Справа № 560/5016/25
01 квітня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.04.2020 по 28.02.2025 виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення" з військової служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 №100,
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середній заробіток за затримку у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 16.04.2020 по 18.07.2022 у сумі 106305,75 грн та за період з 19.07.2022 по 20.01.2023 у сумі 82557,12 грн (за шість місяців),
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.03.2018 по 15.10.2019 за весь час затримки її виплати, а саме за період з 01.03.2018 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення - 28.02.2025 та
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.03.2018 по 15.10.2019 за весь час затримки її виплати, а саме за період з 01.03.2018 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення - 28.02.2025.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини другої статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає закон України "Про судовий збір" №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону №3674-VI.
У позовній заяві позивачка зазначає, що звільнена від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір" підставі пункту 13 частини 1 статті 5 закону України "Про судовий збір".
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII).
За змістом статті 22 Закону №3551-XII, особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти те, чи стосується така справа захисту прав цих осіб із урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Позовні вимоги в частині зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з грошового забезпечення при звільненні з посади за період з 16.04.2020 по 28.02.2025 не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій. Оскаржувані дії (у відповідній частині) відповідача зумовлені виплатою у неправильному розмірі остаточного розрахунку при звільненні та не пов'язані з наявністю/відсутністю у позивачки статусу учасника бойових дій.
Отже, заявлені вимоги в указаній частині не пов'язані з порушеннямїї права на соціальний захист саме як учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права висловлені в постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі №240/934/20.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року - 3028,00 грн.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України позивачка не надала документ про сплату судового збору, або документів, які підтверджують звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання доказів сплати судового збору за вимогу не майнового характеру в розмірі 1211,20 грн, або документів, які підтверджують звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяО.К. Ковальчук