01 квітня 2025 року м. Рівне №460/3907/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання відповідача призначити, провести нарахування та виплачувати пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 21.01.2025.
Ухвалою суду від 04.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позивач в обґрунтування позову зазначає, що з досягненням 56 річного віку звернулась до пенсійного органу за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідачем відмовлено у призначенні пенсії з підстав недостатнього періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993. Наголошує, що прожила достатню кількість років у цій зоні, зокрема й станом на 01.01.1993 необхідних 4 роки, що підтверджується посвідченням, довідкою органу місцевого самоврядування та рішенням суду, що відповідачем протиправно не враховано при прийнятті рішення. За наведеного вважає, що рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії є протиправними, у зв'язку з чим просить суд позов задовольнити повністю.
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відповідно до змісту поданого відзиву на позовну заяву наголошує, що Порядок №22-1, передбачає вичерпний перелік документів, якими підтверджуються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення права громадян, що потерпіли від Чорнобильської катастрофи, на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку. При цьому, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення у вказаному переліку відсутнє. Тому, факт проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю в с.Вітковичі Березнівського району Рівненської області з 02.12.1986 по 14.11.1990, не може бути підтверджений судовим рішенням. Таким чином, позивачем підтверджено період проживання у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 лише 2 роки 8 місяців 21 день (з 26.04.1986 по 01.12.1986, з 15.11.1990 по 31.12.1992), що не достатньо для визначення права на зниження пенсійного віку. Постійне місце роботи позивача нерозривно пов'язане з його постійним місцем проживання, відтак факт роботи в Костопільському ордена Леніна домобудівному комбінаті заперечує факт проживання її у зоні посиленого радіологічного контролю в (с.Вітковичі) в цей період. Отже, позивачу правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років, у зв'язку із непідтвердженням проживання (роботи) станом на 01.01.1993 не менше 4 років в зоні посиленого радіологічного контролю. У задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.
Дослідженням письмових доказів, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Вітковичі Березнівського району Рівненської області.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 28.06.1993 виданого Рівненською облдержадміністрацією, позивач має статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4.
Згідно з витягом з реєстру Березнівської територіальної громади №2023/008743967 від 27.10.2023, адреса місця проживання ОСОБА_1 з 14.07.1986 в с.Вітковичі Рівненського району Рівненської області. Вказане також підтверджується відмітками в паспорті позивача.
Відповідно до довідки від 01.12.2023 №1166 старостинського округу №8 (с.Вітковичі) Березнівської міської ради Рівненської області, ОСОБА_1 дійсно з 01.01.1986 по даний час зареєстрована та проживає в с.Вітковичі Березнівського району Рівненської області. Підстава видачі: погосподарські книги: №5 за 1986 - 1990 роки; №10 за 1991 - 1995 роки; №7 за 2001 - 2005 роки; №6 за 2001 - 2005 роки; №5 за 2006 - 2010 роки; №9 за 2011 - 2015 роки; №6 за 2016 2023 роки.
Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991, с.Вітковичі Березнівського району Рівненської області до 01.01.2015 відносилося до зони посиленого радіологічного контролю (4 зона).
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 позивач працювала з 02.12.1986 по 14.11.1990 в Костопільському ордена Леніна домобудівному комбінаті. Вказане також підтверджується архівною довідкою від 27.02.2024 №361, виданою трудовим архівом Костопільської міської ради Рівненської області.
Відповідно до висновку акту від 05.03.2024 №1700-1102-1/1249 перевірки відповідності первинних документів змісту довідки від 01.12.2023 №1166 про факт проживання, встановлено, що для перевірки представлені погосподарські книги: в результаті проведеної перевірки первинних документів (погосподарські книги за 1986-2023 роки) встановлено, що мають місце записи про реєстрацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Вітковичі, Березнівського району Рівненської області з 01.01.1986 по дату видачі довідки. За весь період відміток про прибуття-вибуття немає. В книгах є записи про місце роботи в 1988-1990 роках в ДСК Костопіль, в 1991-2010 роках - Березне, райсоцзабез.
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 12.12.2024 по справі №555/2742/24, яке набрало законної сили 14.01.2025, встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с.Вітковичі Березнівського району Рівненської області, постійно проживала у с.Вітковичі Березнівського району Рівненської області в період з 02.12.1986 по 14.11.1990.
21.01.2025 позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №172450009346 від 17.02.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з тієї підстави, що відсутній необхідний період постійного проживання у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 - 4 роки.
У вказаному рішенні зазначено про те, що дата звернення - 21.01.2025, вік на дату звернення 56 років 1 місяць 6 днів; страховий стаж становить 33 роки 4 місяці. Згідно акту від 05.03.2024 №1700-1102-1/1249 перевірки відповідності первинних документів змісту довідки від 01.12.2023 №1166 про факт проживання, встановлено, що позивач у 1988-1990 роках працювала в ДСК Костопіль (чиста зона). Відповідно до архівної довідки від 27.02.2024 №361, виданої трудовим архівом Костопільської міської ради Рівненської області, ОСОБА_1 працювала в Костопільському ордена Леніна домобудівному комбінаті з 02.12.1986 по 14.11.1990, що територіально відноситься до чистої зони. Долучено рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 12.12.2024 по справі №555/2742/24 яким встановлено факт проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю в с.Вітковичі Березнівського району Рівненської області з 02.12.1986 по 14.11.1990, що має юридичне значення, однак, в описовій частині даного судового рішення зазначено, що заявниця відповідно до трудової книжки працювала з 02.12.1986 по 14.11.1990 в Костопільському ордена Леніна домобудівному комбінаті. Порядок №22-1, передбачає вичерпний перелік документів, якими підтверджуються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення права громадян, що потерпіли від Чорнобильської катастрофи, на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку. При цьому, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення у вказаному переліку відсутнє. Таким чином, підтверджено період проживання у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 лише 2 роки 8 місяців 21 день (з 26.04.1986 по 01.12.1986, з 15.11.1990 по 31.12.1992 с.Вітковичі Березнівського району Рівненської області), що не достатньо для визначення права на зниження пенсійного віку.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ).
Статтею 49 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-ІV.
Відповідно до частини першої цієї статті, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років, з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років, з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років, починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з абзацом шостим пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІ особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у такому порядку: 2 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Суд звертає увагу на те, що за змістом примітки до пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ для встановлення початкової величини зниження пенсійного віку на 2 роки постійне проживання або робота в зоні посиленого радіологічного контролю протягом усього періоду з моменту аварії по 31 липня 1986 року не є обов'язковим; достатньо, що особа, яка звернулася за призначенням пенсії, постійно проживала або працювала у вказаній зоні певний час у період з моменту аварії (тобто 26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року.
Як встановлено судом, відповідно до довідки від 01.12.2023 №1166, ОСОБА_1 дійсно з 01.01.1986 по даний час зареєстрована та проживає на території зони посиленого радіологічного контролю (с.Вітковичі). Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач в період, який дає право на встановлення початкової величини зниження пенсійного віку на 2 роки проживала на території зони посиленого радіологічного контролю, а відтак має право на встановлення початкової величини зниження пенсійного віку на 2 роки.
Відповідачем не заперечується період проживання ОСОБА_1 у 4 зоні з 26.04.1986 по 01.12.1986. Разом з тим, відповідач вказує, що підтверджено період проживання ОСОБА_1 у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 лише 2 роки 8 місяців 21 день: з 26.04.1986 по 01.12.1986, з 15.11.1990 по 31.12.1992, а інші періоди на підставі довідки від 01.12.2023 №1166 та рішення суду у справі №555/2742/24 заперечує.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (із змінами в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №22-1).
Вказаний порядок прийнято відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з підпунктом 7 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1, документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи:
для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення;
для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування;
для осіб, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році, додаються документи, видані Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями;
посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Відтак, механізм реалізації права, передбаченого законом, зокрема, щодо переліку документів, необхідних для призначення пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» чітко передбачений Порядком №22-1.
