31 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/683/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,
20 січня 2025 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (надалі - позивач, ТУ ДСА в Полтавській області) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі також відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17 жовтня 2024 року про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року по справі №440/2116/24, винесеної при здійсненні виконавчого провадження № 75738293.
Прохальна частина позовної заяви містить клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова про накладення штрафу від 17.10.2024 ВП № 75738293 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем після відкриття виконавчого провадження по справі №440/2116/24 оформлено довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року від 12.09.2024 №02/3393/24-вих, яку 12 вересня 2024 року направлено стягувачу ОСОБА_1 простим листом. У подальшому на вимогу державного виконавця та стягувача оформлено повторну довідку, яку 16 жовтня 2024 року за №02/3343/24-вих направлено стягувачу простим листом. Однак, 17 жовтня 2024 року державним виконавцем прийнято оспорювану постанову про накладення штрафу ВП №75738293.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року визнано поважними причини пропуску строку звернення Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області до адміністративного суду та поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Полтавській області у справі №440/683/25. Позовну заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - залишено без руху. Позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
07 лютого 2025 року до суду надійшло клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про надання додаткового строку для оплати судового збору та усунення недоліків позовної заяви по справі №440/683/25 /а.с. 29/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року продовжено позивачу Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Полтавській області процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Полтавського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року, до 20 лютого 2025 року.
14 лютого 2025 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви /а.с. 35/, до якої додано копію платіжної інструкції №29 від 12.02.2025 про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/683/25. Клопотання позивача про залучення третьої особи - задоволено, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 . Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано від відповідача Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції засвідчену належним чином копію виконавчого провадження ВП №75738293 у повному обсязі.
26 лютого 2025 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 55-57/, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що 08.08.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою зобов'язано боржника Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, однак жодних відомостей щодо виконання рішення суду на адресу відділу не надано. У зв'язку з не надходженням відповіді від боржника, з метою перевірки виконання рішення суду, 08.10.2024 за вих.№23173 боржнику направлено вимогу державного виконавця. 16.10.2024 на адресу відділу надійшла заява стягувача, в якій ОСОБА_1 повідомив, що рішення суду станом на 10.10.2024 не виконано, та просив застосувати до боржника заходи примусового виконання у вигляді штрафу. У зв'язку з тим, що боржник не надав жодних відомостей щодо виконання рішення суду, а згідно заяви стягувача рішення суду не виконано, державним виконавцем 17.10.2024 відповідно до вимог статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" на боржника накладено штраф в сумі 5100,00 грн, та повторно зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Відповідач пояснює, що станом на 26.02.2025 боржником не надано до відділу жодних відомостей щодо виконання рішення суду, тому вважає, що державним виконавцем правомірно застосовано заходи примусового характеру у вигляді накладення на боржника штрафу.
28 лютого 2025 року до суду надійшли пояснення третьої особи /а.с. 68-69/, в яких ОСОБА_1 просить повністю відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №440/2116/24 набрало законної сили 21.06.2024, 08.08.2024 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Пояснює, що лише після його звернення зі скаргами та винесення постанови про накладення штрафу наприкінці жовтня 2024 року ним було отримано довідку, видану боржником на виконання рішення суду. Вважає доводи позивача про направлення довідки у вересні 2024 року простим листом такими, що не відповідають дійсності.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року продовжено строк розгляду справи №440/683/25 на двадцять календарних днів.
Відповідно до приписів частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №440/2116/24, що набрало законної сили 21.06.2024, позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09 листопада 2023 року №3460-IX у розмірі 3028 грн. Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, із зазначенням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, розміру доплат за вислугу років (60%), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2024 рік від 09 листопада 2023 року №3460-IX у розмірі 3028 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. /а.с. 77-81/.
15.07.2024 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/2116/24 про зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, із зазначенням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, розміру доплат за вислугу років (60%), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2024 рік від 09 листопада 2023 року №3460-IX у розмірі 3028 грн. /зворот а.с. 60/, який був звернутий стягувачем ОСОБА_1 до примусового виконання /а.с. 60/.
08.08.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенком С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75738293, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №440/2116/24, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 15.07.2024, про зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, із зазначенням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, розміру доплат за вислугу років (60%), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2024 рік від 09 листопада 2023 року №3460-IX у розмірі 3028 грн. Пунктом 2 цієї постанови боржника повідомлено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів /а.с. 62/.
09.08.2024 постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2024 ВП №75738293 направлена відповідачем боржнику Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Полтавській області рекомендованим листом №0600950893629 /а.с. 59/ та отримана Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області /а.с. 17/.
Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області виготовлено довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 від 12.09.2024 №02/3393/24-вих /а.с. 11/.
08.10.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Станіславом Ніколенком складено вимогу виконавця вих. №23173, якою вимагав негайно виконати рішення суду в повному обсязі та надати підтверджуючі документи щодо виконання, повідомлено боржника про те, що невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Вказана вимога виконавця від 08.10.2024 №23173 вручена боржнику та зареєстрована 14.10.2024 за вх. №8075/24-вх /а.с. 10/.
До Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява ОСОБА_1 від 10.10.2024, у якій стягувачем повідомлено, що станом на 10.10.2024 судове рішення не виконане /а.с. 64/.
Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області виготовлено довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 від 16.10.2024 №02/3343/24-вих /зворот а.с. 11/.
17.10.2024 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенко С.В. виніс постанову про накладення штрафу ВП №75738293, якою за невиконання рішення суду накладено на боржника Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн., зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення /а.с. 18, 65/.
Вказана постанова вмотивована тим, що 08.08.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Однак, станом на 17.10.2024 на адресу відділу від боржника жодних відомостей про виконання рішення суду не надходило.
Позивач не погодився з постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка С.В. про накладення штрафу від 17.10.2024 ВП №75738293, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка С.В. про накладення штрафу від 17.10.2024 ВП №75738293, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Як встановлено судом, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №440/2116/24, що набрало законної сили 21.06.2024, зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, із зазначенням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, розміру доплат за вислугу років (60%), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2024 рік від 09 листопада 2023 року №3460-IX у розмірі 3028 грн. /а.с. 77-81/.
15.07.2024 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/2116/24 про зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, із зазначенням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, розміру доплат за вислугу років (60%), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2024 рік від 09 листопада 2023 року №3460-IX у розмірі 3028 грн. /зворот а.с. 60/, який був звернутий стягувачем ОСОБА_1 до примусового виконання /а.с. 60/.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (надалі - Закон №1404-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 статті 5 цього Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 статті 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
В силу приписів частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 6 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
За приписами частин 1, 2 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі.
Статтею 63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Матеріалами справи підтверджено, що 08.08.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенком С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75738293, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №440/2116/24, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 15.07.2024, про зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, із зазначенням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, розміру доплат за вислугу років (60%), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2024 рік від 09 листопада 2023 року №3460-IX у розмірі 3028 грн. Пунктом 2 цієї постанови боржника повідомлено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів /а.с. 62/.
09.08.2024 постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2024 ВП №75738293 направлена відповідачем боржнику Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Полтавській області рекомендованим поштовим відправленням №0600950893629 /а.с. 59/ та була отримана Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області /а.с. 17/.
Станом на 10.10.2024 ОСОБА_1 не видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, із зазначенням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, розміру доплат за вислугу років (60%), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2024 рік від 09 листопада 2023 року №3460-IX у розмірі 3028 грн., про що стягувач повідомив державного виконавця заявою від 10.10.2024 /а.с. 64/.
Як слідує з матеріалів справи, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області виготовлено довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 від 12.09.2024 №02/3393/24-вих /а.с. 11/. Також Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області виготовлено довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 від 16.10.2024 №02/3343/24-вих /зворот а.с. 11/.
Разом з тим, саме по собі оформлення довідки від 12.09.2024 №02/3393/24-вих, як і довідки від 16.10.2024 №02/3343/24-вих, не є належним виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №440/2116/24, що набрало законної сили 21.06.2024, оскільки цим судовим рішенням зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, із зазначенням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, розміру доплат за вислугу років (60%), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2024 рік від 09 листопада 2023 року №3460-IX у розмірі 3028 грн. /а.с. 77-81/.
Позивачем не надано до суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження видачі ОСОБА_1 довідки від 12.09.2024 №02/3393/24-вих у спосіб направлення її засобами поштового зв'язку чи безпосередньої видачі ОСОБА_1 .
Твердження відповідача про направлення ОСОБА_1 довідки від 12.09.2024 №02/3393/24-вих по пошті не підтверджено жодними доказами.
Також позивачем не надано до суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження направлення ОСОБА_1 довідки від 16.10.2024 №02/3343/24-вих засобами поштового зв'язку до дати винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 17.10.2024 ВП №75738293.
Суд враховує, що частиною 4 статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Отже, боржник, у разі повного чи часткового самостійного виконання рішення, мав обов'язок невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення.
Однак, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області не направляло до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції жодних повідомлень про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, зокрема, про видачу ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, із зазначенням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, розміру доплат за вислугу років (60%), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2024 рік від 09 листопада 2023 року №3460-IX у розмірі 3028 грн., у тому числі, довідки від 12.09.2024 №02/3393/24-вих.
Відтак, суд критично оцінює доводи позивача про видачу ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року за вих №02/3393/24-вих від 12.09.2024, а також про видачу ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року за вих №02/3343/24-вих від 16.10.2024 саме до дати винесення оспорюваної постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка С.В. про накладення штрафу від 17.10.2024 ВП №75738293.
Суд повторює, що саме лише оформлення довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не є тотожним видачі довідки особі, тоді як рішенням суду від 21.05.2024 у справі №440/2116/24, що набрало законної сили 21.06.2024, зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, із зазначенням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, розміру доплат за вислугу років (60%), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2024 рік від 09 листопада 2023 року №3460-IX у розмірі 3028 грн. /а.с. 77-81/.
Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка С.В. про накладення штрафу від 17.10.2024 ВП №75738293 винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законом України №1404-VІІІ, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, та обґрунтовано. Підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.
Таким чином, адміністративний позов ТУ ДСА України в Полтавській області необґрунтований та задоволенню не підлягає.
Підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 229, 241-245, 250, 262, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (вул. Соборності, 17, м. Полтава, 36020, ідентифікаційний код 26304855) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Героїв-пожежників, 13, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 43316700), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення рішення в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.С. Сич