31 березня 2025 року Справа № 580/2949/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гайдаш В.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування рішень,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- податкові повідомлення-рішення (рішення) ГУ ДПС у Черкаській області №0001462-2402-2325-UA71080470000038153 від 17.01.2025 скасувати в сумі 3658,50 грн, №0001461-2402-2325-UA71080470000038153 від 17.01.2025 скасувати в сумі 3963,37 грн, №0491217-2402-2325-UA71080470000038153 від 07.06.2024 скасувати в сумі 4085,32 грн.
Відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою судді від 24.03.2025 вказану позовну заяву залишено без руху і надано строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 5 днів з моменту отримання копії даної ухвали суду, для надання до суду доказів доплати судового збору у сумі 2422,40 грн.
Представником позивача надано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви разом із заявою про звільнення від сплати судового збору, оскільки загальний розмір судового збору за звернення до суду із даним позовом у сумі 3633,60 грн - перевищує 5% розміру річного доходу (пенсії) позивача за попередній календарний рік.
Однак суддя зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).
Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2023 рік становить 2684 грн.
Отже, розмір судового збору за подання позивачем до адміністративного суду вказаного позову становить 1073 грн. 60 коп. Належним доказом сплати судового збору є лише оригінал документу.
Позивачем заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору, яке мотивоване скрутним матеріальним станом та доданими до нього документами.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вирішуючи зазначене клопотання суддя зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Отже, підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони в річному розрахунку.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необгрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі “Шишков проти Росії» (“Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ “Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ “Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Положення Закону України “Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10 єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
В постанові Пленумі Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Таким чином, з метою вирішення судом питання про звільнення позивача від сплати судового збору через його скрутний майновий стан, йому необхідно надати до суду у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» докази розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
На підставі вищевикладеного, враховуючи положення ст. 121 КАС України, суддя вважає за необхідне продовжити позивачу на п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали суду строк для усунення недоліків позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 121, 160, 161, 169 КАС України, суддя,
Продовжити ОСОБА_1 на п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування рішень, які зазначені у мотивувальній частині цієї ухвали суду.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали суду позовна заява підлягає поверненню.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяВіталіна ГАЙДАШ