З аналізу наведених норм слідує, що документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, зокрема потерпілим від Чорнобильської катастрофи є (1) довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) та (2) посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 11 Закону №796-ХІІ до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Приписами пункту 4 частини першої статті 14 Закону №796-ХІІ встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Відповідно до статті 15 Закону Закону №796-ХІІ довідка про період проживання, роботи на цих територіях є підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях.
Згідно з положеннями статті 65 Закону №796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
З системного аналізу наведених нормативно-правових актів слідує, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та постійно проживали (працювали), зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю - не менше чотирьох років станом на 01.01.1993.
Наявність у позивача статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4 відповідачами не заперечується.
Відповідно до довідки органу місцевого самоврядування від 01.12.2023 №1166, ОСОБА_1 дійсно з 01.01.1986 по даний час зареєстрована та проживає в с.Вітковичі Березнівського району Рівненської області (4 зона по 01.01.2015).
Натомість, відповідач у спірному рішенні зазначив, що згідно з актом від 05.03.2024 №1700-1102-1/1249 перевірки відповідності первинних документів змісту довідки від 01.12.2023 №1166 про факт проживання, встановлено, що позивач у 1988-1990 роках працювала в ДСК Костопіль (чиста зона), а також відповідно до архівної довідки від 27.02.2024 №361, виданої трудовим архівом Костопільської міської ради Рівненської області, позивач працювала в Костопільському ордена Леніна домобудівному комбінаті з 02.12.1986 по 14.11.1990, що територіально відноситься до чистої зони.
Дійсно, як вже встановлено судом позивач працювала з 02.12.1986 по 14.11.1990 в Костопільському ордена Леніна домобудівному комбінаті. Також трудова книжка позивача містить відомості про трудову діяльність з 01.06.1991 по 26.02.2010 в м.Березне. Населені пункти Костопіль та Березне не відносяться до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Однак, матеріали справи не містять доказів того, що позивач з 02.12.1986 по 14.11.1990 проживала в м.Костопіль, а з 01.06.1991 по 26.02.2010 в м.Березне.
Більше того, дослідивши Акт перевірки від 05.03.2024 №1700-1102-1/1249 суд встановив таке.
Для перевірки представлені погосподарські книги: №5 за 1986 - 1990 роки; №10 за 1991 - 1995 роки; №7 за 1996 - 2000 роки; №6 за 2001 - 2005 роки; №5 за 2006 - 2010 роки; №9 за 2011 - 2015 роки; №6 за 2016 2023 роки.
Саме на підставі цих погосподарських книг, органом місцевого самоврядування ОСОБА_1 видано довідку від 01.12.2023 №1166.
В погосподарській книзі №5 по с.Вітковичі Вітковицької сільської ради за 1986 - 1990 роки на аркуші 56 є запис про домогосподарство №372 власника ОСОБА_2 , де є запис про ОСОБА_1 , дочку, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відмітки про прибуття-вибуття немає. В графі «Последуючие изменения в работе на момент проживания» станом на 01.01.1987 стоїть запис - сезонні роботи, станом на 01.01.1988 - ДСК Костопіль, станом на 01.01.1990 - там же.
В погосподарській книзі №10 по с.Вітковичі Вітковицької сільської ради за 1991 - 1995 роки на аркуші 24 є запис про домогосподарство №402, власника ОСОБА_2 , де є запис про ОСОБА_3 , дочку, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відмітки про прибуття-вибуття немає. В графі «Місце роботи» зазначено Березне, сестра милосердя.
В погосподарській книзі №7 по с.Вітковичі Вітковицької сільської ради за 1996 - 2000 роки на сторінці 51 є запис про домогосподарство №426, власника ОСОБА_4 (виправлено з ОСОБА_5 , де є запис про ОСОБА_1 , дочку, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відмітки про прибуття-вибуття немає. В графі «Місце роботи» зазначено Березне, райсобез.
В погосподарській книзі №6 по с.Вітковичі Вітковицької сільської ради за 2001 - 2005 роки на аркушах 46-47 є запис домогосподарство №499, власника ОСОБА_6 , де є запис про ОСОБА_1 , дочку, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відмітки про прибуття-вибуття немає. В графі «Місце роботи» зазначено «райсоцзабез».
В погосподарській книзі №5 по с.Вітковичі Вітковицької сільської ради за 2006 - 2010 роки на аркушах 99-100 є запис про домогосподарство №473, власника ОСОБА_4 , де є запис про ОСОБА_1 , дочку, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відмітки про прибуття-вибуття немає. В графі «Місце роботи» зазначено «райсоцзабез».
В погосподарській книзі №9 по с.Вітковичі Вітковицької сільської ради за 2011 - 2015 роки на аркуші 101 є запис про домогосподарство АДРЕСА_1 , власника ОСОБА_7 , де є запис про ОСОБА_1 , дочку, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відмітки про прибуття-вибуття немає.
В погосподарській книзі №6 по с.Вітковичі за 2016 - 2023 роки на аркуші 51 є запис про домогосподарство АДРЕСА_2 (вулиця виправлена з Гагаріна), власника ОСОБА_7 , де є запис про ОСОБА_1 , дочку, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відмітки про прибуття-вибуття немає.
Висновок: в результаті проведеної перевірки первинних документів (погосподарські книги за 1986 - 2023 роки) встановлено, що мають місце записи про реєстрацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Вітковичі Березнівського району Рівненської області з 01.01.1986 по дату видачі довідки. За весь період відміток про прибуття-вибуття немає. В книгах є записи про місце роботи в 1988-1990 роках в ДСК Костопіль, в 1991-2010 роках - Березне, райсоцзабез.
За наведеного, суд наголошує, що за весь період проживання ОСОБА_1 в с.Вітковичі (з 01.01.1986 по дату видачі довідки 01.12.2023) відміток про прибуття-вибуття немає. Отже, актом перевірки не встановлено розбіжностей з довідкою органу місцевого самоврядування від 01.12.2023 №1166.
За встановлених обставин, записи про місце роботи в 1988-1990 роках в м.Костопіль, в 1991-2010 роках в м.Березне ніяким чином не можуть спростувати проживання позивача у с.Вітковичі у спірний період.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.07.2023 у справі №460/2589/20, дані трудової книжки не можуть спростувати факту постійного проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення, що підтверджено відповідними довідками органу місцевого самоврядування та посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи. Враховуючи наявність у позивача посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи та довідки органу місцевого самоврядування, що підтверджує факт реєстрації та проживання позивача на території зони гарантованого добровільного відселення, Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність у позивача права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно достатті 55 Закону №796-ХІІ.
Отже, за наявності у ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 та довідки органу місцевого самоврядування, яка підтверджує необхідний період проживання, дані трудової книжки не можуть спростувати факту постійного проживання позивача у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Стаття 33 Конституції України передбачає кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
В свою чергу, статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Судом встановлено, що відстань з с.Вітковичі Березнівського району Рівненської області до м.Костопіль становить близько 39 км, а до м.Березне лише 8,7 км. З огляду на не значну відстань від місця проживання до місця роботи, суд наголошує, що позивач має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає, при цьому їй гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання.
Більше того, рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 12.12.2024 по справі №555/2742/24, яке набрало законної сили 14.01.2025, встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с.Вітковичі Березнівського району Рівненської області, постійно проживала у с.Вітковичі Березнівського району Рівненської області в період з 02.12.1986 по 14.11.1990.
Приписами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 319 Цивільного процесуального кодексу України визначено зміст рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення. Так, за частиною першою цієї статті, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Так, в межах розгляду цивільної справи №555/2742/24 встановлено таке.
«Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 заявниця працювала з 02.12.1986 по 14.11.1990 в Костопільському ордена Леніна домобудівному комбінаті.
Однак, вона постійно залишалася проживати в с.Вітковичі Березнівського району. Оскільки на роботу тоді кожного дня їздила автобусом, ввечері постійно поверталася додому в с.Вітковичі. Даний факт підтверджується даними трудової книжки, записами амбулаторної картки та можуть підтвердити свідки.
Встановлення факту проживання в с.Вітковичі Березнівського району Рівненської області в період з 02.12.1986 по 14.11.1990 заявниці потрібно для того, щоб мати пільги відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в письмових поясненнях зазначили, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с.Вітковичі Березнівського району Рівненської області, постійно проживала у с.Вітковичі Березнівського району Рівненської області в період з 02.12.1986 по 14.11.1990.».
Щодо відсутності на думку відповідача підстав для врахування періодів проживання на підставі рішення суду від 12.12.2024 по справі №555/2742/24, оскільки рішення суду відсутнє в переліку необхідних документів вказаних у Порядку №22-1, суд зауважує, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до статті 18 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Суд наголошує, що пунктом 4.7 розділу IV Порядку №22-1 визначено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Проте, як слідує з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області при визначенні права ОСОБА_1 на одержання пенсії, всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів здійснено не було.
У сукупності вищенаведеного, суд дійшов висновку, що період проживання позивача у 4 зоні відповідно до довідки від 01.12.2023 №1166 підлягає врахуванню у повному обсязі, а вказані в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №172450009346 від 17.02.2025 підстави для відмови у призначенні пенсії є безпідставними.
Таким чином, відповідач у рішенні про відмову протиправно вказав, що підтверджено період проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 лише 2 роки 8 місяців 21 день (з 26.04.1986 по 01.12.1986, з 15.11.1990 по 31.12.1992 с.Вітковичі Березнівського району Рівненської області).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач станом на 01.01.1993 проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю 6 років 8 місяців 7 днів, тобто більше 4 необхідних років. Загальний період проживання позивача у цій зоні (по 01.01.2015) становить 28 років 8 місяців 7 днів. При цьому, як вже зазначалось судом, позивач має право на встановлення початкової величини зниження пенсійного віку на 2 роки.
Відтак, позивач має право на зниження пенсійного віку з розрахунку: 2 роки (початкова величина) та додатково 1 рік за 3 роки проживання (за 28 повних років), тобто максимально на 5 років.
Однією з обов'язкових умов призначення пенсії на пільгових умовах за статтею 55 Закону №796-ХІІ є досягнення особою відповідного віку.
Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років.
За наведеного, з урахуванням зменшення пенсійного віку на 5 років, достатній вік позивача для призначення пенсії має становити 55 років (60 - 5).
У спірному рішенні відповідача зазначено про те, що вік ОСОБА_1 на дату звернення становить 56 років 1 місяць 6 днів. Відтак, вказана умова є дотриманою.
Також одночасно обов'язковою умовою призначення пенсії на пільгових умовах за статтею 55 Закону №796-ХІІ є наявність у особи відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто 55 річного віку досягла ще у 2023 році.
Відповідач у рішенні про відмову у призначенні пенсії вказав, що страховий стаж позивача становить 33 роки 4 місяці.
Таким чином, у позивача наявний необхідний страховий стаж (у тому числі мінімально необхідний 25 років (30 - 5) з урахуванням зменшення на 5 років), а обставини щодо наявності необхідного страхового стажу не є спірними. Тому, вказана умова також є дотриманою.
У сукупності вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особа, яка досягла необхідного віку, має достатній страховий стаж, а також станом на 01.01.1993 прожила на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 років та прожила достатню кількість років в цій зоні для зменшення пенсійного віку на 5 років максимально.
Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №172450009346 від 17.02.2025 (суд враховує, що помилково зазначено «2024 рік» з огляду на дату звернення та інші реквізити цього рішення) про відмову у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправним та підлягає скасуванню в судовому порядку.
Суд повторює, що відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
ОСОБА_1 55 річного віку досягла ще у 2023 році ( ІНФОРМАЦІЯ_4 день досягнення пенсійного віку), а до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії звернулась 21.01.2025, то в даному випадку пенсія підлягає призначенню саме з цієї дати.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом позовних вимог позивач просить про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку та зобов'язання призначити, провести нарахування та виплачувати пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 21.01.2025.
У даній справі дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку беззаперечно є протиправними.
Разом з тим, в даному випадку належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача на пенсійне забезпечення є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №172450009346 від 17.02.2025 про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання призначити та виплачувати пенсію з 21.01.2025.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного, позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №172450009346 від 17.02.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за нормами статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 21.01.2025.
Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 01 квітня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Н.В. Друзенко