01 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2494/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області , у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перерахунку пенсії №164050002829 від 03.02.2025, зареєстрованого за №1566/03-16 від 04.02.2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в частині перерахунку та переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України " Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, періоди роботи з 22 вересня 1999 року по 02 вересня 2022 року у контрольно-ревізійному управлінні у Полтавській області та органах державної податкової служби в Полтавській області, згідно довідки про стаж державної служби від 24.01.2025 №8/16-31-11-27, виданої Головним управлінням Державної податкової служби у Полтавській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити переведення з 28 січня 2025 року з пенсії за віком, призначеної на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року № 3723-XII, з урахування довідок Головного управління ДПС України в Полтавській області від 24 січня 2025 року №178/16-31-10-02-08 та № 18/16-31-10-02-08.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. На думку позивача, період роботи в податкових органах з 22 вересня 1999 року по 02 вересня 2022 року зараховується до стажу державної служби. Відповідно, вважає, що має право на переведення її на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачі позов не визнали. У наданих до суду відзивах на позов представники відповідачів просили у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 28.01.2025 звернулася до уповноваженого органу Пенсійного фонду України зі заявою щодо проведення перерахунку - перехід з пенсії за віком на пенсії за віком відповідно до положень Закону України "Про державну службу", долучивши довідки про складові заробітної плати державного службовця, видані Головним управлінням ДПС України в Полтавській області від 24 січня 2025 року №178/16-31-10-02-08 та № 18/16-31-10-02-08.
Автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі було визначено, що розгляд заяви ОСОБА_1 буде здійснюватись відділом пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
03.02.2025 ГУ ПФУ в Закарпатській області було прийнято рішення №164050002829 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії (перехід на інший вид пенсії - з пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу").
Вказане рішення обґрунтовано тим, що заявниця працювала в органах податкової служби, зокрема на 01.05.2016 - в Полтавській об'єднаній податковій інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на посаді головного державного ревізора-інспектора Диканського відділення. Згідно наданих документів розрахований стаж, який дає право на призначення за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" станом на 01.05.2016 складає 6 місяців (з 27.06.2013 по 26.12.2013).
Позивач не погодилася з цим рішенням та оскаржила його до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон від 10.12.2015 № 889-VIII).
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723 (далі - Закон від 16.12.1993 №3723), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, якими передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до цього закону.
Так, відповідно до частини першої статті 37 Закону від 16.12.1993 №3723 на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Механізм обчислення стажу державної служби визначений Порядком обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою КМУ від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229).
Пунктом 4 Порядку №229 встановлено, що стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу".
Так, статтею 46 цього Закону визначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема: час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону; час перебування на посадах на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
У пункті 6 Порядку також зазначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 №889-VIII стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом (до 01.05.2016) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Системний аналіз цих норм дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію, відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про державну службу», є досягнення такими особами певного віку та наявність відповідного страхового стажу. При цьому, зазначений вік визначається положеннями статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто, до 01.05.2016 право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону від 10.12.2015 №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Разом з тим, законодавець визначив певні умови за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" №3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України "Про державну службу" №3723 та актами КМУ, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону від 10.12.2015 №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723 після 01.05.2016, є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону від 16.12.1993 №3723, і Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, а саме щодо віку, стажу державної служби або стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла віку 60 років та має стаж державної служби понад 20 років. Разом із тим, відповідачем до стажу державної служби не зараховано період роботи з 22.09.1999 по 02.09.2022 в органах державної податкової служби.
У пункті 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Зі записів трудової книжки ОСОБА_1 слідує, що вона з 17.09.1999 по 02.09.2022 працювала на посаді державного податкового інспектора ДПІ у Диканському районі, начальника відділу прямих і непрямих податків та оподаткування фізичних осіб ДПІ у Диканському районі; на посаді державного податкового інспектора відділу примусового стягнення податків і зборів на конкурсній основі Полтавської МДПІ, старшого державного податкового ревізора - інспектора відділу стягнення податкової заборгованості, головного державного податкового ревізора - інспектора групи оподаткування фізичних осіб Диканського відділу Полтавської МДПІ, головного державного податкового ревізора - інспектора групи документальних перевірок відділу оподаткування фізичних осіб, головного державного податкового ревізора - інспектора відділу оподаткування фізичних осіб, державного податкового ревізора - інспектора відділу погашення прострочених податкових зобов'язань, державного податкового ревізора - інспектора по забезпеченню доступу до публічної інформації; старшого державного податкового ревізора - інспектора сектору забезпечення доступу до публічної інформації і розгляду звернення громадян із кадрового резерву Полтавської МДПІ Полтавської області, завідувача сектору оподаткування юридичних осіб Диканського відділу, завідувача сектору оподаткування та контролю об'єктів і операцій Диканського відділу Полтавської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, старшого державного податкового ревізора - інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб Полтавського управління ГУ ДФС у Полтавській області, старшого державного інспектора Диканської податкової інспекції Полтавського управління, головного державного інспектора Диканської податкової інспекції за строковим призначенням, у період воєнного стану.
З рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 03.02.2025 виявлено, що враховуючи дані трудової книжки позивача, не було зараховано періоди роботи в податкових органах в період з 17.09.1999 по 02.09.2022, відтак, на думку відповідача, відсутні 20 років стажу на посадах, віднесених до певної категорії. Тому право на перерахунок пенсії державного службовця з урахуванням поданих зі заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відсутнє.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема, порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VIII.
Відповідно до пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом, обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 №889-VIII, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом (до 01.05.2016) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Пунктом 1 Порядку №283, затвердженим ПКМУ від 03.04.1994, регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) (в тому числі): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України Про державну службу, а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання;
Пунктом 4 Порядку №283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
У додатку до Порядку №283 наведений Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.
Зокрема, згідно з додатком до Порядку №283 до стажу державної служби зараховується період роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби та на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 № 509-XII «Про Державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-XII), а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України (далі ПК України).
Пунктом 342.4 статті 342 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 344.1 статті 344 ПК України, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 №889-VIII. Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Згідно пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби. Крім цього, згідно з пунктом 342.4 статті 342 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Зважаючи на викладене, період роботи позивача в органах Державної податкової служби зараховується їй до стажу державної служби. Таким чином, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 22.09.1999 по 02.09.2022 в Державній податковій інспекції.
Зважаючи на це, суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості зарахування спірного періоду до стажу державної служби, оскільки будь-яких законних перешкод для реалізації позивачем цього права судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення ГУПФУ в Закарпатській області №164050002829 від 03.02.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у переході на пенсію за Законом України "Про державну службу".
Щодо вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити переведення з 28 січня 2025 року з пенсії за віком, призначеної на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року № 3723-XII, з урахування довідок Головного управління ДПС України в Полтавській області від 24 січня 2025 року №178/16-31-10-02-08 та № 18/16-31-10-02-08, суд зазначає наступне.
Судовим розглядом встановлено, що спірне рішення відповідача прийняте ГУПФУ в Закарпатській області без повного з'ясування обставин справи та інших документів наданих позивачем.
Суд зазначає, що підставою для відмови у перерахунку (переведенні) позивача на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» стали висновки відповідача про незарахування періодів роботи у податкових органах як роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно із пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону № 1058-ІV Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Згідно з п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Саме органи пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення (перерахунку) пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам. Оскільки рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду і право на призначення пенсії є його виключними повноваженнями, втручання у яке не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.
Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 14.06.2022 по справі №480/5340/21.
Із врахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне застосувати належний спосіб захисту прав позивача і вийти за межі позовних вимог для повного захисту порушеного права на пенсію у відповідності до вимог ст. 9 КАС України та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області повторно розглянути заяву позивача від 28.01.2025 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", та прийняти рішення по суті заяви від 28.01.2025 з урахуванням стажу роботи у податкових органах як роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби та правової оцінки, наданої судом по даній справі.
Щодо позовної вимоги про обчислення пенсі позивачки виходячи із заробітної плати, відображеної у довідках Головного управління ДПС України в Полтавській області від 24 січня 2025 року №178/16-31-10-02-08 та № 18/16-31-10-02-08 при здійсненні перерахунку пенсії, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу на те, що у справі, яка розглядається, спір виник щодо права позивачки на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у сукупності із пунктом 12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, оскільки пенсійний орган не визнав цього права за позивачкою.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 пенсійним органом зроблено висновок, що остання не має права на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», переведення на пенсію державного службовця здійснено не було, і питання щодо сум заробітної плати, які мають враховуватися при визначенні розміру пенсії державного службовця на час звернення позивачки у цій справі пенсійним органом не вирішувалось.
Таким чином, вимоги позивачки зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області обчислити її пенсію виходячи із заробітної плати, відображеної у довідках Головного управління ДПС України в Полтавській області від 24 січня 2025 року №178/16-31-10-02-08 та № 18/16-31-10-02-08 є передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а, отже, така вимога спрямована на майбутнє, через, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
Вищевказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 вересня 2023 року у справі № 560/8328/22.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34,м. Полтава,Полтавська область,36000), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (площа Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №164050002829 від 03.02.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.01.2025 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби періоди її роботи з 22.09.1999 по 02.09.2022 в органах державної податкової служби, та прийняти рішення по суті заяви від 28.01.2025 з урахуванням стажу роботи у податкових органах як роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, та правової оцінки, наданої судом по даній справі.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва