного фінансового контролю; пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях та інші.
Отже, вимоги відповідача в спірних правовідносинах відповідають межам наданих йому законом прав.
Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання регулює Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок №550) у редакції на час виникнення спірних правовідносин - від 17.12.2016 до 11.09.2020.
Відповідно до п.2 розділу «Загальні положення» вказаного Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Планова виїзна ревізія - ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані проведення заходів державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої підконтрольної установи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться ревізія, не частіше ніж один раз на календарний рік.
Ревізія місцевого бюджету - форма контролю за виконанням функцій із складання і виконання місцевого бюджету, яка полягає в одночасному проведенні ревізій стану дотримання вимог бюджетного законодавства місцевими фінансовими органами, органами Казначейства і учасниками бюджетного процесу, що здійснюють управління коштами відповідного місцевого бюджету чи комунальним майном та/або їх використовують.
Згідно з вимогами п.16 розділу «Організація і проведення ревізій» Порядку №550 Ревізія проводиться шляхом:
документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об'єкта контролю). У разі ведення бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів зберігання і обробки інформації на вимогу посадової особи органу державного фінансового контролю керівник об'єкта контролю повинен забезпечити оформлення відповідних документів на паперовому носії. Надання документів об'єкта контролю посадовим особам органу державного фінансового контролю забезпечується керівником об'єкта чи його заступником;
фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних спеціалістів органу державного фінансового контролю або інших органів, підприємств, установ та організацій. Посадові особи органу державного фінансового контролю мають право вимагати від керівників об'єкта контролю організацію та проведення фактичної перевірки в присутності посадових осіб органу державного фінансового контролю та за участю матеріально-відповідальних осіб, а у разі перевірки обсягу виконаних робіт - також представників суб'єкта господарювання - виконавців робіт.
Документальна і фактична перевірки проводяться щодо дотримання вимог законів та інших нормативно-правових актів. Фактична перевірка здійснюється станом на дату її проведення незалежно від періоду, що підлягає ревізії. Для підтвердження результатів фактичної перевірки та фактів, що стосуються періоду, який підлягає ревізії, посадові особи органу державного фінансового контролю можуть перевіряти документи об'єкта контролю і за інші періоди фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю.
Результати ревізії відповідно до п.35 розділу «Оформлення результатів ревізії» Порядку №550 оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку органу державного фінансового контролю, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища).
Керівник, головний бухгалтер та інші визначені працівники об'єкта контролю згідно з п.40 Порядку №550 зобов'язані ознайомитися з актом ревізії та у разі погодження з викладеними у ньому фактами підписати отримані примірники акта. У разі наявності заперечень (зауважень) щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням.
Відповідно до п.46 Порядку №550 якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Отже, відповідач діяв у спосіб, визначений законом.
Згідно з п.49 Порядку №550 у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган державного фінансового контролю ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.
Відповідно до п.50 Порядку №550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення:
притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю;
порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;
звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства;
застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Отже, оскаржувані вимоги в листі не виходять за межі повноважень та дослідженням змісту Акту ревізії встановлено відповідність зафіксованих порушень вимогам їх усунути.
Відповідач діє в межах власного Положення та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43).
Відповідно до п.3 Положення №43 основними завданнями Держаудитслужби є:
1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю;
2-1) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю;
3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів;
4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг.
Держаудитслужба відповідно до підп.4 п.4 Положення №43 здійснює контроль за:
цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів;
досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів;
цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії;
достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов'язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі);
відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов'язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу;
дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів;
дотриманням законодавства про закупівлі та ін.
Держаудитслужба відповідно до 7 Положення №43 здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Порушення відповідачем завдань, покладених на нього вказаним нормативно-правовими актами не доведено доказами.
Підпунктом 9 пункту 4 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Відповідно до підпунктів 16, 23 пункту 6 цього Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.
Отже, органу державного фінансового контролю надано повноваження здійснювати контроль за використанням державних фінансових ресурсів шляхом проведення перевірки закупівель та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов'язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявленої шкоди (збитків), завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
З приводу непогодження позивача з кваліфікацією встановлених ревізією обставин і фактів суд урахував таке.
Верховний Суд у постановах від 20 лютого 2018 року та від 08 травня 2018 року у справах № 822/2087/17 та № 826/3350/17 відповідно зазначив, що висновок суду про те, що збитки контролюючим органом можуть бути стягнуті лише під час відповідного судового процесу (а не шляхом пред'явлення обов'язкової до виконання вимоги), не спростовує того, що «законна вимога» контролюючого органу, як індивідуально-правовий акт, повинна відповідати вимогам закону в частині її змісту і форми. Саме аналіз змісту вимоги контролюючого органу свідчить про те, чи такі вимоги дотримано та чи породжує така вимога права і обов'язки для підконтрольної установи.
Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 затверджений Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок №411/1415), яким позивач мав керуватися під час укладання відповідних договорів. Оскільки це рішення було чинним, сторони зобов'язані урахувати його положення.
У пункті 4.1 вказаного Порядку передбачено саме договірне залучення замовників до пайової участі, а згідно з п.4.3 - внесення замовником за таку участь плати єдиним платежем або передбаченим договором графіком до прийняття об'єкта в експлуатацію.
Згідно з ч.1 ст.628, ст.629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої, другої, третьої ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.
Норми розділу VI Порядку №411/1415 встановлюють методику розрахунку пайової участі. У пункті 6.3 встановлено, що у разі зміни замовника або поновлення будівництва після розірвання договору про пайову участь розмір пайової участі нового - зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником.
Зміна або розірвання договору згідно з ч.1 ст.651 ЦК України допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.4 ст.653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона відповідно до ч.5 вказаної статті може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Відповідно до підп.5.2.10 п.5.2 Порядку №411/1415 у разі розірвання такого договору сплачені замовником кошти не повертаються. То ж протилежні доводи позивача з питань повернення сплачених за пайову участь коштів замовниками безпідставні.
З огляду на вказані норми відповідач обґрунтовано вважає збитками недоотримані кошти, внаслідок повернення з підстав розірвання договорів, позадоговірну передачу об'єктів без оплати за площі, які передбачалися договорами про пайову участь у меншому розмірі тощо.
Проаналізувавши зміст спірної частини вимоги, суд встановив, що вона не містить вимоги про стягнення збитків хоч і вказує на такий визначений відповідачем спосіб усунення порушення, як забезпечення відшкодування відповідно до норм статей ЦК України, вжити заходи для їх відшкодування тощо. Вимога ж в частині зобов'язання позивача не допускати в майбутньому аналогічних порушень в подальших періодах, забезпечити своєчасне проведення претензійно-позовної роботи в терміни, встановлені законодавством, не вказує на збитки та має легітимну мету - рекомендувати дотримуватися загальних вимог закону задля ефективної роботи позивача. Тобто, в його інтересах.
Вимога сформульована на виконання владних управлінських функцій відповідача. Так, пунктом 15 ч.1 ст.10 Закону № 2939-XII передбачено, що органи державного фінансового контролю наділені повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях. Також згідно з пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, вказаних вище. Від цього похідними є пункти про забезпечення відшкодування матеріальної шкоди (втрат), вжиття заходів для їх недопущення, у т.ч. судово-претензійної роботи, вжиття заходів на укладення договорів про пайову участь, що відповідає вимогам Порядку №411/1415.
Як зазначено вище, відповідач уповноважений ревізією встановлювати належність фінансування та оцінювати збитками виявлені результати. Проте загалом, питання належного виконання договорів про пайову участь та розмір оцінених, як нанесені збитки, сум коштів входить у межі судового контролю під час вирішення відповідних позовів. Решта доводів позивача у зв'язку з цим поза межами судового контролю в цій справі. Вказані в Акті ревізії порушення - недоотримання коштів - що ґрунтуються передбаченим законом способом - на аналізі відповідачем отриманих від позивача документів бухгалтерського обліку, потребуватимуть подальшого доведення між контрагентами. Вимога ж, як спосіб контролю, є реалізацією відповідачем покладених на нього завдань і функцій, а вказані в ній заходи, оспорені в цій справі, не мають протиправного характеру.
Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог відповідача до позивача, винесення їх з дотриманням процедури та меж, визначених законом, та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Зважаючи на результат вирішеного спору, судові витрати відповідно до вимог ст.132-138, ч.1 ст.139 КАС України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 04633423) до Західного офісу Держаудитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 8, код ЄДРПОУ 40479801) про визнання протиправним і скасування окремих положень індивідуального акту, оформленого листом від 04.02.2020, а саме:
“Недоотримання коштів пайової участі в сумі 3417350,0 Відповідач зараховує на підставі ст.22 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України до збитків, нанесених бюджету міста Києва»;
“Вжити заходи щодо забезпечення надходжень до спеціального фонду міського бюджету недоотриманих коштів пайової участі на користь бюджету міста Києва, шкоди (збитків) з ТОВ “Глорія», заподіяних внаслідок недотримання умов договору, відповідно до норм ст.ст.15, 16, 1166, 1212 Цивільного кодексу України шляхом ділової переписки або претензійної позовної роботи або надати аргументовану письмову інформацію, яка свідчить про відсутність такої можливості.»;
“В порушення вимог пункту 6.3 Порядку №411/1415 розмір нарахованого пайового внеску для ДП “АНТОНОВ» по Договору 3159 занижено на 354601,72грн, що призвело до недоотримання у 2018 році спеціальним фондом міського бюджету коштів від пайової участі на вказану суму.
Недоотримання коштів пайової участі на створення і розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у сумі 354601,72 грн відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України та статей 224 та 225 Господарського кодексу України є збитками, нанесеними бюджету міста Києва.
Забезпечити відшкодування відповідно до норм ст.ст.15, 16, 1166, 1212 Цивільного кодексу України на користь бюджету міста Києва шкоди (збитків) з ДП “АНТОНОВ», заподіяних внаслідок безпідставного зарахування вартості об'єкта соціальної сфери на зменшення розміру пайової участі або надати аргументовану письмову інформацію, яка свідчить про відсутність такої можливості.» (сторінка 2);
“Всупереч ч.2 та 3 ст.40 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI “Про регулювання містобудівної діяльності» та п.4.1 Порядку №411/1415 внаслідок не укладення договорів шістьма Замовниками будівництва не сплачено до міського бюджету коштів пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на загальну суму 2759214,05гривень.
Вжити заходи щодо забезпечення надходжень до спеціального фонду міського бюджету недоотриманих коштів на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на користь бюджету міста Києва шкоди (збитків) шляхом укладення договорів про пайову участь із Замовником будівництва - (із зазначенням 5 прізвищ) та по об'єму будівництва житлового будинку за адресою: м.Київ, Шевченківський р-н., пров.Петріва Всеволода, 1, відповідно до норм ст.ст.15, 16, 1166, 1212 Цивільного кодексу України.» (сторінка 4);
“Через подання в судові органи позовів про стягнення із Замовників заборгованості зі сплати пайових внесків (пайової участі) з порушенням термінів, встановлених статтею 257 Цивільного кодексу України втрачено 15 боржників у зобов'язаннях, що призвело до недоотримання спеціальним фондом міського бюджету доходів на суму 20625652,35гривень
Недоотримання пайового внеску на загальну суму 20625652,35грн відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України та статей 224, 225 Господарського кодексу України є збитками, нанесеними бюджету міста Києва.
З метою недопущення аналогічних порушень в подальших періодах забезпечити своєчасне проведення претензійно-позовної роботи в терміни, встановлені законодавством.» (сторінки 4, 5).
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 31.03.2025.