31 березня 2025 року справа № 826/690/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому позивач просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 12.06.2017 №10884/10/26-55-08-05;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць травень 2017 року з додатками та доповненнями до неї ТОВ «Нікея-ЛТД» з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих позивачем документів від 09.06.2017.
Позовні вимоги позивачем обґрунтовані тим, що прийняте відповідачем рішення про відмову в прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість та додатків до неї за квітень 2017 року є протиправним, а відтак підлягає скасуванню, оскільки подання податкової декларації в письмовій формі є законним.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва ухвалою від 26.02.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що 01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VІІІ від 28.12.2014, яким внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема у частині подання звітності з податку на додану вартість, а саме: встановлено, що податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, у той час, як позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2017 року засобами у паперовій формі, що не відповідає вимогам п. 49.3 ст. 43 Податкового кодексу України.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 07.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 07.01.2025 №01-19/93/25 до Черкаського окружного адміністративного суду передано 244 судові справи, у тому числі адміністративну справу №826/690/18.
Дана адміністративна справа 23.01.2025 передана шляхом автоматизованого розподілу судді Гайдаш В.А.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 прийнято справу до провадження судді Гайдаш В.А.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 здійснено заміну первинного відповідача у справі - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39669867) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 11.05.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» подано до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2017 року разом з додатками у паперовій формі, яка прийнята відповідачем 11.05.2017р. з попередженням про можливість невизнання.
Листом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві листом від 12.06.2017 №10884/10/26-55-08-05 позивача повідомлено про те, що податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2017 року разом з додатками не прийнята, як податковий звіт. Також наголошено на тому, що свідоцтво платника ПДВ позивача за ІПН 335468526557 анульоване 25.05.2016. Також вказано, що листом ДФС України від 14.05.2015 надано роз'яснення щодо порядку та термінів подання податкової звітності від платників податків, яким анульовано свідоцтво платника ПДВ.
Позивач вважаючи вищезазначену відмову протиправною та такою, яка прийнята не в порядку, не на підставі та не у межах повноважень контролюючого органу, звернувся до суду для захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України (тут і надалі в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПК України, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Згідно з п. 46.5 ст. 46 ПК України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до п. 48.1, 48.2 ст. 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 ПК України.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п. 49.3 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Відповідно до п. 48.3 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Згідно з п. 48.4 ст. 48 ПК України, у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Відповідно до п. 49.9 ст. 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Таким чином, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій з:
1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України;
2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.
Одночасно, як встановлено п. 49.10 ст.49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Отже, законодавством визначені виключні підстави для відмови у прийнятті до реєстрації податкової декларації.
З матеріалів справи вбачається, що в графі « 4» декларації з ПДВ за травень 2017 року позивачем зазначено індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість - 335468526557.
Однак, як встановлено судом, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Нікея-ЛТД» за ІПН 335468526557 було анульоване 25.05.2016 за рішенням контролюючого органу. Факт анулювання за рішенням контролюючого органу свідоцтва платника ПДВ - ТОВ «Нікея-ЛТД» за ІПН 335468526557 підтверджулось інформацією з офіційного сайту Реєстру платників ПДВ (https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv), та станом на час виникнення спірних правовідносин (травень-червень 2017 року) було чинним та не скасованим.
Вищевикладене не заперечується позивачем, як і не заперечується той факт, що рішення контролюючого органу про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ "Нікея-ЛТД" чинне та не скасоване у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Згідно з п.184.1. ст.184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
Відповідно до п. 184.5., 184.6. ст. 184 ПУ України, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.
У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Таким чином, подана позивачем податкова декларація з ПДВ за травень 2017 року з додатками до неї не відповідає вимогам п. 48.3 ст. 48 ПК України в частині зазначення в ній достовірних даних щодо індивідуального податкового номеру платника податків на додану вартість, що відповідно до вимог податкового законодавства є безумовною підставою для відмови у прийнятті податкової звітності.
Крім того, як встановлено судом, податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2017 року з додатками була подана ТОВ «Нікея-ЛТД» до податкового органу на паперових носіях.
Зазначений факт сторонами не заперечується та підтверджується наявною в матеріалах справи копією декларації з податку на додану вартість за травень 2017 року.
Відповідно до п. 49.11. ст. 49 КАС України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, декларація з податку на додану вартість подається платником, яким є особа, яку зареєстровано платником цього податку у встановленому порядку. Відповідно, подання декларації особою, яку в установленому порядку не зареєстровано платником ПДВ є порушенням вказаних норм.
Отже, позивачем у даному випадку не дотримано вимог щодо подання податкової звітності платником податків, якому анульовано свідоцтво, а відтак така декларація не може бути визнана такою, що відповідає встановленим до неї вимогам. Разом з цим, позивачем порушено порядок подання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2017 року, оскільки останнім порушено порядок її направлення, а саме: особисто у паперовій формі, замість електронної форми, що також є підставою для визнання її неприйнятою.
З вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що відмова контролюючого органу у прийнятті податкової декларації позивача з ПДВ за травень 2017 року з підстав її невідповідності вимогам податкового законодавства є обґрунтованою та законною, а відтак відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