31 березня 2025 р. № 400/12335/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АКСУ АГРО ЛТД", вул. Героїв Рятувальників, 4/9, пр.402, м. Миколаїв, 54005,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, просп. Центральний, 141В, м. Миколаїв, Миколаївський р-н, Миколаївська обл., 54055,
простягнення 89 250,19 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АКСУ АГРО ЛТД» (далі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства 89 250,19 грн пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за травень 2023 року за період з 19.07.2024 до 04.12.2024.
Відповідачами у позові зазначені Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - Управління або відповідач 1) і Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (далі - відповідач 2).
На обґрунтування позовних вимог Товариство вказало, що відповідач 1 не дотримався вимог статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до виникнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму заборгованості, згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, нараховується пеня, сума якої, за розрахунками позивача (що не були заперечені відповідачами), становить 89 250,19 грн.
Управління позов не визнало, у відзиві вказало, що підстави для нарахування пені відсутні.
Товариство подало відповідь на відзив.
Відповідач 2 подав відзив на позов, в якому вимоги Товариства заперечив. Зміст заперечень полягає у тому, що орган Казначейства не може бути відповідачем у справі; у разі задоволення позову виконання рішення (стягнення суми пені) здійснюється Державною казначейською службою України; докази порушення відповідачем 2 прав та інтересів Товариства відсутні.
В судовому засіданні представник Товариства вимоги адміністративного позову підтримав, представник Управління просив у задоволені позову відмовити. Правом участі в судовому засіданні відповідач 2 не скористався.
Як встановлено судом, 26.06.2023 Товариство подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2023 року, в які вказало суму від'ємного значення з ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, - 1 513 207 грн.
За результатами проведеної перевірки (дата акта перевірки - 16.08.2023) Управління податковим повідомленням-рішенням від 06.09.2023 № 736714290707 (далі - ППР) зменшило заявлену позивачем суму на 1 513 207 грн.
Правомірність ППР була предметом судового розгляду у справі № 400/12021/23, і Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 04.04.2024 позовні вимоги Товариства задовольним - визнав протиправним ППР та скасував його.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
Отже, правомірність декларування Товариством від'ємного значення з ПДВ у податковій декларації за травень 2023 року в сумі 1 513 207 грн була підтверджена судом рішенням, датою набрання законної сили яким, відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, є 18.07.2024.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.
Стаття 200 Податкового кодексу України (у відповідній редакції) містила такі норми.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7).
Відповідач 1 не заперечив того факту, що Товариство подало відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з підпунктом 207.7.1 пункту 200.7, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
До такого Реєстру вносяться такі дані:
1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;
2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);
3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу;
5) реквізити рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг для перерахування бюджетного відшкодування;
6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку;
8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;
10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки;
11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом;
12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується;
13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження;
14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження;
15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку/небанківському надавачу платіжних послуг;
16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
17) дата прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції»;
18) дата прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежеувальниї заїходів )санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».
У підпункті 200.7.2 пункту 200.7 вказано, що заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з пунктом 200.10, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту 200.11, контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 200.14, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку (пункт 200.12).
Випадок, передбачений підпунктом «ґ», про який вказано у цьому абзаці, з урахуванням частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, виник 18.07.2024. Тому 19.07.2024 Управління мало відобразити в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування суму 1 513 207 грн.
У пункті 200.15 вказано, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
До позову доданий адвокатський запит до Управління (від 17.09.2024 № 120) з проханням надати інформацію щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування.
Листом від 24.09.2024 № 21173/6/14-29-07-04-02 за підписом керівника Управління адвоката Товариства було повідомлено про таке: «… контролюючий орган має право подати касаційну скаргу … по справі №400/12021/23 здійснюється опрацювання рішення Верховного суду з подальшим внесенням суми до електронного реєстру бюджетного відшкодування. Ухвалою від 18.08.2024 … повернуто касаційну скаргу контролюючого органу на доопрацювання та зазначено що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Таким чином, ГУ ДПС … має час на подання касаційної скарги до Верховного суду. Також звертаємо увагу на те, шо пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України трактує загальний порядок визначення терміну дати узгодження по податковому повідомленню-рішенню … ця стаття трактує дату узгодження, тобто відображення результатів в ІКС контролюючого органу, вжиття заходів в межах боргу та жодним разом не визначено цією статтею дату, яка дає право контролюючому органу повертати бюджетні кошти, поки не завершилось касаційне оскарження. Тому, згідно абз. 3 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного оскарження …».
Суд вказав, що касаційні скарги Управління на рішення у справі № 400/12021/23 Верховний Суд повертав ухвалами від: 16.08.2024, 27.08.2024, 02.09.2024, 05.09.2024, 18.09.2024.
Після 18.09.2024 Управління до Верховного Суду з касаційною скаргою не зверталося.
Суму бюджетного відшкодування Управління внесло до Реєстру тільки 27.11.2024.
Будь-які пояснення з цього приводу відсутні.
З приводу доводів контролюючого органу про те, що до завершення касаційного оскарження у нього не виник обов'язок внести до Реєстру відповідні дані, суд зазначив таке.
Абзацом третім пункту 200.15 (в якому вказано про закінчення процедури судового оскарження) було доповнено згідно із Законом України від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», далі - Закон № 909), і зміст цього абзацу на той час узгоджувався зі змістом абзацу другого цього пункту: «Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету».
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Ці положення (в редакції згідно із Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», далі - Закон № 1797) узгоджуються як з пунктом 200.12, так і з абзацами першим та другим пункту 200.15, що є чинними в редакції згідно із Законом № 1797 (текст викладено вище).
У разі існування неузгодженості між норами, виданими один і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності.
На підставі наведеного суд встановив, що виникнення у Управління відповідного обов'язку (абзац другий пункту 200.15 в редакції згідно із Законом № 1797) обумовлено саме фактом набрання рішенням суду законної сили, що відбулося 18.07.2024, а не днем закінчення процедури судового оскарження (абзац третій пункту 200.15 в редакції згідно із Законом № 909).
У пункті 200.13 зазначено, що на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
З урахуванням викладеного, позивач, за умови дотримання відповідачем 1 вимог статті 200 Податкового кодексу України, мав отримати суму бюджетного відшкодування не пізніше 26.07.2024 (19.07.2024 - відображення відповідачем 1 суми у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; строк для відповідача 2, початком якого є 22.07.2024 (наступний операційний (робочий) день за днем відображення), - 26.07.2024 (п'ять операційних (робочих) днів).
У редакції пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, що діяла з 29.01.2024, зазначено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Нарахування пені згідно з абзацом першим цього пункту не здійснюється у разі, якщо така заборгованість зумовлена:
виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв'язку із введенням воєнного, надзвичайного стану;
зупиненням/відмовою у наданні бюджетного відшкодування за рішенням про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятим у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».
Товариство розрахувало суму пені за період з 19.07.2024 до 04.12.2024 (день погашення заборгованості).
Суд, з урахуванням наведеного вище, встановив, що прострочка становить не 138 днів, а 130 днів (з 27.07.2024). Відповідно, сума пені становить не 89 250,19 грн (як вказано у позові), а 84 076,27 грн (1 513 207х120%:365х130).
Доводи Управління про відсутність підстав для нарахування пені, оскільки «… збройна агресія російської федерації як обставина непереборної сили дійсно є форс-мажором …», суд відхилив.
Відповідними змінами, що були внесені до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» (дата набрання чинності - 17.03.2022) та Законом України від 10.08.2023 № 3317-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (дата набрання чинності - 29.01.2024), не встановлено, що пеня на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість не нараховується у зв'язку із веденням воєнного стану та на період його дії. Зміст цих змін полягає у тому, що звільнення від відповідальності за те, що суми податку не були відшкодовані платнику протягом визначеного статтею 200 Податкового кодексу України строку, допускається за тієї умови, що заборгованість зумовлена виникненням форс-мажорних обставин у зв'язку із введенням воєнного стану. В даній справі заборгованість зумовлена недотриманням відповідачем 1 вимог Податкового кодексу України. Управління не подало доказів існування форс-мажорних обставин (пов'язаних із введенням воєнного стану), що завадили відобразити суму 1 513 207 грн у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування 19.07.2024. Крім того, той факт, що вказана сума була відшкодована Товариству 04.12.2024, тобто у п'ятий операційний (робочий) день строку, початком якого є 28.11.2024 (наступний робочий день після відображення Управлінням у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування - 27.11.2024), спростовує доводи про існування форс-мажорних обставин. Затримка у бюджетному відшкодуванні в даному випадку обумовлена виключно протиправною бездіяльністю контролюючого органу.
Наявними у справі доказами підтверджується обґрунтованість вимог Товариства про стягнення пені, тому суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Судовий збір, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, оскільки саме його протиправна бездіяльність призвела до виникнення заборгованості. Стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління підлягає сума 2 422,20 грн, оскільки саме таку суму (з понижуючим коефіцієнтом, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 2674-VI «Про судовий збір») мав сплатити позивач, що звернувся до суду з позовною заявою в електронній формі.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АКСУ АГРО ЛТД» задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСУ АГРО ЛТД» (вул. Героїв Рятувальників, 4/9, пр.402, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код: 42439488) 84 076,27 грн пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2023 року.
У задоволенні позовних вимог про стягнення 5 173,92 грн пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2023 року відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код: 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСУ АГРО ЛТД" (вул. Героїв Рятувальників, 4/9, пр. 402, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код: 42439488) судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна