Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
31 березня 2025 р. Справа № 615/277/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В., розглянувши адміністративну справу за позовом позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу, -
ОСОБА_1 звернулась до Валківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до ГУ ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу, у якому просить суд:
1. Скасувати вимогу ГУ ДФС у Харківській області №Ф-8075-17 від 05.02.2021 року про сплату боргу (недоїмки).
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 20.02.2025 Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання в порядку ст. 169 КАС України, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Щодо строку звернення, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).
Предметом позову є скасування вимоги ГУ ДФС у Харківській області №Ф-8075-17 від 05.02.2021 року про сплату боргу (недоїмки).
Проте, за захистом свого порушеного права на належне соціальне забезпечення позивач звернувся з даним позовом до суду лише 18.02.2025 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду після прийняття спірної вимоги, встановленого ст. 122 КАС України.
Позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за судовим захистом.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Позивачем не зазначається та з матеріалів справи не вбачається обставин, що заважали б позивачу та могли бути об'єктивними перешкодами для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів щодо скасування вимоги ГУ ДФС у Харківській області №Ф-8075-17 від 05.02.2021 року про сплату боргу (недоїмки), у передбачений законом строк.
Тобто позовні вимоги пред'явленні за межами передбаченого ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч вказаному, разом з позовною заявою позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та не надано будь-яких доказів поважності причин його пропуску.
Щодо сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначені ставки судового збору.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову:
1) майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
2) немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу; фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
Таким чином, за звернення до суду з зазначеним позовом, який містить вимогу майнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211.20 грн
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач сплатив судовий збір лише у розмірі 1015,00 грн.
Отже, позивачу належить доплатити судовий збір в розмірі 196,20 грн.
Щодо викладу обставин справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (пункт 9 частини п'ятої статті 160 КАС України).
Разом із тим, в порушення статті 160 КАС України позивачем не вказано в чому саме полягає протиправність прийняття відповідачем спірної вимоги, отже позивач не виклав свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Таким чином, вимога ГУ ДФС у Харківській області може бути предметом розгляду адміністративного суду на відповідність її законам України у разі якщо ними порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Отже, законодавець визначив право формувати позовні вимоги саме за позивачем.
Позивачу слід в уточненій позовній заяві викласти свої позовні вимоги у відповідності до вимог статті 160 КАС України, та викласти обґрунтування щодо предмета спору.
Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно:
- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом разом з доказами поважності причин його пропуску;
- надати до суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 196,20 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ""ян/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; Код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім'я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд"
- або надати докази, які підтверджують наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
- надати уточнену позовну заяву у відповідності до вимог статті 5 КАС України відповідно до кількості учасників справи, в якій викладено обґрунтування протиправності спірної вимоги.
Керуючись статтями 160,161,169,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Харківській області визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом разом з доказами поважності причин його пропуску, надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 196,20 грн. уточненої позовної заяви у відповідності до вимог статті 5 КАС України відповідно до кількості учасників справи, в якій викладено обґрунтування протиправності спірної вимоги.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бідонько А.В.