31 березня 2025 року Справа № 580/12225/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової у письмовому провадженні розглянув заяву відповідно до ст.382 КАС України щодо виконання рішення суду у справі №580/12225/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності на зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
11.03.2025 вх.№12262/25 ОСОБА_1 надала до суду заяву в порядку ст. 382 КАС України та просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.02.2025, покликаючись на телефонний дзвінок Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з проханням повторно звернутись із заявою та декларацією.
20.03.2025 вх.№14208/25 представник відповідача надала до суду заперечення, зазначає, що відповідно інформації про виконавче провадження, яке міститься Автоматизованій системі виконавчого провадження виконавчий лист з примусового виконання рішення суду не перебуває на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) тому, Головне управління своєчасно та належним чином виконує рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 у справі №580/12225/24 відповідно до вимог чинного законодавства та у межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади. Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і належить виконанню (ч. 1 статті 370 КАС України).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, що не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Судове рішення може бути виконано добровільно, або у примусовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлення цього способу судового контролю за виконанням рішення суду може мати місце за ініціативою суду або за клопотанням позивача поданим як до ухвалення рішення у справі так і після ухвалення на стадії його виконання.
Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи. Аналогічна правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові у справі № 235/7638/16-а від 31.07.2018 та ухвалах від 10.12.2018 у справі № 807/2358/15 та від 17.10.2019 у справі №826/12592/14.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 КАС України (ч.2 ст. 381-1).
У постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 сформовано позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Невиконання судового акта - це бездіяльність, що розуміється у не застосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб'єкт був зобов'язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт, починаючи з дати набрання законної сили судового рішення.
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.04.2018 у справі №П/9901/137/18 (№800/426/17) під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень варто розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи. Аналогічна правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові у справі № 235/7638/16-а від 31.07.2018 та ухвалах від 10.12.2018 у справі № 807/2358/15 та від 17.10.2019 у справі №826/12592/14.
Відповідно до ст. 382 КАС України передбачено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Суд наділений правом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення лише у випадку, коли існують беззаперечні докази нехтування відповідачем вимогам суду.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд встановив, що ОСОБА_1 виконавчий лист у справі №580/12225/24 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду не отримала, із заявою звернулась до суду 18.03.2025 вх.№13486/25. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Матеріали виконавчого провадження до заяви позивач не надала.
У статті 12 Закону України “Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, що набрав чинності з 05 жовтня 2016 року, визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення належить негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
У додатках до заяви на виконання ч.2 ст.382 КАС України немає доказів про хід виконавчого провадження та відповідних відомостей, тому з огляду на відсутність у спірних відносинах доведеної заявником протиправної бездіяльності у контексті заяви стосовно зобовязання відповідача під час виконання рішення суду у справі № 580/12225/24 суд дійшов висновку відмовити заявнику у задоволенні необґрунтованої та передчасної заяви про встановлення судового контролю у заявлений спосіб за наявності механізму ч.8 ст.382, ст.287 КАС України.
Керуючись статтями 2, 14, 241-243, 248, 256, 370, 382-382-3, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви від 11.03.2025 вх.№12262/25 ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами у строки, встановлені статтями 293, 295-297 КАС України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21.
Копію судового рішення направити учасникам справи.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА