01 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 640/9880/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про:
- визнання протиправними дій Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради щодо надання відповіді №05716-1138 від 25.01.2021, яка є відмовою у наданні запитуваної інформації на запит №18/01-3 від 18.01.2021;
- зобов'язання Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради повторно, належним чином розглянути інформаційний запит №18/01-3 від 18.01.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він, керуючись статтею 34 Конституції України, статтею 5 Закону України "Про інформацію", статтями 1, 3, 4, 6, 12, 13, 19, 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", 18.01.2021 звернувся з інформаційним запитом №18/01-3 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, в якому просив надати інформацію щодо кількості рішень Київської міської ради стосовно передачі в оренду/користування/власність земельних ділянок, які були підписані Київським міським головою ОСОБА_2 , однак договори оренди земельних ділянок на підставі таких рішень, у відповідності до пункту 7.8 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київради від 20.04.2017 №241/2463, на момент подання запиту є непідписаними, у період з 01.01.2020 по дату, зазначену у цьому запиті. Проте листом від 25.01.2021 №05716-1138 Департамент відмовив у наданні запитуваної інформації з посиланням на те, що така інформація у задокументованому та зафіксованому вигляді у Департаменті відсутня, оскільки окремий перелік таких рішень Департаментом не створювався. Позивач не погодився з такими діями відповідача, оскільки на його переконання, саме відповідач є розпорядником вказаної публічної інформації і саме він має надати запитувану інформацію, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
01.06.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що запитувана позивачем інформація в процесі діяльності Департаментом не створена. Крім того, Положенням про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 №182/342 (в редакції рішення Київської міської ради від 10.03.2016 №144/144), яким керується Департамент у своїй діяльності, також не передбачено здійснення документального фіксування вищевказаної інформації. Надання інформації на запит потребувало проведення аналізу всіх рішень Київської міської ради, виокремлення з них рішень про передачу в оренду/користування/власність земельних ділянок, на підставі яких договори оренди земельних ділянок не підписані, а також формування списку. Тобто, розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов'язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації. Таким чином, Департаментом розглянуто запит належним чином та надано обґрунтовану відповідь у повному обсязі відповідно до законодавства. При цьому, будь-яких обґрунтувань порушень Закону відповідачем саме при розгляді запиту в позові не наведено, доказів порушення не надано /а.с. 25-28/.
У відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла до суду 29.06.2021, позивач наполягав на тому, що з урахуванням принципів добросовісності і розсудливості Департамент земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА) повинен був розглянути запит в порядку Закону України "Про звернення громадян" (як звернення) з метою надання запитувачу (заявнику) відповіді по суті запиту. Однак, цього зроблено не було. Фактичне ведення Департаментом земельних ресурсів реєстру договорів оренди земельних ділянок підтверджується змістом відповіді виконавчого органу Київради (КМДА) від 30.09.2020 №040-973 та тим, що Департамент у відповідності до пункту 7.5 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві самостійно забезпечує вжиття заходів щодо організації підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення. Також на засіданні Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, яке було проведено 15.12.2020, директор Департаменту земельних ресурсів наголосив на тому, що вже півтора року Департамент повноцінно переведений в електронний документообіг і вони по датах бачать коли і хто звернувся, який працівник обробляв дану інформацію, тощо. Отже, запитувана інформація була отримана, оброблена і проаналізована відповідачем, є заздалегідь відображена або задокументована відповідними засобами і на відповідних носіях та є зафіксованим продуктом діяльності, тобто Департамент є володільцем запитуваної інформації /а.с. 35-38/.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання приписів Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" від 16 липня 2024 року № 3863-IX та наказу Державної судової адміністрації України "Про затвердження Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва" від 16 вересня 2024 року № 399, а також згідно розміщеного на офіційному веб-порталі судової влади України Переліку справ Окружного адміністративного суду міста Києва, що підлягають передачі Полтавському окружному адміністративному суду (додаток 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом м. Києва) дану адміністративну справу передано на розгляд та вирішення Полтавському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії прийнято до провадження. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
04.03.2025 від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради надійшла заява про виправлення описки у рішенні суду від 03.03.2025 в частині зазначення вірного відповідача.
Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд ухвалою від 04.03.2025 виправив описку в ухвалі про прийняття справи до провадження від 03 березня 2025 року у справі № 640/9880/21, шляхом зазначення в тексті ухвали "Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради" замість "Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради".
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
18.01.2021 позивач звернувся до Київської міської ради із запитом на інформацію №18/01-3, в якому із посиланням на статтю 34 Конституції України, статтю 5 Закону України "Про інформацію", статті 1, 3, 4, 6, 12, 13, 19, 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" просив надати інформацію щодо кількості рішень Київської міської ради стосовно передачі в оренду/користування/власність земельних ділянок, які були підписані Київським міським головою Кличком Віталієм Володимировичем, однак договори оренди земельних ділянок на підставі таких рішень, у відповідності до п. 7.8. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київради від 20.04.2017 №241/2463, на момент подання запиту є непідписаними у період з 01.01.2020 по дату, зазначену у цьому запиті /а.с. 11-12/.
У відповідь на цей запит Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) листом від 25.01.2021 №05716-1138 направлено відповідь ОСОБА_1 , в якій зазначено, що у задокументованому та зафіксованому вигляді у Департаменті відсутня запитувана інформація з огляду на те, що окремий перелік таких рішень Департаментом не створювався. Підготовка відповідної статистики потребує проведення додаткового компаративного аналізу всіх прийнятих Київською міською радою рішень щодо виділення земельних ділянок та укладених договорів оренди земельних ділянок за значний проміжок часу, а відтак потребує значних зусиль та часу. Департамент відповідно до своїх повноважень, визначених Положенням про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 №182/342, не зобов'язаний вести статистику щодо вищевказаної інформації.
Вважаючи таку відповідь фактично відмовою у наданні запитуваної інформації, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 вказаного Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 1 частини першої статті 13 Закону №2939-VI визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
У силу вимог пункту 6 частини першої статті 14 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
У силу вимог частини першої статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У відповідності до частини першої статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
До того ж, Законом України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", чинним на момент виникнення спірних правовідносин, було визначено, що офіційна інформація органів державної влади та органів місцевого самоврядування (далі - офіційна інформація) - офіційна документована інформація, створена в процесі діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, яка доводиться до відома населення в порядку, встановленому Конституцією України, законами України "Про інформацію" та "Про доступ до публічної інформації", цим Законом (абзац восьмий статті 1 цього Закону).
При цьому, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київського міського голови і розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), іншими нормативно-правовими актами, а також Положенням про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.12.2002 №182/342 (далі Положення №182/342).
У той же час, ні вказаним Положенням та жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язок вести облік щодо кількості рішень Київської міської ради стосовно передачі в оренду/користування/власність земельних ділянок, які були підписані Київським міським головою Кличком Віталієм Володимировичем, однак договори оренди земельних ділянок, на підставі таких рішень, у відповідності до пункту 7.8. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київради від 20 квітня 2017 року №241/2463, на момент подання запиту є непідписаними.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 №10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Критеріям "відображеності та задокументованості" відповідає інформація, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістового аналізу). Тобто, розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації.
Отже, з огляду на викладене вище, суд висновує, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовий, зафіксований на певному матеріальному носієві продукт, отриманий або створений суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти.
При цьому, законодавством визначено виключний перелік підстав, за наявності яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту та передбачено обов'язкові реквізити такої відмови, зокрема, у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено мотивовану підставу відмови.
Як свідчать матеріали справи, позивач запивав інформацію, яку, як наголошує відповідач, необхідно збирати із декількох різних джерел, які наявні у Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), проте такі дії потребують значних інтелектуальних зусиль та значного часу.
Тобто, як вірно відзначено відповідачем, таку інформацію потрібно створювати спеціально, що не встановлено нормативними актами для такої інформації.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем належним чином розглянуто запит та надано обґрунтовану відповідь на запит позивача, у даній відповіді відображено інформацію по суті поставлених запитань в межах компетенції відповідача з належною аргументацією, відповідь направлено в установлений законодавством строк одночасно засобами поштового та електронного зв'язку, а відтак протиправних дій при розгляді запиту позивача відповідачем допущено не було, а отже права позивача відповідачем не порушені.
Будь-яких обґрунтувань порушень Закону відповідачем саме при розгляді запиту в позові не наведено, доказів порушення не надано.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи позивача не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд не вбачає підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат у цій справі.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (вул. Хрещатик, 32-А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26199097) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва