01 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2398/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №164750007547 від 25.09.2024;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно із пунктом "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", період роботи з 01.04.2000 по 23.04.2007 на підприємстві сільського господарства ТОВ АФ «Мічуріна» трактористом-машиністом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, що зазначені в трудовій книжці серія НОМЕР_1 заповненій 24.10.1990;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах згідно з ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 18.09.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте відповідачем було відмовлено позивачу у задоволенні його заяви, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 18.09.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1) розгляд документів, наданих позивачем провадився за принципом «екстериторіальності» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням Головного Управління ПФУ в Харківській області №164750007547 від 25.09.2024 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного пільгового стажу на посаді тракториста-машиніста.
У вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 34 роки 8 місяців 21 день. Пільговий стаж за період роботи трактористом-машиністом становить 15 років 1 місяць.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 24.10.1990 та архівної довідки №0111/774 від 09.09.2024 не зараховано до пільгового стажу періоду роботи на посаді тракториста у ТОВ АФ «Мічуріна» з 01.04.2000 по 23.04.2007, оскільки відсутнє Рішення комісії щодо підтвердження пільгового стажу.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Приписами п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються трактористи-машиністи, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах та інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років і за загального стажу роботи не менше як 30 років, з них не менш як 20 років на такій роботі.
Згідно з п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Згідно з п.п.1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.17 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
З наведених норм вбачається, що основним документом, що підтверджує стаж роботи особи є трудова книжка, однак при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виникає необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження стажу роботи.
Необхідно звернути увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 року у справі №681/813/17 дійшов висновку, що термін «механізатор» є загальновживаним й більш широким родовим поняттям професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції.
Єдине найменування професії механізаторів сільського господарства «тракторист-машиніст» було запроваджено в 1961 році і охоплює такі професії: бульдозеристи, бульдозеристи-скреперисти, грейдеристи, комбайнери, машиністи дощувальних машин, машиністи льоноконоплезбиральних машин, машиністи скреперів, скреперисти, машиністи чаєзбиральних машин, машиністи екскаваторів, механіки-водії бавовнозбиральних машин, механіки-водії самохідних широкозахватних сінокосарок, механіки-комбайнери, трактористи, трактористи-бульдозеристи.
Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому разі, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, проводиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.
Згідно з п.п.1, 2 роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України №7 від 20.01.1992 року «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства» до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. Трактористи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних, транспортних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених пунктом 1 цього роз'яснення.
Єдина назва професії «тракторист - машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
З додатку до цього роз'яснення, яким встановлено форму такої довідки, вбачається, що в ній повинно бути зазначено періоди роботи трактористом-машиністом та те, що він був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві, і вказано, що зазначені періоди роботи зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, згідно з пунктом «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та на підставі яких документів видана довідка.
Положенням ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідають п.п.1, 2 Порядку №637.
Крім того, пункт 20 вказаного Порядку №637 передбачає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з трудової книжки колгоспника, виданої на ім'я ОСОБА_1 , останній 01.04.2000 прийнятий трактористом тракторної бригади №2 ТОВ
Агрофірма «Мічуріна», 23.04.2007 з вільнений з роботи по ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням).
Вказані записи в трудовій книжці виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі, містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів (протоколів, рішень), на підставі яких вони внесені.
Також, згідно архівної довідки Комунальної установи "Трудовий архів" Глобинської міської ради від 09.09.2024 №0111/774 ОСОБА_1 був прийнятий трактористом тракторної бригади №2 ТОВ АФ "Мічуріна" м. Глобине з 01.04.2000 (наказ №4 від 01.04.2000). Звільнений 23.04.20047 за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України (наказ №62 від 23.04.2007).
Враховуючи наведене, в період з 01.04.2000 по 23.04.2007 позивач працював на посаді тракториста, що дає право на зарахування вказаного періоду до страхового та пільгового стажу, а вказані відпрацьовані ним дні підтверджують те, що позивач працював трактористом та весь період був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.
Тобто, документи, які були надані відповідачу із заявою про призначення пільгової пенсії, містять всі необхідні відомості, для врахування періоду роботи позивача з 01.04.2000 по 23.04.2007 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, з наданих позивачем до пенсійного органу документів вбачається, що у спірні періоди позивач працював на посаді тракториста-машиніста, яка дає право на зарахування таких періодів до пільгового стажу та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, однак відповідачем такі документи були протиправно відхилені.
Враховуючи наявність доказів в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №164750007547 від 25.09.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах прийнято необґрунтовано, без урахування всіх обставин та підлягає скасуванню, а тому слід зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 періодів роботи з 01.04.2000 по 23.04.2007 на посаді тракториста-машиніста безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У свою чергу, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності його рішення щодо відмови позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та у зарахуванні до стажу позивача період роботи трактористом-машиністом.
Однак, щодо позовної вимоги про Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах згідно з ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 18.09.2024, суд зазначає наступне.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
За таких обставин, суд вважає, що у даному випадку, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі №348/2160/15-а.
У свою чергу, згідно з частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод і інтересів який забезпечує ефективний спосіб захисту позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивача, існує необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків викладених у цьому судовому рішенні.
У зв'язку із зазначеним, суд робить висновок про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,44 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром 3 підїзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №164750007547 від 25.09.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 період з 01.04.2000 по 23.04.2007 на посаді тракториста-машиніста безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.09.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням зарахованих до пільгового стажу роботи періоду з 01.04.2000 по 23.04.2007, з урахуванням висновків викладених у цьому судовому рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,44 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок чотири копійки).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва