Справа № 560/2495/25
іменем України
31 березня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо присвоєння позивачу спеціального звання «рядовий поліції»;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області підготувати та направити до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України подання про присвоєння позивачу спеціального звання «майор поліції».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом ГУ НП в Хмельницькій області від 26.02.2024 №69 о/с позивача призначено на посаду поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП. Позивачу присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції». Проте, відповідач протиправно не врахував те, що позивач у період з 27.09.2010 по 22.02.2024 працював у Департаменті спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення Держмитслужби, де йому присвоєно спеціальне звання «радник митної служби» ІІІ рангу. Тому при призначенні позивача на посаду поліцейського йому мало б бути присвоєно звання середнього складу - «майор поліції» у порядку переатестації, а не «рядовий поліції».
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що до закінчення курсів первинної професійної підготовки громадянином, який вперше прийнятий на службу в поліції, Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області уповноважене на присвоєння виключно спеціального звання «рядовий поліції». Порядок присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2016 №177, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.04.2016 за № 498/28628 (далі - Порядок №177), не містить механізму співвідношення між спеціальними званнями в поліції та іншими спеціальними званнями, класними чинами, відсутні умови відповідності спеціальних звань та класних чинів між собою. Вважає безпідставним посилання позивача на Порядок присвоєння рангів державних службовців, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 (далі - Порядок №306), оскільки він визначає механізм присвоєння державним службовцям рангів та не розповсюджується на правовідносини щодо призначення військових або спеціальних звань під час проходження військової або прирівняної до неї служби, в тому числі служби в поліції.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.02.2025 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 позивач у період з 10.12.2019 по 22.02.2024 працював у Департаменті спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення Держмитслужби. Позивачу 10.12.2019 присвоєно 6 ранг держаного службовця, а 03.07.2020 - спеціальне звання «радник митної служби» ІІІ рангу.
Відповідно до наказу Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення Держмитслужби від 21.02.2024 №43-о позивач звільнений 22.02.2024.
У довідці Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення Держмитслужби від 17.01.2025 №4/11-14 зазначено, що позивач перебував у трудових відносинах з Департаментом спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення Держмитслужби з 10.12.2019 по 22.02.2024. На дату звільнення перебував у спеціальному званні радника митної служби ІІІ рангу, стаж державної служби становив 11 років 11 місяців 21 день.
Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 26.02.2024 №69 о/с «Про особовий склад» позивача з 27.02.2024 призначено на посаду поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП, присвоївши відповідно до частини 4 статті 81 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) спеціальне звання рядовий поліції.
Позивач звернувся до відповідача щодо присвоєння спеціального звання поліції у порядку переатестування, як такому, що мав спеціальне звання посадових осіб митних органів «радник митної служби ІІІ рангу».
Листом від 04.02.2025 відповідач повідомив про відсутність підстав для задоволення заяви позивача.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Закон №580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Приписами частин 1, 2 статті 13, частиною 1 статті 15 Закону №580-VIII встановлено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліції; 2) територіальні органи поліції. До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань. Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Відповідно до пункту 1 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №877 (далі - Положення №877), Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Національна поліція здійснює свої повноваження через центральний орган управління та утворені в установленому порядку територіальні (у тому числі міжрегіональні) органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах, а також заклади та установи (пункт 7 Положення №877).
Згідно з частиною 1 статті 81 Закону №580-VIII первинні звання молодшого складу поліції присвоюються керівниками органів поліції, керівниками навчальних закладів, які здійснюють підготовку поліцейських, та науково-дослідних установ поліції, які приймають рішення про прийняття на службу в поліції, одночасно з рішенням про прийняття на службу та призначення на посаду.
Первинні спеціальні звання середнього складу поліції присвоює керівник поліції в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України (частина 2 статті 81 Закону №580-VIII).
Первинні спеціальні звання вищого складу поліції присвоюються Президентом України (частина 3 статті 81 Закону №580-VIII).
Громадянам, уперше прийнятим на службу в поліції, присвоюється звання рядового поліції, якщо відсутні визначені цим Законом підстави для присвоєння іншого спеціального звання (частина 4 статті 81 Закону №580-VIII).
Військовослужбовцям та громадянам, які мають військові або спеціальні звання, класні чини, під час прийняття на службу в поліції присвоюються первинні спеціальні звання поліції, відповідні наявним у них військовим або спеціальним званням, класним чинам, у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України (частина 7 статті 81 Закону №580-VIII).
Порядок №177, розроблений відповідно до статей 81-85 Закону №580-VIII, визначає умови присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань, перелік необхідних для цього документів та строки їх подання.
Відповідно до частини 1 статті 80 Закону №580-VIII установлюються такі спеціальні звання поліцейських: 1) спеціальні звання молодшого складу: рядовий поліції; капрал поліції; сержант поліції; старший сержант поліції; 2) спеціальні звання середнього складу: молодший лейтенант поліції; лейтенант поліції; старший лейтенант поліції; капітан поліції; майор поліції; підполковник поліції; полковник поліції; 3) спеціальні звання вищого складу поліції: генерал поліції третього рангу; генерал поліції другого рангу; генерал поліції першого рангу.
Пунктом 3 розділу І Порядку №177 визначено, що первинні спеціальні звання поліції присвоюються особам, уперше прийнятим або переведеним на службу в поліцію з інших органів державної влади, з наявним військовим або іншим спеціальним званням у порядку переатестування, після закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №177 для присвоєння спеціального звання «полковник поліції», а також первинних спеціальних звань середнього складу поліції, чергових спеціальних звань, за сукупністю строків перебування в спеціальному званні, у порядку переатестування, зарахування на службу в поліції до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України надсилається подання про присвоєння спеціального звання поліції.
Як зазначено, звання «майор поліції» відповідно до частини 1 статті 80 Закону №580-VIII це спеціальне звання середнього складу поліції.
Таким чином, приписи Закону №580-VIII та Порядку №177 зобов'язують органи поліції здійснювати присвоєння первинного спеціального звання.
Додатком 13 до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 «Співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями посадових осіб митних органів» визначено співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями посадових осіб митних органів, де спеціальне звання «радник митної служби ІІІ рангу» відповідає 6 рангу державного службовця.
Як встановив суд, позивачу 10.12.2019 присвоєно 6 ранг державного службовця та 03.07.2020 - спеціальне звання «радник митної служби ІІІ рангу».
Відповідно до пункту 3 Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам митних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №501, для присвоєння чергового спеціального звання посадовим особам митних органів установлюється такий строк перебування у спеціальному званні, зокрема, радник митної служби II-III рангу - три роки.
Позивач з присвоєнням 6 рангу та у спеціальному звання «радник митної служби ІІІ рангу» працював понад 3 роки.
Додатком 8 до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 «Співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями поліцейських» визначено співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями поліцейських, зокрема, визначено відповідність 6 рангу державного службовця спеціальному званню - «майор поліції». Зазначеним, а також наведеними нормами, зокрема, пункту 3 розділу І Порядку №177, заперечуються доводи відповідача про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин Порядку №306. Також безпідставним є посилання відповідача (довідка від 25.02.2025 №19320-2025) на те, що позивачу присвоєно первинне спеціальне звання "молодший лейтенант поліції" у порядку пере атестування (наказ НПУ від 30.09.2024 № 1755 о/с).
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо присвоєння ОСОБА_1 спеціального звання «рядовий поліції».
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області підготувати та направити до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України подання про присвоєння ОСОБА_1 спеціального звання «майор поліції».
Стягнути на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (вул. Зарічанська 7, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29017 , код ЄДРПОУ - 40108824)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк